20 лютого 2019 року
Київ
справа №803/552/17
адміністративне провадження №К/9901/4099/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі за позовом відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 лютого 2017 року №0001241201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24186,25 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 11 лютого 2019 року.
В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Приймаючи до провадження справу, суд першої інстанції, виходячи з положень пункту двадцятого частини першої статті 4, пункту десятого частини шостої статті 12 КАС України, відніс таку до категорії справ незначної складності, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №803/552/17 за позовом відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду