ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 лютого 2019 року м. Київ № 753/17198/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням суду від 31.01.2019р. позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, 04053, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) за період з 01.01.2016р. і виплати такої перерахованої пенсії за період, у якому вона підлягала виплаті; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, 04053, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015р. №900, статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі виданої Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 18.05.2017р. №22/6-72042 з урахуванням грошового забезпечення поліцейських та із збереженням суми відсотків нарахування пенсії (80%), які встановлені при призначенні пенсії та присуджено з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00грн. (шістсот сорок гривень).
19 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині проведення з 01.01.2016р. перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а нараховані кошти загальної суми боргу з 01.01.2016р. на виконання рішення суду підлягають виплаті невідкладно, одноразово, відповідно до статті 43, ч. 2, 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та в частині повернення з Державного бюджету України судові витрати за квитанціями від 19.09.2017р. на суму 640,00грн. та від 12.03.2018р. на суму 640,00грн.
Розглянувши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд приходить до висновку, що в її задоволенні має бути відмовлено, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.ч. 4, 5 статті 252 КАС України).
В частині повернення позивачу з Державного бюджету України судових витрат, які сплачені згідно квитанцій від 19.09.2017р. на суму 640,00грн. та від 12.03.2018р. на суму 640,00грн., суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 640,00грн. згідно квитанції від 19.09.2017р. №0.0.852703102.1 та у розмірі 640,00грн. згідно квитанції від 12.03.2018р. №0.0.983624720.1.
З вказаних вище квитанцій вбачається, що судовий збір позивачем був сплачений на рахунки Дарницького районного суду міста Києва: код 38021179; Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; призначення платежу - *;101;2345416512;22030101; судовий збір, за позовом ОСОБА_1/Дарницький районний суд міста Києва.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26.03.2018р. справу №753/17198/17 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018р. ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26.03.2018р. залишено без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2018р. прийнято справу №753/17198/17 до провадження та залишено позовну заяву без руху.
Підставою залишення позовної заяви без руху було те, що судовий збір за подання позовної заяви позивачем сплачено на рахунки Дарницького районного суду міста Києва, а тому з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 24.09.2018р. у справі №805/168/18-а, ОСОБА_1 було запропоновано сплати судовий збір у розмірі 640,00грн. на рахунки Окружного адміністративного суду міста Києва.
У той же час, суд зазначає, що за змістом ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, у зв'язку з тим, що судовий збір сплачений позивачем згідно квитанцій від 19.09.2017р. №0.0.852703102.1 на суму 640,00грн. та від 12.03.2018р. №0.0.983624720.1 на суму 640,00грн. не на рахунки Окружного адміністративного суду міста Києва, відсутні підстави для його повернення з Державного бюджету України, а тому заява в цій частині задоволена бути не може.
В частині заяви щодо проведення з 01.01.2016р. перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а нараховані кошти загальної суми боргу з 01.01.2016р. на виконання рішення суду підлягають виплаті невідкладно, одноразово, відповідно до статті 43, ч. 2, 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд зазначає наступне.
Позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії, судом з урахуванням норм ч. 2 ст. 9 КАС України та з урахуванням зразкового рішення Верховного Суду від 15.02.2018р. у справі №Пз/9901/8/18 (820/6514/17), задоволені у спосіб зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015р. №900, статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі виданої довідки Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 18.05.2017р. №22/6-72042 з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Таким чином, заява про ухвалення додаткового судового рішення в цій частині задоволенню не підлягає.
Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №753/17198/17 має бути відмовлено.
Керуючись статтями 143, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №753/17198/17.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Амельохін