номер провадження справи 22/120/18-4/2/19
21.02.2019 Справа № 908/2072/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Любачевського Валерія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2072/18
За позовом Фізичної особи-підприємця Любачевського Валерія Васильовича АДРЕСА_1)
до відповідача: Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84)
про стягнення 186833,00 грн. заборгованості, 11060, 51 грн. втрат від інфляції та 3086,58 грн. 3 % річних.
Без повідомлення представників сторін
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 позов Фізичної особи-підприємця Любачевського Валерія Васильовича до Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" задоволено повністю, стягнуто з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на користь Фізичної особи - підприємця Любачевського Валерія Васильовича 186833 грн. 00 коп. заборгованості, 3 086 грн. 58 коп. 3 % річних, 11 060 грн. 51 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 1507 грн. 35 коп. судового збору. Повернуто позивачу з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1507,35 грн., що складає 50 відсотків судового збору, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, за відповідною ухвалою суду.
15.02.2019 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2072/18 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2019 заяву по справі №908/2072/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2072/18, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду, з огляду на наступне.
Як визначено ст. 2 ГПК України господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено ст. 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 ст.123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту ч.3 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 1 ч.4 ст.129 ГПК України, передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В свою чергу, вимоги ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ухвалою від 11.01.2019 судом справу № 908/2072/18 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Приписами ч.8 ст. 252 ГПК України унормовано, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, з аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221, ч. 8 ст. 252 ГПК України, вбачається, що оскільки в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться, позивач до закінчення розгляду справи по суті, мав подати суду відповідну заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу, які сторона має сплатити за розгляд даної справи.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що ані в позовній заяві позивачем не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, ані під час розгляду справи по суті позивачем не заявлялося про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу.
Натомість, в позовній заяві позивачем зазначено, що позивач не поніс і не очікує понести судові витрати понесені у зв'язку з розглядом справи.
Також, позивачем не було зазначено жодних причин щодо неможливості подання відповідних доказів в установлений законом строк до прийняття рішення справи по суті.
Відповідно до положень ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. (стаття 119 Господарського процесуального кодексу України)
Однак, суд звертає увагу, що заявником не було подано заяви про продовження процесуального строку, встановленого законом, на вчинення процесуальних дій, а також не обґрунтовано поважності причин строку неподання доказів відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України в разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу по справі №908/2072/18 було подано поза межами строку, визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України, а тому заява про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 123, 129, 221, 234, 235, 252 ГПК України, суд -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Любачевського Валерія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2072/18 залишити без розгляду.
2. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
3. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 21.02.2019.
Суддя Н.Г. Зінченко