ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.02.2019Справа № 910/17277/18
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна"
про стягнення 871 357,80 грн.
При секретарі судового засідання: Єрмоловій Р.М.
Представники сторін:
від позивача: Каблак А.Я. - представник за довіреністю № 5 від 03.01.2019 р.;
від відповідача: не з'явився.
від третьої особи: не з'явився.
встановив:
Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" про стягнення 871 357,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 03.01.2018 р. укладено договір про закупівлю товару №2.
Однак, відповідачем не виконано умови договору в частині безперебійної заправки автомобілів.
У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача 871 357,80 грн. (залишки палива по відпускним обліковим карткам).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2018 р. вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
09.01.2019 р. до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та встановлено здійснювати розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи призначено на 12.02.2019 р., залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна".
23.01.2019 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.2 статті 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з статтею 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем заяву про збільшення позовних вимог подано в строк, тому заява про уточнення (збільшення) позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про збільшення позовних вимог.
08.12.2019 року до канцелярії суду підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив що не має можливості підтримати або заперечити проти позовних вимог. Та, просив розглядати справу за відсутності представника третьої особи.
12.02.2019 р. до канцелярії суду державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова" подало заяву про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2019 року в задоволенні заяви державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" про забезпечення позову відмовлено повністю.
12.02.2019 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання про долучення документів.
В судове засіданні 12.02.2019 року представники відповідача та третьої особи не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.01.2019 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 49001405 та 01030 49001430 відповідно.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
03.01.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (постачальник) та державним підприємством "Калуська теплоелектроцентраль-нова" (покупець) укладено договір №2 про закупівлю товару.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується організовувати та забезпечувати цілодобово безперебійну заправку через АЗС і передати у власність покупцю бензин, дизельне паливо (далі - товар) згідно з Специфікацією (додаток № 1 до договору -невід'ємна частина договору), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.
Загальна кількість товару його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару, визначаються сторонами у Специфікації, що є додатком № 1 до даного договору (п.2.1 договору).
Згідно з п.2.2 договору відпуск товару здійснюється у мережі автозаправних станцій постачальника, розташованих на території України, перелік яких зазначений у додатку №2 до даного договору.
Постачальник здійснює відпуск товару по ВОК за потребою покупця цілодобово, включаючи суботу, неділю, святкові та неробочі дні. ВОК дійсні по всій території України.
Відповідно до договору (розділу терміни і поняття, що вживаються в тексті цього договору та погоджені сторонами), АЗС - мережа автозаправних станцій, список яких надасться продавцем, на яких здійснюється передача (поставка) постачальником товару покупцю при пред'явленні відпускної облікової картки (талону), далі - ВОК.
Пред'явник відпускної облікової картки (талону) (фактичний держатель ВОК) - будь-яка особа, якій покупець передав ВОК і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару на АЗС. Особа, що звертається на АЗС за отриманням товару з використанням ВОК вважається належним пред'явником ВОК.
Відпускна облікова картка (талон) (ВОК) - технічний засіб, пред'явлення якого дає право на отримання покупцем (пред'явником ВОК) товару на АЗС, який обліковує об'єм та марку (вид) відпущеного (поставленого) товару. ВОК - не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" і призначені виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання товару за даним договором.
Пред'явлення ВОК дозволяє її пред'явнику отримати товар на АЗС. ВОК емітовані постачальником. Покупець гарантує, що кожен, хто пред'являє ВОК для отримання товару на АЗС вправі отримувати такий товар та гарантує своєчасну та повну оплату отриманого за даним договором товару, окрім випадків передбачених даним договором.
Товар - бензин, дизельне паливо, поставку (передачу у власність) якого здійснює постачальник.
Відповідно до п.6.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п.4.1 договору ціна договору згідно специфікації (додаток №1 до договору) становить 5 683 272,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до специфікації (додаток №1 до договору) ціна товару з ПДВ 5 683 272,00 грн. (товар: бензин А-95, кількість: 8 400 л, вартістю 20,40 грн. без ПДВ, 24,48 грн. з ПДВ за 1 літр, бензин А-92, кількість: 42 000 л, вартістю 19,75 грн. без ПДВ, 23,70 грн. з ПДВ за 1 літр, дизельне паливо, кількість: 203 000 л, вартістю 18,40 грн. без ПДВ, 22,08 грн. з ПДВ за 1 літр).
