Справа № 636/232/19
Провадження № 2/636/784/19
21 лютого 2019 року Чугуївський міський суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,
секретаря судового засідання Шикової К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини доходів щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що у сторін є спільна дитина, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу надає, але не в повному обсязі, хоча зобов'язаний виконувати свої обов'язки з утримання дитини.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному обсязі, в якій вона просила розглядати справу в її відсутності. Від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі, в якій він зазначив, що не заперечує проти його задоволення та просить справу розглянути в його відсутність.
Перевіривши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 14 листопада 2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ВЛ №352170 від 14.11.2017 року (а.с. 6).
Згідно наданої копії свідоцтва про народження серії І-ВЛ № 514486, сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем (а.с. 5).
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 та ст. 183 СК України, за рішенням суду грошові кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу його матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, розмір яких визначається судом.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2019 року складає 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень.
При винесенні рішення суд враховує наступні обставини: дитина проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні, відповідач не є пенсіонером чи інвалідом, позивач в позовній заяві вказує, що відповідач сплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу, проте, доказів на підтвердження цього суду не надано.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд вважає доведеним той факт, що малолітня дитина проживає разом із позивачем, між сторонами не досягнуто домовленостей щодо розміру матеріальної допомоги, яку має надавати відповідач на утримання дитини, тому у сукупності наведених обставин з урахуванням положень ст. 84 Сімейного кодексу України є підстава для стягнення аліментів.
Враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання дитини, а також виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, яка визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно, від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ст. 80 та ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави у розмірі 768,40 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який народився 23 листопада 1979 року в смт. Есхар, Чугуївського району Харківської області, , зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, яка народилася 26 вересня 1993 року в смт. Есхар, Чугуївського району Харківської області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 21 січня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, який народився 23 листопада 1979 року в смт. Есхар, Чугуївського району Харківської області, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в дохід держави у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає виконанню негайно.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя -