311/4573/18
2-а/311/6/2019
21.02.2019
21 лютого 2019 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого судді Носика М.А.
секретар судового засідання Кудінова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 3 батальйону поліції 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про визнання дій поліцейського протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспектора 3 батальйону поліції 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 з вимогами про визнання дій поліцейського протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №813561 від 24 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
У позовній заяві зазначено, що 24 грудня 2018 року о 01.19 годині позивач на власному автомобілі "HYUNDAI ACCENT" (державний номерний знак НОМЕР_1) рухався по автомобільній дорозі Е105 (Харків-Сімферополь) у місті Запоріжжя у напрямку з півночі на південь. Після проїзду перехрестя з круговим рухом автомобільної дороги Б105 з вулицею Космічна в м. Запоріжжя, позивач зупинив автомобіль на вимогу інспектора третього батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції ОСОБА_2 Останній повідомив, що при проїзді перехрестя з круговим рухом позивач мав подати сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, а оскільки позивач на його думку цього не зробив, ним начебто було порушено п.9.2.б Правил дорожнього руху, чим скоєно правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Не погоджуючись з висновками інспектора Кугук О.Ю. повідомив про це, оскільки вважає, що жодної з вимог Правил дорожнього руху ним порушено не було. Однак, інспектор склав постанову серії ЕАВ № 813561 від 24 грудня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Заперечуючи проти притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вимагав від відповідача надання будь-яких доказів, які підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Його вимоги були залишенні відповідачем без задоволення, докази які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення не надано. Таким чином, позивачем не було порушено жодних вимог діючого законодавства, оскільки покажчик світлового повороту був включений. Крім того, постанова є необґрунтованою, оскільки не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень, під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, дотримання процесуального порядку розгляду справи. Дії поліцейського ОСОБА_2 слід визнати протиправними, а складена ним постанова відносно позивача є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач Інспектор 3 батальйону поліції 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заперечення суду не надано.
Представник третьої особи ОСОБА_3 патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області у судове засідання не з'явився.
Дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п.2 розділу ІІІ наказу №1395 від 07.11.2015року затвердженого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» - постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КпАП України, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, 24 грудня 2018 року о 01.19 годині позивач на власному автомобілі "HYUNDAI ACCENT" (державний номерний знак НОМЕР_1) рухався по автомобільній дорозі Е105 (Харків-Сімферополь) у місті Запоріжжя у напрямку з півночі на південь. Після проїзду перехрестя з круговим рухом автомобільної дороги Б105 з вулицею Космічна в м. Запоріжжя, позивач зупинив автомобіль на вимогу інспектора третього батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції ОСОБА_2 Останній повідомив, що при проїзді перехрестя з круговим рухом позивач мав подати сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, а оскільки позивач на його думку цього не зробив, було порушено п.9.2.б Правил дорожнього руху, чим скоєно правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач Інспектор 3 батальйону поліції 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився жодного разу, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення, що повернулися до суду з відміткою про особисте отримання повістки. Про причини неявки Інспектор 3 батальйону поліції 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 суду не повідомив. Заперечення суду не надано.
Згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
Статтею 10 КУпАП України передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до частини 5 статті 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року у справі № 5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Згідно статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Окрім наведеного, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно принципу законності накладення адміністративного стягнення, підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності та застосування до неї заходів адміністративного стягнення є протиправність діяння (стягнення може бути накладено тільки тоді, коли в діянні особи встановлений склад правопорушення), а також протиправні діяння особи ознак правопорушення, передбачених конкретною правовою нормою, і кваліфікація цих діянь за відповідною статтею).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 9.1 Правил дорожнього руху України попереджувальними сигналами є Попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.
Відповідно до п. 9.2 Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
При складенні Постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 було пояснено відповідачу про те, що він не порушував жодних вимог правил дорожнього руху України п.9.2.6, оскільки на його автомобілі був включений світловий покажчик повороту відповідного напрямку.
Доказів які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення суду не надано.
Постанова не містить жодного доказу щодо підтвердження вчинення ОСОБА_4 даного правопорушення.
Таким чином, відповідачем під час прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому є передбаченні законом підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №813561 від 24 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню.
В частині визнання дій поліцейського протиправними суд у задоволенні відмовляє, оскільки, законодавством не передбачений такий спосіб захисту порушеного права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково:
Скасувати постанову Інспектора 3 батальйону поліції 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 серії ЕАР №813561 від 24 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
В іншій частині позову у задоволенні відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, та в порядку ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк через Василівський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справ апеляційним судом.
Суддя М.А. Носик