21 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/1413/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Мостобуд" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про закриття провадження у справі №1940/1957/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Мостобуд" до Приватного виконавця Чижик Андрія Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Борен А" про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів,
В жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Мостобуд" звернулося до суду з позовом, яким просило визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.05.2018 року ВП №55290242, винесену приватним виконавцем Чижиком Андрієм Павловичем; стягнути з приватного виконавця Чижика Андрія Павловича 49700 грн.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Борен А" подав до суду клопотання про закриття провадження у справі №1940/1957/18, в обґрунтування якого зазначив, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції із скаргою на рішення, дію або бездіяльність приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ГПК України.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Борен А" про закриття провадження в адміністративній справі №1940/1957/18 - задоволено. Закрито провадження у справі №1940/1957/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" до Приватного виконавця Чижик Андрія Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Борен А" про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів. Роз'яснено позивачу, що дана справа віднесена до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Мостобуд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що імперативною нормою - ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Крім того, зазначає, що в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє розмежування порядку для оскарження постанов виконавця, які були винесені в окреме виконавче провадження та тих, що не були, а відтак висновок суду першої інстанції не містить будь-якого правового регулювання.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку. Відтак, враховуючи приписи ст. 311 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, 01.12.2017 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Чижик А.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 55290242 від 01.12.2017 року на виконання наказу №921/757/16-г/7 виданого 25.10.2017 року Господарським чудом Тернопільської області. Постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижик А.П. 15.08.2018 року винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 55290242. Тобто, оскаржувана постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.05.2018 року ВП 55290242, винесена приватним виконавцем Чижиком Андрієм Павловичем в межах виконавчого провадження ВП 552902542, до закінчення виконавчого провадження і в окреме виконавче провадження не винесена. Таким чином, розгляд даної справи належить до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області. У відповідності до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній адміністративній справі.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що 01.12.2017 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 55290242 від 01.12.2017 року на виконання наказу №921/757/16-г/7 виданого 25.10.2017 року Господарським судом Тернопільської області (а.с.11).
15.08.2018 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 55290242 (а.с.12).
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.05.2018 року в сумі 49790 грн (а.с.24).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду в постановах від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/196-ц, у справі №921/16/14-г/15, від 06 червня 2018 року, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, що розгляд даної справи належить до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області, чим порушив норми процесуального права.
Беручи до уваги викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Мостобуд" щодо підвідомчості адміністративному суду цього спору стосовно оскарження постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження є обґрунтованими, тому ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з непідсудністю даної справи адміністративному суду підлягає скасуванню.
За таких обставин, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ним фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду про закриття провадження у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Мостобуд" - задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про закриття провадження у справі № 1940/1957/18 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складеном 21 лютого 2019 року.