Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 820/8070/15
адміністративне провадження № К/9901/3518/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015р. (судді - Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Рєзнікова С.С.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про визнання дій незаконними,
У серпні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк») за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що невключення її до Переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу у зв'язку із проведенням перевірки по її банківським рахункам на предмет їх нікчемності є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2015р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015р. скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач наділений повноваженнями проведення перевірки правочинів та блокування операцій по рахунках. Вважає, що договір банківського вкладу позивача має ознаки нікчемності на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.11.2014р. між позивачем та ПАТ «Златобанк» укладено Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №074695 (Договір банківського вкладу). (а.с. 11)
Відповідно до пункту 1.1. Договору підписанням угоди позивач в порядку статті 634 Цивільного кодексу України приймає Публічну пропозицію ПАТ «Златобанк» про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами.
Згідно Розділу 2 Договору банк відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок №26303500095263, вид вкладу «Класичний плюс» в національній валюті, початкова сума вкладу становить 200000 грн, строк дії договору визначено до 26.12.2014р. та встановлено розмір процентної ставки 17%.
27.11.2014р. грошові кошти в сумі 200000 грн внесено позивачем на її банківський депозитний рахунок №26303500095263, що підтверджується платіжним дорученням №464509, призначення платежу «залучення коштів на депозит, угода №074695 від 27.11.2014р.». (а.с. 12)
26.12.2014р. у зв'язку із закінченням строку розміщення вкладу позивач звернулась до ПАТ «Златобанк» із заявою про повернення їй вкладу у розмірі 200000 грн за Договором банківського вкладу №074695 від 27.11.2014р. та виплатою процентів відповідно до умов Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне обслуговування фізичних осіб. Просила видати їй готівку через касу банку 29.12.2014р. (а.с. 13)
При цьому судами встановлено, що заяву позивача про повернення вкладу банком прийнято без зауважень.
29.12.2014р. та 06.01.2015р. позивач отримала через банківське відділення «Харківська РД» ПАТ «Златобанк» грошові кошти в сумі 4000 грн, 2216 грн та 2000 грн, про що свідчать заяви на видачу готівки №841352, №841358 та №52746, призначення платежу «часткове повернення депозиту» та «виплата відсотків за угодою №074695 від 27.11.2014р.». (а.с. 14 - 16)
12.01.2015р. позивачем з метою отримання коштів з банківського вкладу подано до банку заяву про акцепт (Угода про приєднання до) Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу №014/00051/12.01.2015. (а.с. 17 - 18)
Згідно умов цього Договору банк відкриває позивачу рахунок №26251500095263 у національній валюті, надає вкладнику платіжну картку та здійснює їх обслуговування.
Відповідно до руху коштів по рахунку з 12.01.2015р. по 13.02.2015р. позивач на картковому рахунку мала грошові кошти в сумі 75003,96 грн, з яких нею використано 52489,55 грн, при цьому залишок становить 22514,41 грн. (а.с. 20)
Постановою Правління Національного банку України від 19.08.2014р. №506/БТ у роботі банку встановлено особливий режим контролю за діяльністю шляхом призначення куратора.
Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №777/БТ банк віднесено до категорії проблемних та встановлено певні обмеження в діяльності банку.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015р. №105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015р. прийнято рішення №30 про запровадження з 14.02.2015р. тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк». Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13.05.2015р.
08.04.2015р. Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №164/1 (з урахуванням внесених змін наказом від 09.04.2015р. №165/1) про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу. (а.с. 54 - 55)
За порядковими номерами 74444 та 74443 у Додатку №1 до вказаного наказу міститься Угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №074695, укладена між позивачем та ПАТ «Златобанк», її банківський рахунок №26303500095263, а також її Договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу №014/00051/12.01.2015, та банківський рахунок №26251500095263. (а.с. 56)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015р. №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015р. №99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» зі змінами до нього, внесеними відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду №100 від 18.05.2015р., згідно з яким з 14.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славінського Валерія Івановича.
Наказом від 13.05.2015р. №156 призначено Славінського В.І. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13.05.2015р. по 12.05.2016р. включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13.05.2015р. №99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», із змінами внесеними згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.05.2015р. у №100, Фондом з 20.05.2015р. розпочато виплати коштів вкладникам ПАТ «Златобанк».
Інформацію про необхідність звернення до ПАТ «Державний ощадний банк України» для отримання коштів за вкладами з 20.05.2015р. по 01.07.2015р. розміщено на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Судами встановлено, що для отримання коштів з банківського вкладу позивач звернулась до відділення ПАТ «Державний ощадний банк України» у м. Харкові, проте їй повідомлено про відсутність її у реєстрах на виплату гарантованої суми вкладу.
25.05.2015р. позивача звернулась до Уповноваженої особи Фонду з листом, в якому просила повідомити її про причини, з яких її дані відсутні у реєстрі вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а також просила включити її дані до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №074695 від 27.11.2014р. (а.с. 21)
Листом Уповноваженої особи Фонду від 27.05.2015р. вих. №435 позивача повідомлено про те, що її не включено до реєстру вкладників, оскільки згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Уповноваженою особою Фонду проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможним, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону. Перевірка проводилась також за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, у тому числі і по рахункам позивача.
Також позивача повідомлено про те, що на підставі проведення перевірки було прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів на моїх рахунках з метою запобігання неправомірного тримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У разі встановлення за результатами перевірки законності операцій по її рахункам, Уповноваженою особою Фонду будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат і включення її до відповідного реєстру на суми залишків на таких рахунках. (а.с. 23)
22.06.2015р. Уповноважена особа Фонду звернулась до Міністерства внутрішніх справ із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення під час дії постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №777/БТ, якою ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії проблемних, фінансових операцій з безготівкового перерахування з рахунків юридичних осіб на поточні рахунки фізичних осіб з типовими, близькими один до одного, за призначеннями платежу «надання безпроцентної позики», «надання зворотної фінансової допомоги», «надання займу», які в результаті призвели до збільшення гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду, що в свою чергу свідчить про наявність ознак складу кримінального правопорушення - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах. (а.с. 39 - 40)
Листом від 21.07.2015р. №7/19-3552 Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ в м. Києві повідомило Уповноважену особу Фонду про відкриття відповідного кримінального провадження. (а.с. 42)
Також судами встановлено, що згідно з умовами Договору позики від 27.11.2014р., укладеного між позивачем та ТОВ «Харківська зовнішньо торгівельна фірма «Моторімпекс», позивача отримала від товариства позику в сумі 200030 грн шляхом перерахування коштів на її розрахунковий рахунок №26206500095263 у ПАТ «Златобанк». Позику надано у строк до 31.12.2015р.
При цьому судами також встановлено, що кошти на депозитний рахунок позивача №26303500095263 у розмірі 200000 грн були зараховані 27.11.2014р. з її поточного рахунку №26206500095263, який відкрито 27.11.2014р. та на який в той же день внесено кошти з рахунку ТОВ «Харківська зовнішньо торгівельна фірма «Моторімпекс» №26007300001526 у розмірі 200000 грн з призначенням платежу «надання безпроцентної позики працівнику згідно договору №27/11-14.
Судами встановлено, що підставою для відмови Уповноваженої особи Фонду у включенні позивача до Переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є твердження про нікчемність договору позики, укладеного між позивачем та ТОВ «Харківська зовнішньо торгівельна фірма «Моторімпекс», як такого, що порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи наказ про визнання нікчемним договір банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Златобанк», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку діяла в межах наданих їй повноважень та на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому нормами Закону не передбачено ніяких дій, які необхідно вчинити Уповноваженій особі Фонду, для визнання правочинів нікчемними; Уповноважена особа Фонду відповідно до Закону лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в жодному разі не обмежує Уповноважену особу Фонду виявляти та фіксувати правочини, якщо вони містять в собі ознаки, з наявністю яких інші нормативно правові акти України, зокрема, Цивільний кодекс України, відносить їх до категорії нікчемних. В той же час чинне законодавство України не зобов'язує Уповноважену особу Фонду звертатися до суду з позовом про визнання недійсними договорів позики та вчинених на їх виконання банківських операцій з переказу коштів, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу прямої вказівки закону та не потребує його визнання таким в судовому порядку.
Суд виходив з безпідставності визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення її до Переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів з вкладом у банку за рахунок Фонду, оскільки судом встановлено здійснення відповідачем перевірки та проведення заходів, направлених на виконання передбачених законодавством функцій, зокрема і за договорами позивача, а тому в діях відповідача бездіяльність відсутня.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. Позивач має право на одержання суми коштів під час дії тимчасової адміністрації ПАТ «Златобанк» у розмірі їх вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування, яка станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку складає 200000 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що виплати належних позивачу коштів не здійснювалися у зв'язку з не включенням Уповноваженою особою Фонду її до Переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, як наслідок, невключення і до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Підставою для такої відмови стало твердження відповідача про нікчемність договору позики, укладеного між позивачем та ТОВ «Харківська зовнішньо торгівельна фірма «Моторімпекс» (Позикодавець), як такий, що порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства. Проте такі твердження не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, зокрема, зверненням до суду із позовом про визнання договору недійсним.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що злочинний мотив дій може бути підтверджений лише вироком суду, який набрав законної сили.
Крім того, суд виходив з того, що до моменту надання правової оцінки договору позики судом на предмет її невідповідності вимогам діючого законодавства, договір є таким, що породжує для сторін певні права та обов'язки.
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у відповідача станом на момент виникнення спірних правовідносин підстав для прийняття рішення щодо обмеження або припинення виплат позивачеві.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як суб'єкт владних повноважень, встановивши наявність обставин які, на його думку, свідчили про протиправність правочинів, не був позбавлений можливості у спосіб, передбачений законодавством та у межах своїх повноважень, звернутися в інтересах держави до суду, таким чином дотримавшись необхідного балансу між діями щодо невиплат сум вкладнику та несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням наявності права стягнення сплачених коштів в регресному порядку, а тому відповідачі у спірних відносинах діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову.
Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.
Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.
В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.
Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанцій правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.О. Анцупова
В.М. Кравчук