13 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/1455/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Носа С.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 січня 2019 року, прийняте суддею Коломієць Н.З. о 16 годині 47 хвилині у місті Чорткові у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області капітана поліції Юсип'юка Івана Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області капітана поліції Юсип'юка Івана Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ВР №167844 від 26.11.2018 року.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 січня 2019 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що за вимогами КАС України саме відповідач має довести винуватість порушника за п.31.3 «б» ПДР України, а саме, що забороняється експлуатація транспортного засобу згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль.
Частина 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, які транспортні засоби не підлягають обов'язковому технічному контролю. Зокрема, вантажні автомобілі незалежно від форм власності вантажопідйомністю до 3,5 тони. Транспортний засіб позивача в даний час є пасажирським - В та був переобладнаний з вантажного.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340, категорія В - це автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг, а кількість сидячих місць, крім водія - восьми.
Отже, згідно вказаної класифікації, автомобіль позивача відноситься до категорії В, тобто легковий.
Згідно Державного стандарту України ДСТУ 3649:2010, транспортний засіб позивача відноситься до категорії №1, тобто легковий.
Виходячи із класифікації Комітету по внутрішньому транспорту Європейської економічної комісії ООН (КВТ ЕЗК ООІ1), фургони вагою до 3500 кг. і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія не більше восьми відносяться лише до категорії №1, тобто легкових.
Подібне мається, виходячи із класифікації Віденської Конвенції про дорожній рух.
Транспортний засіб позивача є застрахованим з 21.02.2018 року по 20.02.2019 року.
З оглянутого відеозапису не встановлено перевезення позивачем в транспортному засобі будівельних матеріалів з метою отримання прибутку.
Отже, транспортний засіб, яким керував позивач відноситься до легкових і не спростовано того факту, що позивач не використовував транспортний засіб для перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку, тому автомобіль не підлягає під проведення обов'язкового технічного контролю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що при зупинці позивача останній пояснив, що він є водієм фірми і перевозить будівельні матеріали. На транспортному засобі розміщена реклама фірми, в якій працює позивач. З'ясовано, що позивач керує транспортним засобом, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, позаяк ч.2 ст.35 «Дорожній рух» передбачено винятки, в коло яких транспортний засіб позивача не входить.
В світлі ст. 251 КУпАП усні пояснення є доказами у справі, а такі були надані позивачем.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що 26 листопада 2018 року інспектором роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області - капітаном поліції Юсип'юком І. В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 167844 відносно ОСОБА_1, в якій зазначено, що останній 26 листопада 2018 року о 13 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом марки «Renault Trafic 2.0 DCI», номерний знак НОМЕР_1, по а/д Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече (вул. Копичинецька в м. Чорткові), порушив п. п. 31.3 «б» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.121 КУпАП, та наклав штраф в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Згідно частини другої, третьої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
За змістом частини шостої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить - кожні два роки.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку періодичність проходження обов'язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить - кожні два роки.
Згідно підпункту «б» пункту 31.3 Правил дорожнього руху експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно частини третьої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, автомобіль марки «Renault Trafic 2.0 DCI», номерний знак НОМЕР_1, пасажирський -В з об'ємом двигуна 1195, 2007 року випуску належить ОСОБА_3, яка згідно облікової картки зареєстрована як фізична особа - підприємець та серед видів діяльності вказано КВЕД 47.52 «Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно технічними виробами в спеціалізованих магазинах» та був переобладнаний з вантажного на пасажирський 21.08.2012 року. На автомобілі розміщена реклама фірми, на якій працює ОСОБА_1 Тобто позивач перевозив будівельні матеріали, про що дав пояснення інспектору, виходячи з відеозапису нагрудної камери.
На підставі наведених вище положень статті 35 Закону України «Про дорожній рух» колегія суддів дійшла висновку, що умови, за яких проведення обов'язкового технічного огляду транспортних засобів є обов'язковим, як і періодичність такого огляду, стосуються не тільки категорій транспортних засобів, але і строку їх експлуатації та мети використання (перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку).
Як легкові автомобілі, так і вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 3,5 тонни (належать до категорії «В») підлягають обов'язковому технічному огляду кожні два роки, якщо строк їх експлуатації перевищує два роки.
Даючи правову оцінку спірній постанові інспектора поліції в цій частині суд першої інстанції виходив лише з того, що належний позивачу автомобіль є легковим, відповідно не підлягає обов'язковому технічному огляду. Між тим, дійшовши до такого висновку цей суд не навів жодних мотивів, з яких він відхилив протилежні за змістом доводи відповідача в цій частині (зокрема, про відсутність відомостей про його технічний огляд), як і залишив поза увагою інші обставини, з якими Закон України «Про дорожній рух» пов'язує проведення обов'язкового технічного огляду. Щодо останнього то поряд із з'ясуванням типу транспортного засобу і його категорії, слід також встановити: мету його використання (зокрема вказати/пояснити, на підставі чого суд дійшов до такого висновку (як-от: наявність/відсутність у позивача статусу суб'єкта господарювання), відтак - строк його експлуатації та відомості про востаннє проведений технічний огляд цього автомобіля.
Зазначена позиція апеляційного суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 08.11.2018 року у справі №161/4432/17 та від 11.01.2019 року у справі №361/7761/15-а.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач керував транспортним засобом, що використовується для перевезення вантажів з метою прибутку зі строком експлуатації більше 2 років (про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та облікова картка приватного транспортного засобу), автомобіль, яким керував позивач підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 229, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 січня 2019 року у справі №608/2320/18 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді С. П. Нос
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення виготовлено 21.02.2019 року.