номер провадження справи 23/80/15-16/57/16
18.02.2019 Справа № 908/6299/15
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Кричмаржевського Д.В., розглянувши матеріали
за заявою позивача (вих. №38 від 22.02.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвест" (69035, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 37-Б; код ЄДРПОУ 22128249)
до відповідача - Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул.Коновальця, буд. 36-Б; адреса листування - 01014, г. Киев, бульвар Дружби Народів, 38; код ЄДРПОУ 34047020)
про визнання недійсною додаткової угоди №68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006
в межах справи № 908/6299/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвест" (69035, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 37-Б; код ЄДРПОУ 22128249),
Кредитори:
1) Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" (юридична адреса: вул.Коновальця, буд. 36-Б, м. Київ, 01133; скорочено - АТ „Дельта Банк")
2) Концерн „Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091);
3) Товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурс-Інвест-Груп" (вул. Гребельна, буд. 7, м. Запоріжжя, 69096);
4) Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Ойл 2012" (бул. Шевченка, 71-а, м.Запоріжжя, 69091; адреса за заявою: вул. Рекордна, буд. 37-Б, м. Запоріжжя, 69035);
5) Компанія "VIKING RIVER TOURS" (Бермуди; адреса представника: 69000, м.Запоріжжя, вул.Радужна, буд.3);
6) Компанія "Flotilla Holdings Limited" (Мальта; адреса для листування: 69000, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд. 51);
7) Товариство з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод вентиляційних систем" (69067, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.78; код ЄДРПОУ 34268023);
8) Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та кредит" (04050, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд. 60)
Розпорядник майна - арбітражний керуючий Гладишко Юрій Павлович (АДРЕСА_1),
За участю представників учасників:
від позивача (ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест») - Лазько В.Г., довіреність № б/н від 23.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001717 від 26.06.2018
від відповідача (АТ «Дельта Банк») - в режимі відеоконференції Пастушенко Б.Ю., довіреність б/н від 14.12.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000167 від 10.07.2018
В засіданні присутня ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ ГУМВС України в Запорізькій області 18.02.2012)
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/6299/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвест".
Наразі триває процедура розпорядження майном у справі.
В зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.03.2017 у справі № 908/6299/15, матеріали справи 03.04.2017 були надіслані до суду апеляційної інстанції.
03.04.2017 до Господарського суду Запорізької області, згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2017, надійшли матеріали справи № 910/3176/17 за позовом ТОВ „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвсет" до АТ „Дельта Банк" про визнання недійсною додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, які передані вказаною ухвалою за підсудністю.
Ухвалою суду від 04.04.2017 були прийняті до розгляду в межах справи №908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" матеріали за заявою ТОВ „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами „Ресурс-Інвест" (вих.№ 38 від 22.02.2017) до АТ „Дельта Банк" про визнання недійсною додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, порушено провадження за заявою, яке було зупинено до повернення матеріалів справи №908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресур-Інвест" до Господарського суду Запорізької області.
З 15.12.2017 господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII (надалі - ГПК України).
Згідно з п.9 Перехідних положень нової редакції ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За положеннями ст.12 нової редакції ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно зі ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
27.11.2018 матеріали справи № 908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" повернуті до господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суду від 05.12.2018 провадження з розгляду в межах справи № 908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" заяви боржника (вих.№ 38 від 22.02.2017) до АТ „Дельта Банк" про визнання недійсною додатковою угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 було поновлено, ухвалено здійснювати розгляд заяви за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 18.12.2018 о 14.00.
Ухвалою від 18.12.2018 підготовче засідання відкладено до 15.01.2019, 09.30, ухвалою від 15.01.2019 - до 23.01.2019, 10.00, ухвалою від 23.01.2019 - до 04.02.2019, 15.30.
Ухвалою від 04.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження з розгляду в межах справи № 908/6299/15 про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" заяви ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" до АТ „Дельта Банк" про визнання недійсною додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 та призначено заяву до судового розгляду по суті, судове засідання для розгляду заяви по суті призначено на 18.02.2019 о 16.00.
Засідання 18.12.2018, 15.01.2019, 23.01.2019 зафіксовано аудиозаписом за допомогою звукозаписувального технічного запису - програмно-апаратного комплексу „Оберіг".
Засідання 04.02.2019 та 18.02.2019 за клопотанням АТ «Дельта Банк», яке задоволено ухвалою від 23.01.2019, відбулося в режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області.
В обґрунтування заяви ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" (позивач, боржник) вказує на те, що між ним та ВАТ „Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ „Кредитпромбанк", 13.03.2006 був укладений кредитний договір № 04/08/06-КЛТ, до якого укладався ряд додаткових угод. 19.06.2013 між ПАТ „Кредитпромбанк" та АТ „Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за №1360, за умовами якого АТ „Дельта Банк" набув права вимоги, у т.ч. і по вказаному кредитному договору. Боржник вказує, що додаткова угода до кредитного договору за № 68 від 08.12.2010 не містить підпису директора товариства та відбитку печатки товариства, що не відповідає приписам ст.ст.207, 1055 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України. Також вказує, що спірна додаткова угода має істотні зміни, зокрема нею встановлюється процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України або в іноземних валютах з повною/частковою конвертацією у долари США в межах загальної суми, еквівалентної 30627200 грн. за офіційним курсом НБУ на дату укладання кожної додаткової угоди до кредитного договору.
Зазначаючи вказані обставини боржник вважає, що оспорювана додаткова угода укладена з порушенням норми ч.1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України.
До позовної заяви позивачем додано копію додаткової угоди № 68 від 08.12.2010, підписану з боку ПАТ „Кредитпромбанк" ОСОБА_5 - заступником керуючого Запорізькою філією ПАТ „Кредитпромбанк" та не підписану з боку ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест".
В матеріалах справи міститься відзив АТ „Дельта Банк" (надалі, також - Банк) на позовну заяву за вих.б/н від 21.03.2017, згідно якого Банк заперечує проти задоволення позовної заяви, вважає аргументи та доводи, наведені в позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими, оскільки у Банку наявний примірник оспорюваної додаткової угоди № 68 від 08.12.2010, який містить підпис директора боржника та відповідний відтиск печатки підприємства. Банк вказує, що боржником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позову, тому просить в задоволенні вимог боржника відмовити.
До відзиву Банком додано копію додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, яка підписана з обох сторін договору: з боку Банку головою Правління ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_7 та з боку ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" - генеральним директором підприємства ОСОБА_8
14.01.2019 та потім - 21.01.2019 отримано аналогічні письмові пояснення ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" щодо позову (вих.№ 01 від 14.01.2019 та вих.№ 02 від 16.01.2019), згідно з якими позовні вимоги товариством підтримуються з наголошенням, як і в позовній заяві, на тому, що вчинення будь-яких дій юридичною особою обов'язково повинно бути скріплено підписом уповноваженої на те особи та відтиском печатки і у разі відсутності хоча б однієї з цих вимог правочин не може бути розцінено як його схвалення юридичної особою. З огляду на таке підтримує аргументи позову про те, що оспорювана додаткова угода у порушення ст.203 ЦК України укладена поза волею ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест", а отже має бути визнана недійсною.
Ухвалою від 15.01.2019 позивачу, крім іншого, було визначено надати пояснення з приводу наявності у розпорядженні позивача екземпляру додаткової угоди № 68 від 08.12.2010, підписаної з боку Банку та не підписаної з боку ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест", в той час як Банком надано додаткову угоду № 68 від 08.12.2010, підписану з обох сторін
Від позивача отримані письмові пояснення від 22.01.2019, де він зазначає, що протягом 2006 - 2012 років ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" мало значну кількість кредитних договорів і деякі додаткові угоди до них підписувались на основі довіри контрагентів один до одного без відповідного їх погодження чи навіть можливого виконання. Також позивач звернув увагу на п.2.3. кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, згідно з яким підставою для надання кредитів є додаткові угоди, що укладаються після надання Банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування, тощо та зазначив, що неодмінним додатком до кожної додаткової угоди є письмова заявка позичальника з вказівкою суми, що запитується для кредитування, а тому Банком мають бути надані заявка боржника та протокол кредитного комітету Банку щодо узгодження всіх істотних умов спірної угоди.
Банком надано відзив від 18.01.2019, де підтримані викладені у первісно поданому відзиві заперечення та наголошено на безпідставності посилань позивача на порушення законодавства при укладенні додаткової угоди № 68 від 08.12.2010, оскільки ця угода відповідає ст.203 ЦК України, підписана від імені позичальника - ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" генеральним директором ОСОБА_8 та скріплена печаткою підприємства. Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою від 23.01.2019 від Банку, крім іншого, судом було витребувано довіреність на ім'я ОСОБА_5 № 266 від 20.04.2010, довіреність на ім'я ОСОБА_7 № 566 від 13.10.2010, якими підписувались додаткові угоди до кредитного договору, підтвердження посад ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також голови Правління ОСОБА_6
04.02.2019 АТ «Дельта Банк» подано відзив (б/н від 31.01.2019), де зазначено про відсутність у його розпорядженні вказаних довіреностей, оскільки вони видавалися АТ «Кредитпромбанк» і додаткова угода № 68 від 08.12.2010 укладалася також АТ «Кредитпромбанк», але під час відступлення кредиторських вимог на користь АТ «Дельта Банк» разом з матеріалами кредитної справи ці документи первісним кредитором новому кредитору не передавалися. Але при цьому ні АТ «Дельта Банк», ні АТ «Кредитпромбанк» не заперечують факту укладення спірного правочину і, більш того, обов'язки за даним правочином з боку банківської установи були виконані у повному обсязі, позичальник виконував обов'язки частково, проте продовжував сплачувати відсотки за кредитним договором й після укладення додаткової угоди № 68 від 08.12.2010. Відповідач звернув увагу, що після укладення спірного правочину протягом більш як двох років сторонами укладено ще ряд додаткових угод, якими сторони узгоджували суми, строки погашення заборгованості, порядок нарахування та сплати відсотків і це позивачем не заперечується, а згідно з додатковою угодою № 76 від 12.10.2012 АТ «Кредитпромбанк» надано кредит позичальнику у сумі фактичної заборгованості 30627200 грн. з кінцевим терміном повернення 14.10.2013 та змінено графік сплати процентів.
Матеріали справи містять клопотання позивача - ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест" (вих.№ 58 від 20.03.2017), подане під час перебування позовної заяви на розгляді Господарського суду міста Києва, про витребування документів від АТ „Дельта Банк" - протоколу засідання кредитного комітету Банку про укладення додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 з ТОВ „ЗППЗМР „Ресурс-Інвест", документу, що підтверджує повноваження ОСОБА_9, як особи, якій делеговано право підпису додаткової угоди 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006, Положення про кредитний комітет Банку, висновків кредитного комітету про фінансовий стан позичальника по наданому кредиту, Інструкції про проведення розрахунково-касових операцій з юридичними особами, Положення про кредитування юридичних осіб.
23.01.2019 судом отримано заяву відповідача - АТ «Дельта Банк» (вих.№ 908/6299/15-1 від 18.01.2019) про залучення до участі у справі за позовом ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» про визнання додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 недійсною в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17, ідент.№ 21708016).
Крім того, 23.01.2019 судом отримано заяву відповідача - АТ «Дельта Банк» (вих.№ 908/6299/15-2 від 18.01.2019) про залучення до участі у справі за позовом ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» про визнання додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 недійсною в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національний банк України (01601, м.Київ, вул. Інститутська, 9, ідент.№ 00032106).
Клопотання позивача про витребування доказів та заяви відповідача про залучення третіх осіб були вирішені судом окремо у нарадчій кімнаті у підготовчому засіданні 04.02.2019. За результатами постановлено окремо ухвалу, якою:
- клопотання позивача ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» (вих.№ 58 від 20.03.2017) про витребування документів від АТ «Дельта Банк» залишено без задоволення,
- заяву АТ «Дельта Банк» (вих.№ 908/6299/15-1 від 18.01.2019) про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення,
- заяву (вих.№ 908/6299/15-2 від 18.01.2019) про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національний банк України залишено без задоволення.
В день судового засідання 18.02.2019, призначеного для розгляду позовної заяви ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» по суті, на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання розпорядника майна ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» арбітражного керуючого Гладишка Ю.П. про відкладення розгляду справи, де зазначено про неможливість його явки у призначений час та викладено прохання розпочати розгляд заяви без його участі за наявними матеріалами справи. Клопотання надіслано без його скріплення електронним цифровим підписом, тому судом клопотання не взято до уваги. Однак, залишаючи клопотання поза оцінкою, слід зазначити, що в будь-якому разі неявка розпорядника майна боржника не перешкоджає вирішенню спору. Явка розпорядника майна в судове засідання ухвалою від 04.02.2019 не визнавалася обов'язковою.
В судове засідання з'явився представник позивача та в режимі відеоконференції - представник відповідача.
Представники підтримали взаємні вимоги та заперечення, аргументи та доводи, які викладені в письмових заявах по суті справи, додаткових письмових поясненнях.
При призначенні позовної заяви до розгляду по суті ухвалою від 04.02.2019 було зобов'язано позивача, відповідача представити оригінал додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 для огляду та дослідження в судовому засіданні.
Від Банку із супровідним листом б/н від 11.02.2019 в день засідання отримано оригінал спірної додаткової угоди № 68 від 08.12.2010.
Представником позивача в судовому засіданні також надано оригінал додаткової угоди № 68 від 08.12.2010.
Судом оригінали угод досліджені. Встановлено, що копії наданих у справу сторонами своїх екземплярів угод у копіях представленим оригіналам відповідають.
За підсумками судового засідання 18.02.2019, після заслуховування представників сторін спору, з'ясування обставин справи, безпосереднього дослідження в засіданні матеріалів справи, у нарадчій кімнаті судом прийнято судове рішення. Постановлено ухвалу, вступну та резолютивну частини якої оголошено після виходу з нарадчої кімнати та повідомлено присутніх про складання повного тексту ухвали протягом п'яти днів з дня проголошення скороченого тексту.
За результатами вирішення спору суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
13.03.2006 між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» - Позичальником був укладений кредитний договір № 04/08/06-КЛТ (далі - Кредитний договір), яким встановлено процедуру та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) в межах загальної суми 2000000 дол.США з можливістю повної або часткової конвертації у гривні, процедуру та умови повернення Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні Банком кредитів (п.1.1 Кредитного договору).
Пунктом 1.2 Кредитного договору визначено, що зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п.1.1 Кредитного договору, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого п.3.4.4 Кредитного договору (не пізніше 10.09.2010).
До Кредитного договору укладено низку додаткових угод - за №№ 1 - 77, угод до Кредитного договору та угод до додаткових угод до Кредитного договору, якими узгоджувались суми траншів, встановлювалися та змінювалися строки повернення кредитів та порядок сплати процентів, змінювались певні інші умови Кредитного договору, в т.ч. умови п.п.1.1, 3.4.4.
19.06.2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1360, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги, у т.ч. і по вказаному Кредитному договору.
ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» заявило про недійсність додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода № 68).
Як детальніше приведено в описовій частині ухвали, в обґрунтування оспорювання Додаткової угоди № 68 ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» стверджує про те, що вона не підписана та не скріплена печаткою з боку Позичальника за Кредитним договором - ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест», що суперечить ст.ст. 207, 1055 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України та є свідченням укладення угоди поза волею ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» і це є підставою для визнання цієї угоди недійсною згідно зі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач у наданих суду поясненнях зауважував на наявності права заявити до суду вимоги про визнання правочину недійсним й на той випадок, якщо правочин є за законом нікчемним.
Судом відзначається, що при оцінці оспорюваного правочину на предмет його правомірності підлягають застосуванню положення законодавства, встановлені на момент вчинення такого правочину.
За вимогами ч.ч.1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу в редакції, чинній на час укладення Додаткової угоди № 68, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 205 чинної на час спірних відносин редакції ЦК України передбачалося, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України визначені вимоги до письмової форми правочину. У редакції того ж часу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207).
Колишньою редакцією ч.1 ст.181 Господарського кодексу України також встановлювалось, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Вимоги до форми кредитного договору визначені статтею 1055 ЦК України та частиною 1 цієї статті встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За приписами ч.2 чт.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину визначено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Позивач, заявивши вимоги про визнання Додаткової угоди № 68 недійсною, зазначив про непідписання її уповноваженою особою ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» та нескріплення печаткою ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест».
На такий випадок, виходячи з контекстного правового розуміння ч.2 ст.207 та ч.2 ст.1055 ЦК України, правочин з кредитних відносин є нікчемним.
Але незважаючи на те, що згідно з ч.2 ст.215 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, заінтересована сторона може звернутися до суду з відповідним позовом.
Звернення уваги позивача щодо цього є небезпідставним.
Роз'ясненнями Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» підкріплено, що за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.
Водночас, зі змісту позовної заяви, додаткових пояснень позивача по суті спору слідує, що факт непідписання та нескріплення печаткою Додаткової угоди № 68 з боку ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» позивач одночасно розцінює й як свідчення укладення угоди поза волею ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест», а тому судом зазначається наступне.
Згідно з ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі і недодержання цього в момент вчинення правочину є підставою його недійсності.
Відтак, застосування приведених норм можливе за умови вчинення правочину всіма його учасниками, іншими словами - за наявності вчиненого правочину як факту.
Непідписана уповноваженою особою юридичної особи - однієї з сторін правочину та не скріплена її печаткою угода означає, що правочин цією особою не вчинено (за редакціями відповідних норм ЦК України, ГК України на час спірних відносин).
Враховуючи підстави позову, які визначені безпосередньо позивачем, до спірних відносин згадані положення ч. 3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України застосуванню не підлягають.
Однак існують інші правові підстави для судового розгляду та вирішення спору по суті, про які перед цим вище приведено.
На підтвердження обставин, покладених у підставу позову, позивачем представлено Додаткову угоду № 68, підписану з боку ПАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_5 - заступником керуючого Запорізькою філією ПАТ «Кредитпромбанк», яким підписувались й інші додаткові угоди до Кредитного договору, та скріплену печаткою останнього, і не підписану та не скріплену печаткою з боку ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест».
Однак у той же час Банком представлено Додаткову угоду № 68 ідентичного змісту в частині змінених редакцій певних пунктів та умов Кредитного договору, яка підписана з обох сторін: з боку ПАТ «Кредитпромбанк» - головою Правління ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_7 та з боку ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» - генеральним директором підприємства ОСОБА_8. Також надана Банком Додаткова угода № 68 з обох сторін скріплена печатками сторін.
Відповідачем не надано документів на підтвердження повноважень та посад осіб, якими підписано спірну додаткову угоду, а також й інші угоди до Кредитного договору, з боку ПАТ «Кредитпромбанк», що ухвалювалося судом у підготовчому провадженні.
Відповідач пояснив про неможливість такого надання з посиланням на непередання відповідних документів при відступленні прав вимоги та при цьому із застереженням про відсутність заперечень чи сумнівів з приводу факту укладення спірної угоди та повноважності підписантів ні з боку ПАТ «Кредитпромбанк», ні з боку ПАТ «Дельта Банк».
З огляду на таке судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ «Кредитпромбанк» станом на 08.12.2010 - дату укладення Додаткової угоди № 68.
Відомостями з Єдиного державного реєстру, які вважаються достовірними згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», підтверджено, що на час укладання спірної Додаткової угоди № 68 особою, уповноваженою представляти ПАТ «Кредитпромбанк» у правовідносинах з третіми особами на правах керівника (у банківських установах - голова Правління) являвся ОСОБА_6 з обмеженням цих повноважень вчиненням правочинів на суму, яка перевищує 25% капіталу ПАТ «Кредитпромбанк», вчинення яких має здійснюватись за погодженням зі Спостережною радою.
Також даними Єдиного державного реєстру з'ясовано, що розмір статутного капіталу ПАТ «Кредитпромбанк» на час спірних відносин становив 1838334700,00 грн., відтак 25% статутного капіталу становило 459583675,00 грн.
П.1.1 Кредитного договору, як згадувалося, загальна сума кредитування була первинно встановлена в межах суми 2000000,00 дол.США.
Додатковою угодою № 62 від 09.03.2010 до Кредитного договору, якою востаннє до укладення Додаткової угоди № 68 було змінено п.1.1 Кредитного договору було узгоджено, що Банк надав кредит Позичальнику у сумі фактичної заборгованості 2000000 доларів США та 14777000 гривень.
На 09.03.2010 за офіційним курсом НБУ 1 дол.США дорівнював 7,9838 грн., отже у гривневому еквіваленті 2000000 дол.США становило 15967600 грн.
Згідно з п.1 1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 68 цим Договором встановлюється: процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в національній валюті України або в іноземних валютах з повною/частковою конвертацією у долари США в межах загальної суми, еквівалентної 30627200 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до цього Договору про надання кредиту, що є його невід'ємною частиною, процедура та умови повернення Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні Банком кредитів.
Таким чином, голова Правління ПАТ «Кредитпромбанк» був вправі вчинити правочин з укладення Додаткової угоди № 68 до Кредитного договору без обмежень.
Позивач не заперечив достовірності підписання Додаткової угоди № 68, екземпляр якої надано Банком, з боку ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» саме директором ОСОБА_8 та скріплення підпису печаткою ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест».
В межах підготовчого провадження за заявою позивачу, крім іншого, було ухвалено надати пояснення з приводу наявності у розпорядженні позивача екземпляру додаткової угоди № 68 від 08.12.2010, підписаної з боку Банку та не підписаної з боку ТОВ «ЗППЗМР „Ресурс-Інвест", в той час як Банком надано додаткову угоду № 68 від 08.12.2010, підписану з обох сторін (ухвала від 15.01.2019).
Від позивача отримані письмові пояснення від 22.01.2019, де він зазначив, що протягом 2006 - 2012 років ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» мало значну кількість кредитних договорів і деякі додаткові угоди до них підписувались на основі довіри контрагентів один до одного без відповідного їх погодження чи навіть можливого виконання. Також навів про сумніви щодо настання наслідків, передбачених спірною Додатковою угодою, викликані тим, що всі, без винятку, попередні та наступні додаткові угоди підписувались ОСОБА_11 (керуючим Запорізькою філією ПАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_9 (заступником керуючого Запорізькою філією ПАТ «Кредитпромбанк»).
Такі доводи позивача не є переконливими та не заслуговують на увагу.
Правова недбалість, хибність у виконанні повноважень не виключає виникнення зобов'язань за укладеними у встановленій формі правочинами, не звільняє від виконання та відповідальності, а також не є підставою недійсності правочинів.
Міркування щодо сумнівів, викликаних підписанням від імені ПАТ «Кредитпромбанк» Додаткової угоди № 68 не тими особами, якими підписувались всі інші додаткові угоди до Кредитного договору, не є обгрунтованими, оскільки таке безумовно може мати місце. Додаткова угода № 68 підписана повноправною на вчинення такої дії від імені ПАТ «Кредитпромбанк» особою - головою Правління, що встановлено судом і цього є достатньо навіть й поза встановленням повноважень головного бухгалтера ОСОБА_7
Не можна залишити поза увагою, і в цьому є обгрунтованими аргументи відповідача, те, що після Додаткової угоди № 68 сторонами протягом більш як двох років укладалися й подальші додаткові угоди (№№ 69-77), якими встановлювалися суми кредитів, порядок сплати процентів, комісій, строки повернення кредитних коштів, інше.
Крім того, як вже згадувалося, Додатковою угодою № 62 від 09.03.2010 до Кредитного договору, якою востаннє до укладення Додаткової угоди № 68 було змінено п.1.1 Кредитного договору, було узгоджено, що Банк надав кредит Позичальнику у сумі фактичної заборгованості 2000000 доларів США та 14777000 гривень.
Пунктом 6 Додаткової угоди № 68 обумовлено, що Банк надає Позичальнику кредит згідно з цією Додатковою угодою в сумі 30627200 грн. на наступні цілі: рефінансування діючої заборгованості, а саме: заміна валюти кредитування з доларів США на гривню по курсу 7,9251 грн. за 1 дол.США та погашення діючих траншів в гривні.
Згідно з п.7 Додаткової угоди № 68 Позичальник зобов'язується повернути кредит, отриманий за цією додатковою угодою не пізніше 13.04.2012.
З укладенням Додаткової угоди № 70 від 22.12.2010 до Кредитного договору його п.1.1 викладено у такій редакції: За цим Договором Банк надав кредит Позичальнику у сумі фактичної заборгованості 30627200 грн. з кінцевим терміном повернення 13.04.2012.
З укладенням Додаткової угоди № 76 від 12.10.2012 п.1.1 Кредитного договору викладено у наступній редакції: За цим Договором Банк надав кредит Позичальнику у сумі фактичної заборгованості 30627200 грн. з кінцевим терміном повернення 14.10.2013.
Таким чином, наступне укладення додаткових угод № 70, 76 узгоджується з умовами Додаткової угоди № 68 та сумами кредитів за умовами Додаткової угоди № 62.
Так, 2000000 дол.США у гривневому еквіваленті по курсу НБУ 7,9251 грн. за 1 дол.США дорівнює 15850200 грн. і разом з сумою у 14777000 грн. це становить 30627200 грн.
Крім того, є однаковим кінцевий термін повернення кредиту, обумовлений Додатковими угодами № 68 та № 70 - до 13.04.2012, а Додатковою угодою № 76 цей термін продовжено до 14.10.2013.
При цьому названі додаткові угоди, що укладені слід за Додатковою угодою № 68, рівно як і решта інших, позивачем не заперечуються.
Позивач також веде мову про те, що спірна додаткова угода № 68 має істотні зміни з підкресленням того, що нею встановлюється процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в національній валюті України або в іноземних валютах з повною/частковою конвертацією у долари США в межах загальної суми, еквівалентної 30627200 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до цього Договору, однак будь-які докази в обґрунтування цього позивачем не приведено.
В будь-якому разі таке не має правового підґрунтя для заявлення про недійсність угоди.
Натомість, законодавчо передбачено, що сторони вправі змінити умови договору і у відповідності до ч.1 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
До речі, аналогічного роду зміни Кредитного договору, на яких зауважує позивач, - в частині визначення його предмету регулювання в цілому відбувалися з укладенням Додаткової угоди № 7 від 11.05.2007, Додаткової угоди № 26 від 11.09.2007, тобто Додаткова угода № 68 такого вигляду не є первісною.
Також позивач звернув увагу на п.2.3. Кредитного договору, згідно з яким підставою для надання кредитів є додаткові угоди, що укладаються після надання Банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування, тощо та зазначив, що неодмінним додатком до кожної додаткової угоди є письмова заявка позичальника з вказівкою суми, що запитується для кредитування, і така заявка щодо Додаткової угоди № 68 має бути у відповідача.
Не заперечується, що такі умови Кредитного договору наявні. Пунктом 2.3 Кредитного договору встановлено, що підставою для надання кредитів за цим Договором є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, рахунок-фактуру).
Але ж Додатковою угодою № 68 змінено, як вже зазначалося, предмет Кредитного договору в цілому та визначено межі, форму та валюту кредитування, строки повернення кредиту, сплати процентів, тощо. Тобто цю угоду укладено не згідно з замовленим Позичальником та погодженим Банком окремим траншем, передумовою саме чого є відповідна письмова заявка Позичальника, а по інших договірних відносинах.
Оцінивши матеріали та обставини справи у їх сукупності суд вважає, що підстави для визнання нікчемності, недійсності Додаткової угоди № 68 до Кредитного договору не мають місця.
Представлення позивачем підписаної лише з одного боку Додаткової угоди № 68, існування якої, до речі, може бути пов'язане з переддоговірними відносинами стосовно її укладення, не виключає наявності укладеної у встановленій формі та підписаної уповноваженими представниками обох сторін Додаткової угоди № 68, яка надана Банком.
Факт укладення Додаткової угоди № 68 у встановленій формі, її підписання та скріплення печатками з обох сторін суд знаходить підтвердженим, а покладені у підставу позову обставини та докази - такими, що спростовані матеріалами справи, насамперед - наданим Банком оригіналом Додаткової угоди № 68.
Додатково варто зауважити на відсутності заперечень позивача проти підписання наданого Банком екземпляру Додаткової угоди № 68 від імені ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» саме директором ОСОБА_8 та проти скріплення угоди печаткою саме ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест», а також на укладенні позивачем з ПАТ «Кредитпромбанк» подальших додаткових угод до Кредитного договору, які за суттю узгоджуються з оспореною ним Додатковою угодою № 68 та в той же час не заперечуються.
За таких обставин, в задоволенні позовної заяви ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» відмовлено.
У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, ст.ст. 3, 12, 20, 129, 232-235 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, суд
В задоволенні позовної заяви ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» (вих.№ 38 від 22.02.2017) до АТ «Дельта Банк» про визнання недійсною додаткової угоди № 68 від 08.12.2010 до кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 відмовити.
Копії даної ухвали направити сторонам спору, кредиторам, розпоряднику майна.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення, відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги наразі через господарський суд Запорізької області.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.02.2019.
Суддя Р.А.Ніколаєнко