ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 лютого 2019 року № 826/13929/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів у загальному розмірі 184486,37 грн., які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до яких, на думку позивача, їй має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу, чим порушується її право.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.09.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав до суду письмові пояснення із запереченнями проти позову, у яких зауважив, що підставою для включення до Загального реєстру вкладників є складений уповноваженою особою попередній перелік вкладників. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам, тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників. Оскільки Фонд гарантування є особою публічного права, то в силу приписів статті 19 Конституції України він має діяти виключно в межах повноважень, встановлених діючим законодавством, і за відсутності правових підстав не має права вчиняти будь-які дії, що не передбачені законом, або вчиняти їх передчасно (безпідставно).
10.10.2018 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому зауважив, що відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою проведено перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними за період дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський», в ході якої виявлено, що 18.05.2016 між ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір відступлення прав вимоги № 1805. 19.05.2016 банк уклав із ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» договір відступлення прав вимоги № 1, відповідно 18.05.2016 та 19.05.2016 банк провів кредитні операції на значні суми, чим порушив обмеження, встановлені постановами НБУ, в частині проведення кредитних операцій на підставі укладених договорів з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». Таким чином, вказані правочини, в тому числі і правочини з перерахування (повернення позики) коштів позивачу, є нікчемними у відповідності до положень пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На думку відповідача, позивач не набула статусу вкладника, оскільки грошові кошти, що вносилися/отримувалися за таким договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по своїй природі не є вкладом згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи,14.05.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № 980-053-000000316, на підставі умов якого банком на ім'я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 для здійснення розрахунково-касового обслуговування.
10.05.2016 між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», укладено договір № 980-053-000235427 тип договору «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), згідно з яким позивач передає ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» у власність грошові кошти у сумі 183404,00 грн. Відповідно до положень даного договору, грошові кошти та відсотки повертаються у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський».
Наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 10.05.2016 № 1361082 підтверджується внесення позивачем готівки в сумі 183404,00 грн., з призначенням платежу: «Перерахування залучених коштів зг. дог. № 980-053-000235427 від 10.05.2016».
19.05.2016 з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу здійснено повернення коштів на його банківський рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський у розмірі 1082,37 грн., від TOB «Інвестиційно-Розрахунковий центр» з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-053-000235427 від 10.05.2016» та грошові кошти в розмірі 183404,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-053-000235427 від 10.05.2016».
У матеріалах справи наявна виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 19.05.2016 по 23.05.2016, на підтвердження здійснення вищезазначених валютних операцій.
Разом з тим, в указаній виписці по особовому рахунку міститься повідомлення про нікчемність правочину від 19.05.2016. Роз'яснено, що зарахування коштів 19.05.2016 на рахунок № НОМЕР_2 від ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» в сумі 1082,37 грн. та 183404,00 грн. є нікчемним правочином в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України та п. 7-9 ч. 3 статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Надалі, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнко Юрія Петровича.
13.06.2016 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 № 1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016.
У подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.01.2017 № 2652 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано ОСОБА_5 з 25.01.2017.
Надалі, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08.02.2018 № 383 змінено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та визначено її повноваження.
Згідно з зазначеним рішенням з 09.02.2018 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», делеговані ОСОБА_5, та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» провідного юрисконсульта відділу розслідування протиправних діянь департаменту розслідування протиправних діянь ОСОБА_6, якому з 09.02.2018 делеговано повноваження ліквідатора, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На момент розгляду судом даної справи, на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначено Уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., та ОСОБА_6
Досліджуючи обставини справи судом встановлено, що 19.11.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
На підставі норм зазначеного Закону позивач звернулася до відповідача із заявою про прирівняння останнього до вкладника неплатоспроможного банку.
Листом від 11.07.2018 № ЗГ1 (К) /3035 ПАТ «Банк Михайлівський» відмовив позивачу, повідомивши, що правові підстави для включення інформації щодо ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відсутні.
22.03.2017 позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, скасування рішення та зобов'язання подати інформацію.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2017 відкрито провадження в цивільній справі № 761/9881/17.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2018 провадження у цивільній справі № 761/9881/17 закрито та роз'яснено позивачу право на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку адміністративного судочинства.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У спірних правовідносинах суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі по тексту також - Закон № 4452-VI), викладені у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15.
Вищевказаним Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).
Відповідно до положень частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Також, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI передбачений перелік підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.
Варто зазначити, що згідно з частиною третьою статті 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині третій статті 36 Закону № 4452-VI.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що Законом № 4452-VI до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме банком. Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень за цим Законом не має.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, урегульовані цивільним законодавством, положення якого не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині третій статті 36 Закону № 4452-VI.
ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.
Отже, операція прийняття і зараховування (перерахунок) на рахунок коштів не є правочином між Банком та позивачем згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України.
Здійснюючи операції з внесення (перерахування) коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України урегульовано Законом України від 05.04.2001 № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до пунктів 7.1.2, статті 7 Закону № 2346-III поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 2346-III документ на переказ готівки - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.
Як убачається з наданої відповідачем виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 19.05.2016 по 31.10.2016 спірні грошові кошти у сумі 184486,37 грн. знаходяться на рахунку позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».
Тож, перерахування на банківський рахунок позивача грошових коштів юридичною особою відповідає вимогам чинного законодавства.
Важливо зазначити, що правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
За таких обставин, суд вважає, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.
Транзакція - це банківська операція, яка полягає в переведенні коштів з одного рахунку на інший, що не є правочином у розумінні норм чинного законодавства України, тому не може бути визнана нікчемною.
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, про те, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд не бере до уваги посилання відповідача стосовно неправомірності дій банку щодо укладання з ТОВ «Інвестиційно - Розрахунковий центр» договору про відступлення права вимоги, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою, як суб'єктом владних повноважень, не наведено достатніх підстав, за наявності яких можливо стверджувати про нікчемність досліджуваних операцій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Таким чином, оскільки у межах даного спору Уповноважена особа виступає в якості посадової особи Фонду, то судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Фонду. Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 72 - 78, 139, 241, 244, 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (вул. Тараса Шевченко, 35, м. Київ, 01032), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053), про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1, як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» від 14.05.2015 № 980-053-000000316 у розмірі 184486,37 грн., які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_2.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 судові витрати у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко