Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/359/18
Провадження № 2-а/711/57/19
20 лютого 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Скляренко В.М.
при секретарі Слабко Ю.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову вказує, що 01.01.2019 року Інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області ОСОБА_2 відносно нього (позивача) було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та є незаконною, так, як він вказаного адміністративного правопорушення не допускав так, як транспортний засіб, яким він керував не повинен проходити технічний контроль, оскільки він (позивач) не є суб'єктом підприємницької діяльності і вказаний в оскаржуваній постанові автомобіль використовує в особистих цілях, до того ж його вантажопідйомність до 3,5 тонн.
А тому, просить: скасувати постанову серії ЕАВ № 830888 від 01.01.2019 року про накладення на нього - ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; провадження у справі закрити.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.02.2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив скасувати постанову серії ЕАВ № 830888 від 01.01.2019 року про накладення на нього - ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; провадження у справі закрити.
В судове засідання представник відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 01.01.2019 року Інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області ОСОБА_2 було винесено постанову серії ЕАВ № 830888 від 01.01.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 340 грн., за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що останній 01.01.2019 року о 11 год. 46 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Валки Харківської області, який не пройшов обов'язковий технічний контроль.
Частина 3 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»: транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Крім того, пунктом 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою КМ України від 30.01.2012, № 137передбачено, що порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із доданої до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тип транспортного засобу, яким керував позивач «Фургон малотоннажний», повна маса якого становить 2730 кг., маса без навантаження - 1796 кг.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію якого надав Позивач, «VOLKSVAGFN TRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_2, рік випуску - 2000, тобто строк експлуатації становить більше 2 років.
Таким чином, відповідно до технічних характеристик транспортного засобу, автомобіль позивача, відноситься до вантажного автомобілю вантажопідйомністю менше 3,5 тонн та строком експлуатації більше 2-х років, а тому, має проходити обов'язків технічний контроль один раз на два роки.
Частиною 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» також передбачено, що періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
1) для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки:
2) для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
Відповідно до підпункту «б» п. 31.3. ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частиною 3 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких підстав суд приходить до висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Також суд вважає, що поліцейським дотримано порядок оформлення матеріалів адміністративного правопорушення та розгляду справи, виходячи з наступного.
Як передбачено ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожньою руху його учасниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 3 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Доводи позивача про те, що його транспортний засіб не повинен проходити обов'язковий технічний контроль є необґрунтованими з наведених вище підстав. Доказів проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом позивачем в судовому засіданні не надано.
Наведене дає підстави для висновку, що Інспектор, встановивши в діях позивача порушення Правил дорожнього руху, в межах наданих йому повноважень, правомірно склав оскаржувану постанову та застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за порушення Правил дорожнього руху, а відтак правові підстави для визнання незаконною та скасування постанови ЕАВ № 830888 від 01.01.2019 року відсутні.
А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки аналіз правових положень чинного законодавства та обставин справи дає підстави для висновку про те, що Інспектор Писаренко Я.М. під час винесення оскаржуваної постанови, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 33, 121, 251, 252, 256, 258, 276, 279, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 286, 227, 228, 241-246, 294, 295 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови від 01.01.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складений 20.02.2019 року.
Головуючий: В.М. Скляренко