Справа № 2240/3325/18
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
13 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: Зозулі В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (повне рішення складено 04 грудня 2018 року в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач 1, 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач 08.10.2018 звернувся із адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 13.09.2018 №914667/2429306126 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.08.2018 №3, подану ФОП ОСОБА_2
3. Стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №914667/2429306126 від 13.09.2018.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 10.08.2018, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3524 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що наданий позивачем пакет документів не є достатнім для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної , а саме, позивачем не надано документи щодо транспортування товару, при цьому вказує, що надана позивачем товарно-транспортна накладна №4 від 30.07.2018 не спростовує доводів відповідача, оскільки вона була відсутня на час прийняття податкового повідомлення-рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши зокрема, що згідно договору купівлі-продажу №9 від 12.07.2018 продавець - ФОП ОСОБА_5 не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, зобов'язання позивача з постачання товару є виконаними з моменту вручення товару у розпорядження покупця на своєму складі.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Позивач та представник позивача заперечили проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
ФОП ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач є платником єдиного податку 3 групи та з 01.07.2018 платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами (46.75).
Позивач та ТОВ "Долина-17" уклали договір поставки регуляторів росту і мікродобрив від 07.05.2018 №2220705.
Позивач та ПП "Велес Агросервіс" уклали договір поставки регуляторів росту і мікродобрив від 13.07.2018 №95.
12.07.2018 ФОП ОСОБА_2 та ФГ "Заборозновецьке" уклали договір купівлі-продажу №9. За умовами цього договору покупець купує товари згідно з специфікацією та за умовами, зазначеними у додатках. Поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс-2010), склад продавця, АДРЕСА_1.
На виконання умов договору купівлі-продажу позивач здійснила на користь ФГ "Заборозновецьке" поставку згідно з видатковою накладною №18 від 10.08.2018 регулятору росту рослин "Вимпел 2" в кількості 40 літрів на суму 8000,00 грн, мікродобриво "Оракул колоферин бору" в кількості 20 літрів на суму 1733,33 грн, магній сульфат семиводний 99% в кількості 0,2 літри на суму 1500,00 грн.
Вказану операцію позивач оформила податковою накладною від 10.08.2018 №3, яку надіслала для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30.08.2018 ДФС України надіслала позивачу квитанцію про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, вказавши, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
07.09.2018 позивач направила до ДФС України повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації ПН/РК від 10.08.2018 №3, пояснення та скановані копії документів: договір оренди складського приміщення від 03.05.2018 №1/05, договір поставки регуляторів росту і мікродобрив від 07.05.2018 №2220705, видаткові накладні, договір поставки від 13.07.2018 №95, договір купівлі-продажу від 12.07.2018 №9, видаткову накладну від 10.08.2018 №18, платіжне доручення від 10.08.2018 №145, сертифікати відповідності, ТТН.
13.09.2018 рішенням №914667/2429306126 Головне управління ДФС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації податкової накладної від 10.08.2018 №3, підставою для відмови слугувало те, що наданий позивачем пакет документів не є достатнім для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, не надані документи щодо транспортування товару.
Позивач звернулась до ДФС України із скаргою від 19.09.2018 на вказане рішення.
Проте, рішенням від 28.09.2018 №33356/2429306126/2 ДФС України залишило скаргу без задоволення та спірне рішення без змін.
Не погодившись діями відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач виконала всі вимоги, визначені квитанцією від 30.08.2018 №9183437747, тому рішення від 13.09.2018 №914667/2429306126 підлягає скасуванню, а вимога про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.08.2018 №3 - задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Пунктами 12 - 14 Порядку №1246 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).
Пунктами 5, 6 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно квитанції від 30.08.2018 ДФС України вказала, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зупинивши реєстрацію цієї накладної, ДФС України запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог контролюючого органу, 05.09.2018 позивач надала пояснення та договір оренди складського приміщення від 03.05.2018 №1/05, договір поставки регуляторів росту і мікродобрив від 07.05.2018 №2220705, договір поставки від 13.07.2018 №95, договір купівлі-продажу від 12.07.2018 №9, видаткові накладні, розрахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати відповідності.
Проте, рішенням від 13.09.2018 №914667/2429306126 Головне управління ДФС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації податкової накладної від 10.08.2018 №3.
У вказаному рішенні підставою для відмови Головне управління ДФС у Хмельницькій області зазначило, що поданий платником пакет документів не є достатнім для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, не надані документи щодо транспортування товару.
При цьому, в апеляційній скарзі відповідач вказує, що товарно-транспортна накладна №4 від 30.07.2018 була відсутня на час прийняття спірного рішення, а тому, не спростовує доводів відповідача.
Проте, згідно п. 4.1 договору купівлі продажу №9 від 12.07.2018, доставка Товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс-2010). Право власності на Товар переходить від Постачальника до покупця в момент підписання Сторонами видаткової накладної (акту приймання-передавання) на Товар (момент поставки Товару), якщо інше не передбачено в додатках договору.
Таким чином, зобов'язання позивача з постачання товару є виконаними з моменту вручення товару у розпорядження покупця на своєму складі, а тому, у позивача відсутній обов'язок складати товарно-транспортні документи на поставку товару, а також вимагати від покупця надати товарно-транспортні документи на відпущений покупцеві товар.
Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ТТН не можна вважати первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів, оскільки вона є документом, що засвідчує факт перевезення. При цьому, ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
При вирішенні даного спору апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, де вказано, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
У постанові від 27.11.2018 у справі №805/3360/17-а Верховний Суд вказав, що відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами.
При цьому, реальність господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та надавались позивачем контролюючому органу, а тому подані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 лютого 2019 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.