Справа № 296/7958/18
2/296/313/19
"07" лютого 2019 р. м. Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Драча Ю.І.,
за участю секретаря судового засідання Івашко Т.А.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
представника співвідповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Житомирського міського відділу МВС України в Житомирській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди,
14.08.2018 позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області, в якому просив суд:
- стягнути з ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області на користь позивача заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 32587,75 грн. середній розмір заробітної плати в місяць становить 7699,62 грн., за затримку розрахунку при звільненні 8199,54 грн., компенсації за відпустку 5176,10 грн.;
- зобов'язати ліквідаційну комісією УМВС в Житомирській області перерахувати і виплатити відповідно до середньої заробітної платити 7699,62 грн. одноразову грошову допомогу при звільненні;
- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області направити до Головного Управління пенсійного фонду України Житомирської області довідку про зміну суми грошового утримання з часу звільнення.
Ухвалою судді від 20.08.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
25.09.2018 представником співвідповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву
28.11.2018 року ухвалою судді закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою судді від 12.12.2018 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_4 комісію Житомирського міського відділу МВС України в Житомирській області.
16.01.2019 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:
- стягнути з Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на користь позивача заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 32587,75 грн., за затримку розрахунку при звільнені 8199,54 грн., стягнути із УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на користь позивача компенсацію за відпустку 5176 грн.
- зобов'язати ліквідаційну комісією УМВС в Житомирській області перерахувати і виплатити відповідно до середньої заробітної платити 7699,62 грн. одноразову грошову допомогу при звільненні;
- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області направити до Головного Управління пенсійного фонду України Житомирської області довідку про зміну суми грошового утримання з часу звільнення.
07.02.2019 року у судовому засіданні на обговорення учасників поставлено питання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач ОСОБА_1 покладався на розсуд суду у вирішенні вказаного питання.
Представник відповідача ОСОБА_2, представник співвідповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечували.
Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення і публічно-правові відносини це передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Отже, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.
Відносини, що виникають у сфері публічної служби (насамперед, це служба в органах державної влади і місцевого самоврядування), є предметом регулювання конституційного і адміністративного права та законодавства. Трудове законодавство (законодавство про працю) може застосовуватися до них лише субсидіарно, але від цього вони не перестають бути відносинами публічної служби і не стають трудовими.
Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, охоплює весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби, зокрема й спори щодо відмови у прийнятті громадянина на публічну службу, про поновлення на посаді, про стягнення заборгованості із заробітної плати тощо.
Юрисдикція адміністративних судів, за нормами п.2 ч.1 ст.19 КАС України, поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи зазначені положення чинного законодавства України, суд доходить висновку, що зазначений спір є публічно - правовим і повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 255, 258, 259 ЦПК України, суд,
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області, ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу МВС України в Житомирській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1, що з вказаними позовними вимогами слід звертатися в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю. І. Драч