20 лютого 2019 року
Київ
справа №1240/2511/18
адміністративне провадження №К/9901/4148/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі №1240/2511/18 за позовом Сільськогосподарського кооперативу "КОЛОС" до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні,
У серпні 2018 року Сільськогосподарський кооператив "Колос" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив: 1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Луганській області №878510/30796873 від 10.08.2018, №878513/30796873 від 10.08.2018, №878512/30796873 від 10.08.2018, №878506/30796873 від 10.08.2018, №878511/30796873 від 10.08.2018, №878514/30796873 від 10.08.2018; 2) зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні: №2 від 19.07.2018, №3 від 19.07.2018, №4 від 19.07.2018, №5 від 23.07.2018, №6 від 25.07.2018, №7 від 27.07.2018, складені Сільськогосподарським кооперативом "Колос", і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення - 02.08.2018, а податкову накладну №2 від 19.07.2018 - 03.08.2018.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області №878510/30796873 від 10.08.2018, №878513/30796873 від 10.08.2018, №878512/30796873 від 10.08.2018, №878506/30796873 від 10.08.2018, №878511/30796873 від 10.08.2018, №878514/30796873 від 10.08.2018; зобов'язано Головне управління ДФС у Луганській області зареєструвати податкові накладні: №2 від 19.07.2018, №3 від 19.07.2018, №4 від 19.07.2018, №5 від 23.07.2018, №6 від 25.07.2018, №7 від 27.07.2018, складені Сільськогосподарським кооперативом «Колос», і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення - 02.08.2018, а податкову накладну №2 від 19.07.2018 - 03.08.2018; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Луганській області подало касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 11 лютого 2019 року.
В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім не є вичерпним й, при цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі №1240/2511/18 за позовом Сільськогосподарського кооперативу "КОЛОС" до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду