ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1002/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство",
вул. Василіянок,48,м. Івано-Франківськ,76019
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Андрушевського Івана Івановича
АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 21 932 грн.
Представники сторін не з'явилися
Державне підприємство "Івано-Франківське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до Фізичної особи-підприємця Андрушевського Івана Івановича про стягнення 21932,00 грн заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 18.12.2018 року. В судовому засіданні відкладено підготовче засідання на 15.01.2019 року. В судовому засіданні 15.01.2019 року відкладено підготовче засідання на 29.01.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2019 року підготовче провадження у справі закрито і призначено розгляд справи по суті на 19.02.2019 року.
Представник позивача участі в судовому засіданні не приймав.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 178, 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Позиція позивача.
Позивач вказує на те, що на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 06.09.2016 року, відповідачу по товарно-транспортних накладних отримано від ДП "Івано-Франківське лісове господарство" лісопродукцію на загальну суму 63 672 грн, за яку відповідач частково не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 21 932 грн.
З посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530, 612, 623 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 21 932 грн заборгованості за отриману лісопродукцію.
Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Між Державним підприємством "Івано-Франківське лісове господарство" (продавець за договором/позивач по справі) та ФОП Андрушевським Іваном Івановичем (покупець за договором/відповідач по справі) було укладено договір №529 купівлі-продажу лісопродукції (а.с.11).
Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити лісопродукцію, а саме дрова колоті, упаковані, сирі в кількості 350 куб. м.
Пунктом 2.1. загальна вартість договору становить 231 000 грн. Покупець проводить 100% передоплату вартості продукції (п.2.2. договору).
Відповідно до п.3.1. договору перехід права власності на товар, зазначений в пункті 1.1 даного договору відбувається в момент його передачі покупцю, що оформляється товарно-транспортною накладною.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцю товар по кількості, якості, що відповідає умовам даного договору. Покупець зобов'язаний прийняти товар за кількістю, якістю, відповідно до вимог діючого законодавства України (п.4.2. договору).
Відповідно до товарно-транспортних накладних: №00045 від 30.09.2016 року на суму 19 800 грн (наряд на відпуск лісопродукції №1066 від 30.09.2016 року), №00046 від 12.10.2016 року на суму 3 960 грн, №00047 від 21.10.2016 року на суму 21 912 грн (наряд на відпуск лісопродукції №1076 від 03.10.2016 року), №00051 від 06.12.2016 року на суму 18000 грн (наряд на відпуск лісопродукції №11369-24 від 01.12.2016 року) відповідач отримав лісопродукції на загальну суму 63 672 грн (а.с.13-23).
Відповідно до виписки по рахунку від 13.11.2018 року відповідачем здійснено часткову оплату за товар в сумі 41 740 грн (а.с.27).
Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума заборгованості становить 21 932 грн (а.с.63).
Відповідачу про необхідність оплати вказаної заборгованості надсилалися претензія №10-07 від 29.03.2017 року та №10-18 від 11.10.2017 року (а.с.24, 25).
Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.
Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до товарно-транспортних накладних: №00045 від 30.09.2016 року на суму 19 800 грн, №00046 від 12.10.2016 року на суму 3 960 грн, №00047 від 21.10.2016 року на суму 21 912 грн, №00051 від 06.12.2016 року на суму 18000 грн відповідач отримав лісопродукції на загальну суму 63 672 грн.
Матеріалами справи підтверджено часткову оплату відповідачем отриману лісопродукцію в сумі 41 740 грн. Докази оплати решти суми в розмірі 21 932 грн в матеріалах справи відсутні.
Суд, дослідивши подані докази, а саме: договір №529 купівлі-продажу лісопродукції, товарно-транспортні накладні: №00045 від 30.09.2016 року на суму 19 800 грн (наряд на відпуск лісопродукції №1066 від 30.09.2016 року), №00046 від 12.10.2016 року на суму 3 960 грн, №00047 від 21.10.2016 року на суму 21 912 грн (наряд на відпуск лісопродукції №1076 від 03.10.2016 року), №00051 від 06.12.2016 року на суму 18000 грн (наряд на відпуск лісопродукції №11369-24 від 01.12.2016 року), розрахунок суми заборгованості - визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
В спірному випадку відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судові засідання жодного разу не з'явився, а подані позивачем докази не спростував.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись 11, 202, 509, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.46, 73, 74, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство" /76019, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48, код ЄДРПОУ 22192129/ до Фізичної особи-підприємця Андрушевського Івана Івановича /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2/ про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію в сумі 21 932 грн (двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні) - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Андрушевського Івана Івановича /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2/ на користь Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство" /76019, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48, код ЄДРПОУ 22192129/ 21 932 грн (двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні) заборгованості за отриману лісопродукцію та судовий збір в розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів до Західного апеляційного господарського суду (м. Львів).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.02.2019
Суддя Фрич М. М.