1Справа № 335/1087/19 3/335/318/2019
про притягнення до адміністративної відповідальності
18 лютого 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17.01.2019 року о 17 год. 11 хв. в м. Запоріжжі на перехресті Н08 та Прибережної магістралі, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Audi А6», державний номерний знак АР 8444, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, та спеціального звукового сигналу, чим порушив пп. 2.4, 8.9 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
В судовому засіданні ОСОБА_1, після роз'яснення йому прав передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свою вину у вчинені зазначеного адміністративного правопорушення визнав та підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах УКраїхни про зупинку транспортного засобу.
Як передбачено п.п. 2.4, 8.9 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Вина ОСОБА_1 підтверджується обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 067152 від 17.01.2019 року, рапортом т.в.о. заступника командира роти № 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_2 від 17.01.2019 року, оглянутим СД-диском на якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази в справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КпАП України, так як він будучи водієм, керуючи транспортним засобом не виконав вимогу поліцейського про зупинку автомобіля, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, та спеціального звукового сигналу
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Обираючи вид адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1, суд, приймаючи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 34 КУпАП, в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 35 КУпАП, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього рух, особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У рішенні, ухваленому 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1, винний у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 122-2 КУпАП, та до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виховання й запобігання вчиненню нових правопорушень.
Накладення на ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та ступеню його вини.
Крім того, відповідно до ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 122-2, 245, 252, 283-285, 294 КУпАП
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 153 (сто п'ятдесят три) гривень у дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід Держаного бюджету України судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга або протест прокурора подаються до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або протесту прокурора.
Суддя: В.О. Макаров