ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2019Справа № 910/1998/19
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна"
про забезпечення позову
у справі № 910/1998/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп"
про стягнення 665 177,25 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" про стягнення 665 177,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе за Договором № 02/02/18-1 купівлі-продажу природного газу від 05.01.2018р. природний газ не поставив та передплачені за нього кошти у встановлений п. 6.3. договору строк кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушених прав до господарського суду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2018, повний текст якого складений 24.10.2018, у справі № 910/8507/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" 2 977 986,00 грн. основного боргу, 148 899,30 грн. штрафу в розмірі 5%, 208 459,02 грн., штрафу в розмірі 7%, 297 798,60 грн. штрафу в розмірі 10%, 126 299,24 грн. пені, 11 014,47 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 56 556,85 грн.
Враховуючи, що зобов'язання відповідача по поверненню коштів до теперішнього часу не виконані, позивач просить стягнути з відповідача за період з 31.07.2018р. по 16.12.2018р. пеню в сумі 408 269,64 грн. та за період з 31.07.2019р. по 15.02.2019р. інфляційні втрати, що складають 207 954,42 грн., і 3% річних - 48 953,19 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 665 177,25 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих в ПАТ «Ідея Банк», ПАТ «Вернум Банк», ПАТ «Акціонерний банк «Південний», Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк», Філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», а також на кошти та природний газ, що належать "Дельта Актив Груп" та знаходяться в АТ «Укртрансгаз».
Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про забезпечення позову та додані до неї докази, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах ціни позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Зокрема, заявник посилається на ухилення відповідача від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2018р. у справі № 910/8507/18, проте жодних доказів на підтвердження даної обставини суду не надає.
Крім того, суд звертає увагу на те, що предметом спору є стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних, нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, тобто дані нарахування не є безспірною заборгованістю та їх розрахунки підлягають перевірці.
Також, вимоги позивача про накладення арешту на кошти та природний газ, що належать ТОВ "Дельта Актив Груп" та знаходяться в АТ «Укртрансгаз» є передчасними, оскільки відсутні беззаперечні докази неможливості стягнення коштів у сумі 665 177,25 грн. саме з відповідача.
Серед іншого суд звертає увагу на те, що відповідно до листа АТ «Укртрансгаза», доданого до матеріалів позовної заяви, природний газ, який належить ТОВ "Дельта Актив Груп", на даний час накладений арешт ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2018 у справі № 761/16716/18 та від 16.01.2019 у справі №761/980/19, що свідчить про неможливість його передачу або реалізацію будь-яким особам до закінчення розслідування кримінального провадження або скасування арешту, накладеного судом. Відтак, накладення арешту господарським судом на вже арештований природний газ не забезпечить відновлення прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки заявником не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано: 20.02.2019р.
Суддя А.І. Привалов