Справа № 316/302/19
Провадження № 2-а/316/15/19
"19" лютого 2019 р. м. Енергодар
Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Бульба О.М. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 21.01.2019 р. про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору винесених у ВП №58127318,-
18.02.2019 р. до Енергодарського міського суду Запорізької області, через відділення поштового зв'язку «Укрпошта», надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, в якому позивач просить визнання протиправними та скасувати постанови державного виконавця Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 від 21.01.2019 р. про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору винесених у ВП №58127318.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Згідно п.5 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30 червня і 1 грудня 2015 року (№№ 21-278а15, 21-3404а15 відповідно).
Згідно ч.1 ст.19 ЦК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч.1 ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Тобто, ч.1 ст.447 ЦПК України передбачає право звернення і скаргою саме під час виконання судового рішення, ухваленого саме відповідно до цього - Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Зі змісту адміністративного позову та постанов державного виконавця від 21.01.2019 р. про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого провадження встановлено, що виконавче провадження №5812731 відкрито на підставі виконавчих листів виданих 06.01.2017 р. Енергодарським міським судом Запорізької області по цивільній справі №316/1135/16-ц, тобто винесених під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, враховуючи, що виконавче провадження №5812731 відкрито 21.01.2019 р. на підставі виконавчого листа виданого Енергодарським міським судом Запорізької області на виконання рішення Енергодарського міського суду по цивільній справі №316/1135/16-ц, то справа про скасування постанов державного виконавця винесених в рамках виконання рішення суду по зазначеній цивільній справі має розглядатися судом за правилами цивільного судочинства, а отже виключає можливість розгляду справи в рамках адміністративного судочинства (Що також узгоджується з правовою позицією викладеною в колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 08.11.2016 р. по справі №804/19339/14).
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження, за правилами адміністративного судочинства, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 21.01.2019 р. про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору винесених у ВП №58127318 - слід відмовити, оскільки розгляд даної справи необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
Згідно ч.6 ст.170 КАС України, суд роз'яснює, що позивачка має право звернутися з позовною заявою до Енергодарського міського суду Запорізької області в порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст.ст.3, 4, 19, 170, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України,-
У відкритті провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 21.01.2019 р. про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору винесених у ВП №58127318 - відмовити, у зв'язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд роз'яснює, що позивачка має право звернутися з позовною заявою до Енергодарського міського суду Запорізької області в порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Суддя О. М. Бульба