Дата документу 19.02.2019
Справа № 320/2886/18
2/320/161/19
19 лютого 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря Бондаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про позбавлення батьківських прав,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Сивова Я.В.,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Тимцясь Р.А.,
третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з відповідачем знаходилась у шлюбних відносинах з 27 січня 2006 року. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 травня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано. Відповідач є батьком їхніх спільних дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після припинення шлюбу відповідач самоусунувся від виконання своїх обов'язків по вихованню, навчанню та утриманню своїх доньок. Не цікавиться станом здоров'я дітей, не дарує їм подарунки на свята, не надає матеріальної допомоги на їх утримання. Має заборгованість по аліментам у розмірі 40112 грн. 00 коп. У зв'язку із чим вона звернулась до суду із вказаним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідач не має наміру спілкування з дітьми та приймати участь у їх вихованні. Він не кожного разу вітає дітей зі святами, а коли вітає, то присилає смс-повідомлення на мобільний телефон. Не приходить до школи та не цікавиться успіхами доньок у навчанні. Аліменти сплачує частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Вона відводила дітей до батьків відповідача. Відповідач офіційно проживає в м. Полтава. З позовом до суду про стягнення додаткових витрат з відповідача вона не зверталась. Під час розгляду справи про розірвання шлюбу відповідач був згоден та не заперечував. На даний момент вона в іншому шлюбі не перебуває. Більше двох років відповідач не приїздив до дітей та не спілкувався з ними. Просила позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.
У судовому засіданні 19 лютого 2019 року зазначила, що рішенням суду стягнуто пеню на її користь, у зв'язку з поданням позовної заяви відповідач почав майже регулярно та в повному обсязі сплачувати аліменти, заборгованість за 2018 рік становить близько 4000 гривень, за минулий час 26 тисяч гривень. За весь 2018 рік відповідач особисто приїздив лише двічі, влітку та на судове засідання. Не приділяє достатньої уваги дітям.
Представник позивача - адвокат Сивова Я.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити. Вважає, що є всі законні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дітей, які підтверджено доказими наданими в судовому засіданні. Свідок ОСОБА_8 є очевидцем того що батько не спілкується з дітьми, також в матеріалах справи міститься висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що не бажає аби його позбавляли батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки намагається частіше спілкуватись з дітьми та приймати участь у їх вихованні, любить своїх дітей. Коли діти були маленькими було простіше, а в даний час у зв'язку з його проживанням в м. Полтаві та постійним знаходженням на заробітках, дітей бачить рідко та не має можливості часто телефонувати. Два місяці потому він приїздив до дітей, приїздив до їхнього будинку, зустріч відбувалась в присутності позивачки. Діти ходили в 17 дитячий садочок, потім в 10 гімназію. Його номер мобільного телефону завжди був у дітей. Шлюб між ним та позивачкою був розірваний влітку 2012 року. Після розлучення близько двох років не спілкувався з дітьми потім поступово налагодив спілкування з старшою донькою. Причиною не спілкування було його перебування в Російській федерації на заробітках, з цієї причини і утворилась заборгованість по аліментах. В даний час намагається виплатити заборгованість, а також своєчасно сплачувати аліменти. В м. Полтаві має іншу родину, де також народилась дитина. У грудні 2017 року в м. Мелітополі він знаходився 8 днів. Заборгованість по аліментам у нього складає більше 40000 грн., за останні три місяці сплачує по 2000 грн., до цього сплачував по 1000 грн. щомісячно. Не відмовляється сплачувати аліменти на утримання дітей і для цього часто їздить на заробітки, у зв'язку із чим в нього не виходить приділяти багато часу дітям. У нього в гостях діти не були. Позивачка проти його зустрічей із доньками в м. Полтава. Офіційно він не працевлаштований. Раніше позивачка чинила опір у його спілкуванні з дітьми. Його батько ходить на дні народження доньок. Йому відомо про вподобання доньки ОСОБА_2, яка грає на фортепіано, займається в модельному агентстві, про це вона йому розповідала по телефону, також зазначив, що виникають труднощі в спілкуванні, коли дитина запитує коли він розрахується з заборгованістю по аліментам. Молодша донька ОСОБА_5 його не знає, так як вони розлучились, коли вона була маленька та потім рідко спілкувались. Старша донька завжди заводить розмови про гроші. Він часто дзвонить позивачці та питає про справи дітей. Коли в нього були кошти він завжди надавав їх на утримання дітей. Приїжджав у 2016 році, однак вдома нікого не було, він залишив подарунки, однак потім дізнався, що їх дітям не передали. До органу опіки та піклування з приводу зустрічей з дітьми він не звертався через брак часу. Влітку 2018 року приїздив до батьків позивачки, хотів повезти дітей на відпочинок на море, однак позивачка заперечила з цього приводу, посилаючись на хворобу дітей, наполягати він не спав. До будинку його не запросили.
Представник відповідача - адвокат Тимцясь Р.А. підтримав доводи відповідача, заперечував проти заявлених позовних вимог. Пояснив, що надані позивачем характеристики, які містяться в матеріалах справи не містять дати їх складення та з цих підстав відомості зазначені в цих документах не є допустимими доказами по справі. Розрахунок заборгованості по аліментам є застарілим та не є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Позивачем не доведено, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Між сторонами склались складні стосунки, оскільки відповідач працюючи для забезпечення потреб себе, власної родини, спільних дітей з позивачем та проживанням в іншій області не може приділяти достатньо часу для виховання доньок. І це не є нехтуванням батьківськими обов'язками. Позбавлення батьківських прав - це виключна найжорсткіша міра, яка може бути застосована, та для її застосування повинні бути беззастережні докази ухилення від їх виконання. Покання допитаних свідків в судовому засіданні також не можуть бути взяті до уваги, оскільки ОСОБА_9 про обставини відомо зі слів позивача, а ОСОБА_8 є майже родичкою, хрещеною, яка може бути зацікавлена в результаті розгляду справи.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. До заяви долучено висновок органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона проживає по сусідству з позивачкою. Їх діти разом відвідували дитячий садочок та школу, батька дівчаток вона після розлучення не бачить. Приблизно з 2012 року. Також їй відомо зі слів позивача, що у відповідача мається заборгованість зі сплати аліментів. Позивачку може охарактеризувати як порядку жінку, гарну турботливу маму, яка самостійно утримує та виховує доньок. Ій також відомо, що відповідач проживає в іншому місці. Жодного разу протягом останніх п'яти років вона його не бачила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є давньою подругою позивачки та хрещеною мамою старшої доньки. Батько дівчаток після розлучення дітей не бачить, не приїздить, не поздоровляє на день народження, може зателефонувати або направити смс. Вона не бачила великого бажання до спілкування з дітьми у відповідача, їй відомо про те, що відповідач приїздив влітку 2018 року хотів поїхати з дітьми на море. Приїхав він вранці, завчасно не домовившись з позивачкою про поїздку, а у зв'язку з тим що діти були хворі, вона заперечила з приводи виїзду дітей на море. Після чого відповідач поїхав. Чи запрошували його до будинку батьків позивача їй не відомо, однак з дітьми в той день він не спілкувався. Ставлення батьків позивача до відповідача таке, що вони не заперечують їх спілкуванню, однак при цьому до будинку не запрошують. Також їй відомо, що відповідач не в повному обсязі сплачує аліменти. До розлучення відповідача може охарактеризувати позитивно, працював. Також на питання суду зазначила що вважати його таким, що для нього діти не мають значення мабуть не можливо. Також повідомила, що спілкуючись з позивачем їй відомий мотив для позбавлення батьківських прав відповідача, для того щоб в подальшому він не мав можливості звернутись до дітей з вимогами про стягнення аліментів на його користь. Вихованням дітей займається лише позивач.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який був розірваний рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 травня 2012 року, яке набрало законної сили 04 червня 2012 року /а.с.12/.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жеребкування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Для позбавлення батьківських прав слід впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Згідно п. 16 постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до довідки № 109 від 21.12.2017 року ОСОБА_6 навчається в 5-Б класі Мелітопольської гімназії № 10 в 2017/2018 році /а.с.13/.
Відповідно до характеристики, наданої на випускницю Мелітопольської ЗОШ 1 ступеню № 17 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, остання за період навчання показала достатній рівень знань з усіх предметів, зарекомендувала себе як старанна, працелюбна учениця, громадські доручення виконувала добросовісно. ОСОБА_10 займалася мати, яка приділяла багато уваги навчанню та вихованню доньки. Мати приводила та забирала дівчинку зі школи, відвідувала батьківські збори, виконувала всі поради і рекомендації вчителів. Активно цікавилась життям ОСОБА_10 в школі, приділяла велику увагу всебічному розвитку дівчинки. Надавала допомогу в підготовці і проведенні позакласних заходів. Батько, ОСОБА_2 не приймав участі у вихованні доньки, батьківські збори не відвідував, не підтримував дитину ні морально, ні матеріально /а.с.14/.
Згідно із характеристикою, наданою на ученицю 5-Б класу Мелітопольської гімназії № 10 ОСОБА_2, остання зарекомендувала себе як дисциплінована, старанна учениця. Правила поведінки свідомо виконує завжди. Навчанню і вихованню дівчини належну увагу приділяє мати, яка регулярно відвідує гімназію, має постійний зв'язок з класним керівником та іншими вчителями, переймається успішністю доньки. Батьківські збори відвідує завжди /а.с.15/.
Згідно з довідкою від 18.12.2017 року № 20 ОСОБА_6 навчається в Дитячій художній школі з 01.09.2017 року. Оплата вноситься своєчасно в розмірі 140 грн. /а.с.16/.
Відповідно до довідки від 27.12.2017 року № 60, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є ученицею 2-Б класу навчальної школи № 17 міста Мелітополя /а.с.17/.
Згідно з характеристикою, наданою на ученицю 2-Б класу Мелітопольської ЗОШ 1 ступеня № 17 ОСОБА_5, остання на уроках працює активно, уміє робити висновки, знає правила поведінки, відповідальна, працьовита, чемна учениця. ОСОБА_7 в житті дитини приймає активну участь. Завжди співпрацює з учителем, радиться, реалізує поради у відносинах з дитиною. Мати приводить та забирає дівчину зі школи, відвідує батьківські збори. Батько, ОСОБА_2 за весь час не проявляв ніякого інтересу до навчання дитини, не цікавився її успіхами, батьківські збори не відвідував /а.с.18/.
Згідно з довідкою від 18.12.2017 року № 21 ОСОБА_5 навчається у Дитячій художній школі з 01.09.2017 року. Оплата вноситься своєчасно в розмірі 140 грн. /а.с.19/.
Відповідно до довідки від 12.12.2017 року № 66, ОСОБА_1 в 2016 році привела до ДМШ № 1 своїх доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Мати своєчасно сплачує та контролює навчання доньок, приймає активну участь у творчому житті школи: конкурси, фестивалі. Супроводжує та підтримує доньок на виїзних концертах, намагається супроводжувати та підтримувати доньок на виїзних концертах /а.с.20/.
Згідно із довідкою від 24.01.2018 року, ОСОБА_1 має склад сім'ї: донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька: - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /ас.21/.
Відповідно до характеристики наданої на ОСОБА_1 головою правління ОК № 17 «Ювілейний», за період мешкання за адресою: АДРЕСА_1 скарг, заяв на неї не надходило. Проживає разом із своїми доньками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. За місцем проживання характеризується з позитивного боку, у побуті завжди ввічлива, тактовна, працелюбна. Приймає активну участь у суспільному житті будинку. Із сусідами підтримує добрі взаємини /а.с.22/.
За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони /а.с.23/.
Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з ч.6 вказаної статті суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до засад ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 27.06.2018 року № 132/25 орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області вважає, що на сьогодні відсутні підстави, щоб не підтримати позовну заяву ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.54/.
Враховуючи викладене, суд не погоджується із вказаним висновком органу опіки та піклування та вважає його недостатньо обґрунтованим та мотивованим, так як він не містить висновків про те, чи відповідає такий крайній захід інтересам дітей та яким чином позбавлення відповідача батьківських прав захистить інтереси дітей. Вказаний висновок не містить жодних посилань на обставини негативної поведінки відповідача щодо дітей та у сукупності з іншими доказами у справі не дає підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, висновок наданий лише на підставі пояснень позивача та наданих нею документів, інші обставини органом опіки та піклування не вивчалися та не враховувалися.
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Під час судового розгляду суду не надано переконливих доказів саме свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, його винної, свідомої поведінки.
Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року із змінами «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначеної постанови зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька та матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей), поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до вимог ст. 164 СК України позбавлення батьківських прав є способом захисту прав і інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя, приймаючи до уваги права та обов'язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.
Судом встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.05.2012 року було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 12.04.2012 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття.
На підставі вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист № 815/6401/2012 /а.с.24/.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 20.11.2017 року складеного головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області станом на 01.11.2017 року розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 по аліментам становить 40112 грн. 00 коп. /а.с.25/.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно не в повному обсязі сплачує аліменти, оскільки в нього виникли труднощі з працевлаштуванням, однак в останні місяці він сплачує аліменти на утримання дітей по 2000 грн. щомісячно, у зв'язку із чим розмір заборгованості вказаний у розрахунку на даний час не відповідає дійсності.
Позивач не надала належних та достатніх доказів умисної й винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків, які б давали підстави для застосування до нього крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав щодо дітей, а також не доведено, в чому будуть полягати позитивні зміни в житті дітей у разі застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.
Крім того, альтернативні заходи реагування держави до відповідача не вживалися, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька, так і для дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Суд не вбачає підстав того, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідатиме інтересам дітей, та вважає, що сам факт звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, є достатнім стимулюючим заходом щодо спонукання відповідача змінити ставлення до виховання дітей, піклування про їх фізичний і духовний розвиток, спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі та більш активної участі батька у їх вихованні.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з повною відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 21 лютого 2019 року.
СУДДЯ: Т.В.Юрлагіна