Справа № 442/787/19
Провадження №3/442/284/2019
07 лютого 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, -
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області скеровано до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно якого 17.01.2019 в с. Рихтичі по вул. Зарічна, 9, Дрогобицького району ОСОБА_1 вчинив психологічне та фізичне насильство по відношенню до батька ОСОБА_2, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення Серія АА № 912459 від 28.01.2019.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Зазначив, що він всюди з батьком ОСОБА_2 по лікарнях, возить його на автомобілі в лікарню та доглядає його. Щодо зауваження брата ОСОБА_3 про те, що він забирає пенсію, зазначив, що батько сам запропонував двічі зняти пенсію по 500 грн.
Потерпілий ОСОБА_2 повідомив суду, що син ОСОБА_1 може його штовхнути, рукою махне на нього, побив йому руку.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що коли ОСОБА_1 разом з мамою ОСОБА_5 робить в городі, то батько ОСОБА_2 ні з того, ні з чого починає кричати, зазначив, що 05.01.2019 ОСОБА_2 просив його відвезти, що ОСОБА_2 не впізнає людей.
Свідок ОСОБА_6 зазначив, що зі слів ОСОБА_2 його син ОСОБА_1вдарив його табуреткою, зламав слуховий апарат, бив батька і закриває його в кімнаті. Особисто він свідком цим подіям не був.
Свідок ОСОБА_5 зазначила, що її син ОСОБА_1 не робить поганого ОСОБА_2, а ОСОБА_2 сам себе ранив 5-6 разів.
Свідок ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_1 б'є батька ОСОБА_2 і закриває його в хаті, залякує батька, ізолював від людей, скинув зі сходів. Ці відомості повідомив йому ОСОБА_2 під час спілкування по телефону.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до приписів ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складені протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Частиною 2 статті 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
З доданого до матеріалів справи копії рапорту від 17.01.2019 вбачається, що особу, яка вчинила адміністративне правопорушення було виявлено 17.01.2019, конфлікт було вичерпано, претензій ні до кого немає.
Проте, в порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складено лише 28.01.2019.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути повинні тлумачитись на користь даної особи.
За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14).
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд ще раз наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що „кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення”. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції „кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку”. А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі „Малофєєва проти Росії” (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення („проведення несанкціонованого пікету”), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі „Карелін проти Росії” (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі протокол про адміністративне правопорушення серії протоколі серії АА № 912459 від 28.01.2019 не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне направити адміністративний матеріал для належного оформлення органу, який його склав.
Керуючись ст.ст. 256, 268, 277, 278, 283, 284 КУпАП, суд -
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повернути начальнику Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області на доопрацювання.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.С. Кучаковський