Справа № 359/8779/18
Провадження №1-в/359/7/2019
14 лютого 2019 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4 ,
представника БВК-119 ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_6 , який представляє інтереси засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання, який відбуває покарання за вироком від 29.05.2015 Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 307 КК України засудженого на 4 роки позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна,
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду на підставі ст. 539 КПК України із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_4 на підставі ст. 81 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що засуджений ОСОБА_4 згідно характеристик, що знаходяться в матеріалах особової справи не довів свого виправлення та не заслуговує умовно-дострокового звільнення від покарання, оскільки лише перед настанням пільги, з метою поблажливого ставлення до себе, змінив свою поведінку на краще та був працевлаштований на промисловій зоні установи.
Представник БВК-119 ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримує думку прокурора.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_4 відбув 2/3 строку покарання та своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення, оскільки має 2 заохочення та жодного стягнення. Крім того просить звернути увагу на ту обставину, що засуджений протягом тривалого періоду допомагав церкві, яка знаходиться на території БВК-119, за що отримав подяку за заслуги по розбудові Української Православної Церкви і допомозі парафії Св. Миколая. Зазначив, що згідно останньої характеристики ОСОБА_4 не довів свого виправлення та не заслуговує на УДЗ, оскільки останньому ніби то було запропоновано працевлаштуватися на виробництві, але засуджений відмовився. Дана обставина матеріалами особової справи ніяким чином не підтверджена. Більше того працівники БВК-119, які здійснювали безпосередній нагляд підтверджують той факт, що засуджений ОСОБА_4 тривалий період часу працював на виробництві установи, однак їм не відомо чому йому не нараховувалась заробітна плата.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та зазначив, що дійсно довгий період часу працював та йому не зрозуміло чому йому не нараховувалась заробітна плата. Свою вину у скоєнні злочину визнав, щиро розкаюється та просить задовольнити клопотання захисника.
Начальник відділення СПС ОСОБА_8 та в.о. начальника відділення СПС № 4 ОСОБА_9 в судовому засіданні засвідчили, що засуджений ОСОБА_4 дійсно протягом тривалого періоду працював на виробництві установи. Повідомити з яких причин засудженому не нараховувалась заробітна плата та чому в матеріалах особової справи про це немає жодних відомостей їм не відомо.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, особовою справою засудженого, заслухавши наданні в судовому засіданні покази свідків, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2015, ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, з урахуванням статті 69 КК України, призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. Ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Київської області від 10.08.2015, вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 щодо ОСОБА_4 , залишено без змін.
На час розгляду подання 14.02.2019 засуджений відбув 2/3 строку покарання.
З ретельного аналізу матеріалів особової справи вбачається, що відмова в застосуванні пільг щодо засудженого ґрунтувалася на тому, що ОСОБА_4 було запропоновано працевлаштуватися на виробництві, але останній відмовився.
Однак вказана обставина спростовується свідченнями працівників колонії Начальника відділення СПС ОСОБА_8 та в.о. начальника відділення СПС № 4 ОСОБА_9 , які повідомили та підтвердили ту обставину, що ОСОБА_4 тривалий час працював в установі, однак з яких причин це не відображено в матеріалах особової справи та чому засудженому не нараховувалась заробітна плата їм не відомо.
Також заслуговує на увагу пояснення захисника щодо відсутності в матеріалах особової справи самої пропозиції бути працевлаштованим.
Так, згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п. 17 вищезазначеної постанови, судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом встановлено, що на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_4 в Бориспільській виправній колонії № 119 відбуває покарання з 23.10.2015. За час відбування покарання має 2 заохочення правами начальника установи та жодного стягнення. Зазначені обставини на думку суду характеризують засудженого з позитивної сторони. Вину у вчиненні злочину визнав та щиро розкаявся у скоєному. Постійно підтримує зв'язки з рідними шляхом побачень та отримує від них передачі. Постійно допомагає церкві, яка знаходиться на території БВК-119, за що отримав подяку від настоятеля парафії.
Для застосування звільнення, згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, необхідно щоб засуджений фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбула покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 відбуває покарання за скоєння умисного тяжкого злочину, не відбута частина покарання, становить 7 місяців 23 дні.
Зазначені відомості свідчать про сумлінність його поведінки та зразкове ставлення до праці, а також про фактичне відбуття ним більш ніж 2/3 призначеного покарання.
Таким чином, після ретельного вивчення матеріалів клопотання та особової справи, з урахуванням пояснень засудженого, пояснень представників органу, який відає виконанням покарання, встановлено, що поведінка та відношення до праці свідчать про доведеність виправлення ОСОБА_4 та можливість застосування щодо нього вимог ст. 81 КК України, тобто звільнення умовно-достроково від відбування покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2015.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 81 КК України та керуючись ст. 536-539 КПК України, суд ,
Клопотання захисника ОСОБА_6 задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити умовно-достроково від відбування покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2015 за ч.2 ст. 307 КК України засудженого на 4 роки позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, на не відбуту частину покарання - 7 місяці 23 днів.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Повний текст ухвали виготовлено 15.02.2019 .
Суддя Бориспільського
міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1