Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №524/9843/16-а
провадження №К/9901/23226/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Бевзенка В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 524/9843/16-а
за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 роти батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сокола Євгенія Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (судді Бершов Г.Є., Катунов В.В., Ральченко І.М.),
І. Суть спору
1. В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 4 роти батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сокола Євгенія Сергійовича (далі - Інспектор УПП Соколов Є.С.), третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) з вимогами визнати протиправними дії Інспектора УПП лейтенанта поліції Сокола Є.С. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього на місці зупинки транспортного засобу та визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора УПП лейтенанта поліції Сокола Є.С. серії АР №812385 від 13 грудня 2016 року.
2. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що відповідно до спірної постанови до нього (позивача) застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він начебто порушив п. 31.4.7. е Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), а саме: керував транспортним засобом з відсутніми, передбаченими конструкцією транспортного засобу, бризковиками. У зв'язку з цим позивач зазначив, що завод-виробник автомобіля, за кермом якого він був, не передбачив у його конструкції встановлення бризковиків. Крім того зауважив, що інспектор незаконно розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, чим позбавив його можливості в сповна скористатися правами, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) та порушив вимоги щодо процедури розгляду справи.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3 13 грудня 2016 року Інспектор УПП Сокол Є.С. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 812385 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КпАП, якою застосував до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
4. Відповідно до цієї постанови, 13 грудня 2016 року о 15:05 год. позивач керував транспортним засобом в м. Кременчуці вулицею Свіштовською без передбачених конструкцією цього транспортного засобу бризковиків, чим порушив п. 31.4.7(е) ПДР.
Зазначену постанову ОСОБА_1 оскаржив до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області постановою від 13 квітня 2017 року відмовив у задоволенні позову повністю.
6. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правильно кваліфікував дії позивача за відповідною статтею КпАП, а також дотримав порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
7. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 червня 2017 року скасував постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови серії АР №812385 від 13 грудня 2016 року і прийняв в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора УПП Сокола Є. С. задовольнив; скасував постанову Інспектора УПП Сокола Є.С. серії АР №812385 від 13 грудня 2016 року; в іншій частині постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 квітня 2017 року залишив без змін.
8. Рішення в частині прийняття нової постанови суд апеляційної інстанції пояснив, зокрема, тим, що з оскарженої постанови не встановлено, яких саме бризковиків (передні чи задні) не було у позивача; чим передбачено наявність цих бризковиків і як саме він встановив, що конструкція цього транспортного засобу передбачає бризковики (посилання на ДСТУ тощо). Копія каталогу запчастин ВАЗ 2105, на думку колегії суддів апеляційного суду, не є належним доказом того, що конструкція цього транспортного засобу передбачає бризковики.
9. З приводу доводів позивача про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення суд апеляційної інстанції зазначив, що у випадку вчинення повнолітніми особами адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 121 КпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КпАП. Отож, на думку суду апеляційної інстанції, Інспектор УПП мав право виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі УПП, з покликанням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його постанову і залишити в силі постанову суду першої інстанції у цій справі.
11. Касаційну скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що в суді першої інстанції позивач визнав факт відсутності бризковиків, однак під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції змінив свої пояснення, вказавши на відсутності передніх, а не задніх бризковиків. Відповідач вважає, що таким чином позивач намагається уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
13. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
14. Згідно з частинами другою-четвертою статті 258 КпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
15. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
16. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
17. Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КпАП, відповідно до якої органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (<…>частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, <…>).
18. Згідно з частиною другою статті 222 КпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
19. За змістом підпункту «е» пункту 3.4.7 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: <…> відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;
VI. Позиція Верховного Суду
20. У справі встановлено, що позивача притягнули до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 КпАП у зв'язку з тим, що його транспортний засіб не був обладнаний бризковиками.
21. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, вказав на те, що в оскарженій постанові не зазначено яких саме бризковиків - передніх чи задніх не було в автомобілі позивача, відповідно чим передбачена їх наявність як умова експлуатації колісного транспортного засобу.
22. Доводи, яким касатор доводить правомірність оскарженої постанови ґрунтуються на помилковій, які він вважає, оцінці доказів. Між тим, твердження касатора про те, що позивач в суді першої інстанції визнав свою провину не є достатнім свідченням правомірності спірної постанови, адже обов'язок доказування у цьому випадку покладено на відповідача. Обставини, які мали значення для вирішення справи і на які звернув увагу суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції залишив поза увагою, однак це не звільняє відповідача від обов'язку доводити правомірність свого рішення на стадії апеляційного перегляду.
23. З огляду на межі касаційного перегляду та повноваження суду касаційної інстанції на цій стадії, колегія суддів не може самостійно з'ясовувати обставини справи та давати їм правову оцінку. Між тим, за описаних обставин та правового регулювання спірних відносин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, якого він дійшов, задовольняючи позовні вимоги.
24. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
VII. Судові витрати
25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
В. М. Бевзенко