25.01.2018 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №2, відповідно до якої сторони внесли зміни до п.4.1 та додатку №1, виклавши у наступній редакції: ціна договору згідно специфікації (додаток №1 до договору) становить 5 683 221,60 грн. з ПДВ.
Та, змінено додаток №1 виклавши в наступній редакції : загальна ціна товару з ПДВ 5 683 221,60 грн. (товар: бензин А-95, кількість: 7 640 л, вартістю 22,44 грн. без ПДВ, 26,928 грн. з ПДВ за 1 літр, бензин А-92, кількість: 38 190 л, вартістю 21,72 грн. без ПДВ, 24,288 грн. з ПДВ за 1 літр, дизельне паливо, кількість: 184 540 л, вартістю 20,24 грн. без ПДВ, 24,288 грн. з ПДВ за 1 літр).
Відповідно до п.4.2 договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахуванням коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 13 даного договору, протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати підписання сторонами акту-приймання передачі товару або відповідної накладної (накладних) на відпуск товару.
30.01.2018 року на виконання вимог договору позивачем на рахунок позивача перераховано 5 683 221,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3242 від 30.01.2018 року з призначенням платежу: «оплата за бензин, дизпаливо згідно договору №2 від 03.01.2018р.» та накладної №НКТ-000036 від 29.01.2018р.
Відповідно до п.2.6 договору постачальник на підтвердження своїх обов'язків ( п.1.1. даного договору), що випливає з даного договору, видає покупцеві ВОК на всю кількість товару згідно з специфікацією протягом трьох робочі днів з дати підписання даного договору. Зразок ВОК міститься у додатку № 3 до даного договору.
Як зазначено позивачем, постачальником, не виконано умови договору в частині безперебійної заправки автомобілів, що підтверджується актами про відмову АЗС у видачі пального за відпускними обліковими картами (ВОК).
Таким чином, станом на 10.01.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 946 058,40 грн. з ПДВ, а саме: бензин А-95, кількість: 2 880 л, вартістю 22,44 грн. без ПДВ, 26,928 грн. з ПДВ за 1 літр, бензин А-92, кількість: 8 050 л, вартістю 21,72 грн. без ПДВ, 24,288 грн. з ПДВ за 1 літр, дизельне паливо, кількість: 27 120 л, вартістю 20,24 грн. без ПДВ, 24,288 грн. з ПДВ за 1 літр.
В матеріалах справи наявні акти про відмову АЗС у видачі пального за відпускними обліковими картками (ВОК) за період з 11.06.2018 року по 05.02.2019 року підписані представниками позивача та частина з них оператором АЗС.
Також, в матеріалах справи наявний акт (підписаний позивачем) визначення відпускних облікових карток (ВОК) ТОВ «Техойл НК», по яким неможливо здійснити заправку від 17.12.2018 року.
Матеріали справи містять листи позивача направлені відповідачу щодо неможливості заправлення транспортних засобів.
26.11.2018 року позивачем відповідачу направлено претензію щодо невиконання умов договору вих.. №100-1886 від 26.11.2018 року, яка отримана останнім 28.11.2018 за вх. № 1778.
Листом №151 від 24.01.2019 року стосовно можливості заправок по бланкам-дозволам (талонам) ТМ «Техойл» підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" повідомило позивача про те, що воно виконує усі договірні зобов'язання в рамках договору між ТОВ «Техойл НК» та ПП «Амік Україна». Бланки-дозволи (талони) фірми Техойл приймаються в автоматичному режимі при умові виконання ТОВ «Техойл НК» перед ПП «Амік Україна» у вигляді попередньої оплати. Також, зазначило, що ТОВ «Техойл НК» самостійно регулює технічну активність бланків-дозволів (емісії) Техойл на АЗС Амік. На сьогоднішній день передоплата за вищезазначеними договорами відсутня. ТОВ «Техойл НК» не надають коментарів з виниклої ситуації.
Відповідно до ч.1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено оплату згідно договору, а відповідачем не поставлено товар (неможливості здійснити заправку), тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 946 058,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (01030, м. Київ, вул.. Ярославів Вал, буд. 5-В, код ЄДРПОУ 41486736 на користь державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-нова" (77304, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40885849) 946 058 (дев'ятсот сорок шість тисяч п'ятдесят вісім) грн. 40 коп. заборгованості та 14 190 (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто) грн. 87 коп. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення: 21.02.2019 року.
Суддя С.М. Мудрий