Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа №161/7037/17
провадження №К/9901/29888/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 161/7037/17
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 вересня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Яворського І.О., суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.,
І. Суть спору
1. У травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В.Є. про відкриття виконавчого провадження від 24 квітня 2017 року ВП №5304848 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що виконання виконавчого листа від 17 червня 2011 року повинно здійснюватись відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому позивач є звільненим від сплати виконавчого збору в силу положень частини п'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Луцького міськрайонного суду від 17.06.2011 року, яка набрала законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 06.12.2010 року по 31.05.2011 року включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.
4. 20.12.2016 року Луцьким міськрайонним судом видано виконавчий лист на примусове виконання вищевказаної постанови.
5. 24.04.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинським В.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-7012/11/0308, виданого 20.12.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 06.12.2010 року по 31.05.2011 року включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.
5.1. Частиною 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.
6. Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, ОСОБА_3 19.01.2017 року проведено перерахунок пенсії з 06.12.2010 року по 31.05.2011 року та підлягає виплаті 1027,32 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.
7.1. Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В.Є. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №5304848 від 24 квітня 2017 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн - неправомірними.
7.2. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинського В.Є. про відкриття виконавчого провадження від 24 квітня 2017 року ВП №5304848, в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.
8. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 вересня 2017 року скасував постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2017 року та прийняв нову, якою в позові відмовив.
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нараховані ОСОБА_3 боржником кошти є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, а тому в даному випадку підлягають застосуванню положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, за якими відповідно до вимог пункту третього частини п'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується.
10. Львівській апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив з того, що постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області прийнята 17.06.2011 року та набрала законної сили 18 квітня 2013 року, а тому, в даному випадку, положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» до спірних відносин не застосовуються.
10.1. Апеляційний суд ухвалюючи нове рішення по справі зазначив, що виконавчий лист №2а-7012/11/0308, відповідно до якого була видана оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження, містить вимогу щодо зобов'язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів на користь боржника. Тому виконання вказаного виконавчого листа здійснюється у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», а не Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а постанову суду першої інстанції - залишити в силі.
11.1. Свою касаційну скаргу мотивує помилковістю не застосування апеляційним судом до спірних правовідносин Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та пункту третьому частини п'ятій статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
11.2. Позивач зазначає, що стягнення виконавчого збору суперечить приписам статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-19
17.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
17.2. Стаття 26. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
17.3. Стаття 27. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
18. Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
18.1. Стаття 1. Цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
18.2. Стаття 2. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
19. Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5.
19.1. Пункт 8. Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
VI. Позиція Верховного Суду
20. Стосовно доводів позивача, про те, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником по яких є орган державної влади, здійснюється відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому згідно з пунктом 3 частини 5 статті 27 Закону «Про виконавче провадження» з органу державної влади не стягується виконавчий збір, Верховний Суд зазначає наступне.
21. За змістом статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія даного Закону поширюється на випадки виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, за умови, якщо боржником є орган державної влади.
22. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, виконавчий лист №2а-7012/11/0308 містить вимогу про зобов'язання боржника вчинити певні дії, а не стягнення коштів чи майна, що виключає можливість застосування норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в процесі виконання судового рішення.
23. Виконавчий лист у даній справі виданий на виконання рішення зобов'язального характеру. Такий виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання шляхом прийняття, реєстрації, розрахункового листа та подачі органам Державного казначейства відповідних платіжних документів, а не стягнення періодичних платежів. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що норми пункту третього частини 5 статті 27 Закону «Про виконавче провадження» не поширюються на спірні правовідносини.
24. Таким чином, відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимога позивача про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
25. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки, викладені в рішенні апеляційного суду, а тому підстави для її задоволення - відсутні.
26. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець