20 лютого 2019 року
Київ
справа №805/2721/18-а
адміністративне провадження №К/9901/4179/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
під час розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
ФОП ОСОБА_2 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила скасувати постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення на ФОП ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення № 05-16-3300/0007/26 від 20 березня 2018 року стягнення у виді штрафу у розмірі 74460 грн., яка прийнята на підставі акту інспекційного відвідування № 05-16-3300/0007 від 28 лютого 2018 року за порушення вимог частини шостої статті 95, частини сьомої статті 96 КЗпП, статті 33 Закону України «Про оплату праці».
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 27 вересня 2018 року позов задовольнив.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.
ФОП ОСОБА_2 не погодилася з рішенням суду апеляційної інстанції і 08 лютого 2019 року подала касаційну скаргу про його скасування.
Зі змісту касаційної скарги і рішень суду апеляційної інстанції, яке до неї долучено, убачається, що спір у цій справі виник з приводу рішення суб'єкта владних повноважень про накладення штрафних санкцій.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Ця справа належить до справ незначної складності і відповідно до положень частини п'ятої статті 328 КАС може бути віднесена до справ, що не підлягають касаційному оскарженню. У ній немає передумов, передбачених цією нормою, які дозволяють допуск такої справи до касаційного перегляду.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки касаційна скарга ФОП ОСОБА_2 подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко