ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.02.2019 м. Київ Справа № 910/16511/18
За позовом: ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У М.КИЄВІ;
до: акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ";
про: стягнення 78.948,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У М.КИЄВІ звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ" про стягнення 78.948,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором від 18.04.2005 № 3Д, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 78.948,00 грн., з яких: 76.472,08 грн. - основна заборгованість, 2.282,64 грн. - пеня та 193,28 грн. - 3 % річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2018 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16511/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням того, що укладений між сторонами спору договір зі сторони відповідача підписано не уповноваженою особою
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про те, що викладені відповідачем у відзиві твердження ніяким чином не впливають на належне виконання умов договору.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких ще раз вказав на відсутність повної цивільної дієздатності юридичної особи.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між головним управлінням МНС України в м. Києві (в подальшому - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У М.КИЄВІ), як виконавцем, (далі - позивач) та відкритим акціонерним товариством "ЗАВОД "КВАНТ" (в подальшому - акціонерне товариство "ЗАВОД "КВАНТ", як замовником (далі - відповідач) укладено договір про організацію пожежно-профілактичного обслуговування управлінням з організації забезпечення пожежної безпеки на закритих об'єктах у ВАТ "КВАНТ" від 18.04.2005 № 3Д (далі - Договір), предметом якого є організація державного пожежного нагляду на об'єкті відповідача силами управління з організації забезпечення пожежної безпеки на закритих об'єктах (п. 1.3 Договору).
Пунктом 3.1 Договору, зокрема, визначено, що плата за утримання пожежної охорони здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця.
Положеннями п. 4.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості наданих послуг відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг з яких допущене прострочення оплати за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 5.2 Договору, якщо за три місяці до закінчення строку Договору жодна сторона не вимагає його зміни, Договір триває на попередніх умовах і на той самий строк.
Додатковою угодою від 30.12.2013 № 2 до Договору, розділ 3 Договору доповнено пунктом 3.4: документом, що підтверджує факт виконання позивачем робіт є акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний сторонами та засвідчений їх печатками, який складається щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітнім місяця. Якщо відповідач не підписав акт приймання-передачі виконаних робіт і не надіслав мотивовану відмову від його підписання, роботи вважаються виконаними в повному обсязі. Обов'язок по складанню акту покладений на позивача.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивач вказує, що останнім, в період з серпня по жовтень 2018 року надані відповідачу послуги за Договором за актами надання послуг від 31.10.2018 № 1976, від 28.09.2018 № 1758 та від 31.08.2018 № 1420. Направлення на адресу відповідача вказаних актів позивач підтверджує фіскальним чеком від 18.10.2018 № 8209.
Проте, станом на 14.11.2018 у відповідача наявна заборгованість за Договором в сумі 76.472,08 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 2.282,64 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 193,28 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.
Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В матеріалах справи наявні наступні акти надання послуг:
- від 31.08.2018 № 1420 на суму 19.118,02 грн.;
- від 28.09.2018 № 1758 на суму 19.118,02 грн.;
- від 31.10.2018 № 1976 на суму 19.118,02 грн.
Приймаючи до уваги наданий позивачем доказ направлення вказаних актів на адресу відповідача (фіскальний чек від 18.10.2018 № 8209), складений позивачем акт надання послуг від 31.10.2018 № 1976 на суму 19.118,02 грн. на адресу відповідача направлений не був.
Таким чином підтверджена заборгованість відповідача за Договором становить 38.236,04 грн., а саме за актами від 31.08.2018 № 1420 на суму 19.118,02 грн. та від 28.09.2018 № 1758 на суму 19.118,02 грн.).
Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на суму 38.236,04 грн. підтверджена первинними документами суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості підлягають задоволенню в сумі 38.236,04 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.
Дослідивши поданий позивачем до суду розрахунок пені суд визнав його невірним, з огляду на положення п. 3.1 укладеного між сторонами спору Договору.
Однак, з огляду на те, що за розрахунками суду сума пені перевищує суму, заявлену позивачем до стягнення, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 2.282,64 грн. підлягає задоволенню повністю.
Дослідивши поданий позивачем до суду розрахунок 3 % річних суд визнав його невірним, з огляду на положення п. 3.1 укладеного між сторонами спору Договору.
Однак, з огляду на те, що за розрахунками суду сума 3 % річних перевищує суму, заявлену позивачем до стягнення, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 193,28 грн. підлягає задоволенню повністю.
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені, оскільки питання щодо визначення необхідного обсягу цивільної дієздатності відповідача (представника) при підписанні укладеного між сторонами спору Договору не є предметом спору у даній справі, а може слугувати підставою для визнання такого договору недійсним.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ" (03022, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТРУТЕНКА, будинок 2, ідентифікаційний код: 14309866) на користь ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У М.КИЄВІ (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 13, ідентифікаційний код: 38620155) основну заборгованість в сумі 38.236 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять шість) грн. 04 коп.; пеню в сумі 2.282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 64 коп.; 3 % річних в сумі 193 (сто дев'яносто три) грн. 28 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. В задоволенні решти вимог - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац