ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.02.2019Справа № 910/12701/18
За позовом Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра"
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне
госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство Державної компанії
"Спецтехноекспорт"
про стягнення 129 000,00 дол. США, що еквівалентно 3631350,00 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Микитин О.В.
Представники сторін:
від позивача - Грицай Д.Ю.
від відповідача - Ніколаєнко І.І.
В судовому засіданні 14.02.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство Державної компанії "Спецтехноекспорт" про стягнення 129000,00 дол. США, що еквівалентно 3631350,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу відповідачем заподіяно збитки, в зв"язку з вчиненням дій без погодження з комітентом і не в його інтересах згідно договору комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011 .
Ухвалою суду від 01.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.10.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 01.10.2018 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.12.2018.
Через канцелярію суду 29.11.2018 від відповідача надійшов відзив на позов з додатками, в якому відповідач проти позову заперечує посилаючись на ту обставину, що саме за дорученням позивача було вирішено рекламації за контрактом в зв'язку з укладенням покупцем прямого договору з виробником запасних частин товару, що вийшли з ладу, в зв'язку з чим сума договору зменшилась на вартість самостійно придбаних покупцем запасних частин. Відповідач зазначає на відсутність з його боку правопорушення, що унеможливлює стягнення збитків, навпаки відповідачем вчинено дії, які зменшили негативні наслідки для позивача в зв'язку з неможливістю задоволення рекламацій.
Ухвалою суду від 03.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.12.2018.
Через канцелярію суду 03.12.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує, що відповідачем без його згоди було внесено зміни до контракту та зменшено ціну зовнішньоекономічної угоди.
В судовому засіданні 20.12.2018 оголошено перерву до 31.01.2019.
В судовому засіданні 31.01.2019 оголошено перерву до 14.02.2019.
В судовому засіданні 14.02.2019 представник позивача підтримав обставини, викладені в заява по суті справи на підтвердження позовних вимог.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені в заявах по суті справи в спростування позовних вимог.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
09.02.2011 між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство Державної компанії "Спецтехноекспорт" (комісіонер) та Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (комітент) було укладено договір комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011, відповідно до п.1.1 якого в редакції додаткової угоди № 2 від 17.06.2011 комісіонер зобов'язується: за дорученням Комітента за плату вчинити правочин щодо продажу чотирьох монтажних комплектів 6УФ52 в Ю4.075.255 згідно технічних характеристик (Додаток № 3 до цього Договору), надалі «Товар», від свого імені, та за рахунок Комітента. Виступаючи від свого імені. Комісіонер самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду (надалі -- «Контракт») з третьою особою (надалі - «Замовник»)
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 17.06.2011 номенклатура, кількість та ціна Товару, що підлягає передачі на комісію, зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Товар, що передається на комісію, повинен бути таким, що не був в експлуатації, відповідати за якістю стандартам України, технічним умовам підприємства-виробника та умовам цього Договору. Комітент безпосередньо засвідчить якість Товару відповідним сертифікатом. Товар після збірки на універсальній платформі на базі шасі МЗКТ і проведення пусконалагоджувальних робіт повинен відповідати технічним вимогам (ТВ) замовника (додаток № 3) .
У відповідності до п. 3.1.1 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 17.06.2011 комісіонер у відповідності до даного договору зобов'язується: за дорученням Комітента та за його рахунок укласти контракт (агентську угоду) з посередником - нерезидентом щодо надання ним агентських послуг на території Покупця, пов'язаних з виконанням даного Договору. Самостійно знайти Замовника на Товар, виконати переддоговірну роботу, укласти з Замовником Контракт. У разі необхідності вчинити інші правочини спрямовані на забезпечення виконання наданого комітентом доручення.
Згідно з п. 3.1.5, 3.1.6, 12.5 Договору комісіонер у відповідності до даного договору зобов'язується: якщо при прийнятті комісіонером товару, який надійшов від комітента, в цьому товарі будуть виявлені недостача або неналежна якість, а також, у разі завдання шкоди товару комітента, комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів; протягом 30 днів після виконання доручення представити Комітенту звіт. Протягом 10 днів після виконання кожного етапу Договору направляти КОМІТЕНТУ попередні звіти з наданням завірених копій всіх первинних бухгалтерських документів. Інформувати Комітента та направляти по факсу попередні звіти Комісіонера до 5 числа наступного місяця про здійснені протягом місяця витрати Комісіонера за рахунок Комітента. Якщо комітент має заперечення до звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом 30 днів з дня одержання звіту. В іншому випадку звіт вважається погодженим.
Відповідно до п. 4.2, 4.3, 4.6 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 17.06.2011 передача Комітентом Товару здійснюється 4-ма партіями у терміни, наведені у Додатку № 2 до цього Договору. Комітент має право дострокової передачі Товару. Передача кожної партії Товару здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання повідомлення від Комісіонера про готовність до прийняття Товару на комісію. Комітент забезпечить можливість проведення спільної інспекції та приймально-здавальних випробовувань Товару, що передається на комісію, представниками Комісіонера та Замовника. Датою передачі Товару на комісію буде вважатися дата підписання Акту здачі-прийому Товару Комісіонером (Додаток № 5 до цього Договору). Акт буде складений у 2 примірниках українською мовою. Підписання Акту здачі-прийому Товару не означає приймання Товару за якістю і кількістю. Комісіонер має право пред'явити вимоги у порядку, визначеному розділом 7 цього Договору. Виявлені в процесі здачі і приймання Товару невідповідності і недоліки усуваються Комітентом самостійно за його рахунок.
Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 9 від 23.05.2013 ціна продажу Товару Замовнику встановлюється Комісіонером в розмірі погодженої Комітентом ціни Товару. Валюта платежу - долари СІІІА. Погоджена Комітентом ціна Товару (ціна, за якою Комітент передає Товар Комісіо неру для реалізації, без врахування вартості, автошасі МЗКТ) становить 27294000 (двадцять сім мільйонів двісті дев'яносто чотири тисячі) доларів США, 00 центів, на умовах: СІР -- Республіка Білорусь, м. Слуцьк (1NCOTERMS 2000, публикация Международной то рговой палаты -N 566,.1999 г., г. Париж), для 1-ої та 2-ої одиниці Товару, що наводиться у додатку №1 до нього Договору : DAF - пункт переходу Нові Яриловичи 102030200 (Нова Гута) (INCOTERMS 2000, публи кация Международной торговой палаты №560. 1999 г, г. Париж), для 3-ої та 4-ої одиниці Товару, що наводиться у додатку №1 до цього Договору.
У відповідності до п. 5.8-5.10 Договору Комісіонер має право відраховувати належні йому за цим Договором суми з усіх грошових коштів, отриманих ним за реалізований за дорученням Комітента Товар. При виконанні Комісіонером доручення в декілька етапів, Комісіонер має право утримати належні йому за цим Договором суми, пропорційно сумі кожного проведеного Замовником платежу. Усі витрати Комісіонера відображаються в його звіті, який складається та подається Комітенту в письмовій формі з додаванням документів, що підтверджують ці витрати, та дотриманням режиму таємності та конфіденційності, у строк згідно з пунктом 3.1.6. цього Договору.
Згідно п. 6.1, 6.2, 7.1, 7.4 - 7.8, 7.12, 7.13 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 17.06.2011 комітент гарантує, що якість Товару, який виготовляється за даним Договором буде відповідати вимогам ТВ Замовника і умовам цього Договору. Гарантійний термін на Товар складає 24 (двадцять чотири) місяці, з дати постачання Монтажного комплекту, але не більше 18 (вісімнадцяти) місяців з введення в експлуатацію Кінцевого виробу Замовника. Рекламації можуть бути пред'явлені за якістю Товару і по його кількості: за якістю - у випадках якщо якість не відповідатиме якості, обумовленій в ТВ і цьому Договору; по кількості і комплектності - у випадках невідповідності кількості и комплектності, вказаних в супровідній документації. Рекламація повинна бути заявлена Замовником повідомленням:- відносно якості - протягом гарантійного періоду; - відносно кількості - не пізніше 30 днів їй з моменту доставки товару на склад Замовника. При виявленні, протягом гарантійного терміну, невідповідності якості що комплектуючих майна встановленим вимогам, Замовник викликає повідомленням представника Комітента (форма повідомлення приведена в Додатку № 10) для участі в перевірці продукції за якістю, складанні рекламаційного акту (форма рекламаційного Акту приведена в Додатку № 8) і усуненні дефектів (відновленні) продукції. Про своє рішення Комітент зобов'язаний в 2-х денний термін з дня отримання повідомлення повідомити по факсимільному зв'язку Замовника, з вказівкою терміну прибуття своїх представників. Термін прибуття не повинен бути більше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання повідомлення від Покупця. Якщо Комітенту потрібний більший термін, то він зобов'язаний обґрунтувати і представити в адресу Комісіонера/Замовника підтверджуючі документи на збільшення терміну, який не повинен перевищувати 25 (двадцять п'ять) календарних днів. Якщо усунення дефектів або ремонт продукції залежать тільки від Комітента, то такі несправності повинні бути усунені Комітентом в 5 (п'яти) денний термін з моменту прибуття до місця знаходження виробу. У разі неможливості задоволення рекламації представниками Комітента на території Замовника або в місці дислокації кінцевого виробу Замовника, про що Комітент/Комісіонер повідомляє його в 2-х денний термін з дня отримання повідомлення згідно п. 6.6 , а також якщо усунення дефекту може бути здійснено замовником з використанням майна з складу ЗІП-О виробу, замовник складає односторонній рекламаційний акт (додаток № 11), і направляє його факсимільним зв'язком комісіонеру/комітенту. У рекламаційному акті обов'язково вказується точне найменування і децимальний номер вузла, що відмовив, відповідно до технічних документації на виріб, його заводський номер, належність до відповідного шафу, блок, вузол виробу. Вузол, що відмовив, Замовник відправляє на умовах СРТ - м. Запоріжжя, Україна (Інкотермс 2000 р.) в адресу Комітента для проведення діагностики і гарантійно-відновного ремонту на його виробничих потужностях, і направляє Комісіонеру/Комітенту по факсимільному зв'язку копії товаросупроводжувальних документів. Митне оформлений вузлів, що відмовили, проводить Замовник, при цьому Комісіонер/Комітент компенсує понесені Замовником витрати, не пізніше 5 робочих днів з моменту виставляння рахунку Замовником. Термін виконання гарантійно-відновних робіт на підприємстві Комітента і повернення майна Замовнику (ремонт, митне оформлення і передача майна перевізникові) проводиться протягом 30 календарних днів з дати митного оформлення майна Комітентом (при отриманні від Замовника для ремонту (заміни). У разі неможливості відновлення вузлів, що відмовили, Комітент проводить їх заміну на аналогічні кондиційні вузли, про що інформує Комісіонера/Замовника. Відновлене майно відправляється Комітентом на умовах DDU, Слуцк, Республіка Білорусь, (Інкотермс 2000 р.) в адресу Замовника. Датою передачі майна після відновлення (заміни) вважається дата перетину митного кордону Республіки Білорусь. У разі обґрунтованості рекламації всі витрати, пов'язані з усуненням несправностей і відновленням зарекламованого виробу (зокрема витрати, пов'язані з митним оформленням і відправкою комплектуючих до Комітента) несе Комітент. Після складання рекламаційного акту Комітент зобов'язаний провести дослідження дефектного виробу. Після закінчення дослідження Комітент складає Акт дослідження (Додаток 12). Термін дослідження не повинен перевищувати 10 (десяти) днів з дня отримання Комітентом рекламаційного акту і виробу (складовій частині). Акт дослідження відправляється в адресу Замовника. Рекламація вважається задоволеною, якщо: виріб відновлений (замінено) і доставлений замовнику (споживачеві); використаний ЗІП замовника (споживача) заповнений комітентом; акт задоволення рекламації оформлений (додаток 10).
Цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2015 (п. 13.1 договору).
До матеріалів справи долучено рекламаційні акти, з якими звернувся споживач до відповідача та позивача: № 3/30/42 від 16.08.2013, якими виявлено виробничі дефекти у монтажних комплектах 6УФ52 вЮ4.075.255, пробій всередині приладу КИУ-115 (клістрон), гарантійний строк протягом 24 місяців з 24.08.2012 (не сплив), дефект виявлений 19.07.2013, повідомлення про виклик представника постачальника надіслано 01.08.2013 № 3/36/36. Виріб підлягає відновленню постачальником у споживача шляхом заміни приладу (клістрон) КИУ-115; № 3/38/32 від 15.04.2014, якими виявлено виробничі дефекти у монтажних комплектах 6УФ52 вЮ4.075.255, пробій всередині приладу КИУ-115 (клістрон), гарантійний строк протягом 18 місяців з 13.12.2013 (не сплив), дефект виявлений 04.04.2014, повідомлення про виклик представника постачальника надіслано 04.04.2014 № 3/40/30. Виріб підлягає відновленню постачальником у споживача шляхом заміни приладу (клістрон) КИУ-115.
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" звернулось до НВ ТОВ "ОКБ ТСП" (покупець) та ДГЗП "Спецтехноекспорт" (комісіонер) з листом від 02.10.2013 № 234/75, в якому зазначило, що гарантійна заміна клістрона по рекламації № 3/30/42 від 16.08.2013 у встановлені сторонами строки неможлива в зв'язку з тим, що країною виробником пристрою є Російська Федерація. Позивач пропонував покупцю самостійно закрити рекламації з подальшим виставленням документально підтвердженого рахунку комісіонеру. Для цього необхідно укласти відповідні додаткові угоди до контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 і до договору комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011. В додатку до листа значились проекти відповідних додаткових угод.
Позивач звернувся до НВ ТОВ "ОКБ ТСП" (покупець) з листом від 25.03.2014 № 285/44/75, в якому зазначалось, що з метою своєчасного забезпечення виконання гарантійних зобов'язань по поставленим товарам, комітент пропонував покупцю напряму укласти з підприємством - виробником пристроїв, що вийшли з ладу.
Позивач звернувся до ДГЗП "Спецтехноекспорт" з листом від 03.10.2014 № 287/75, в якому зазначив, що по сьогоднішній день не вирішена проблема щодо забезпечення клістронами КИУ-115 монтажних комплектів 6УФ52 і гарантійного забезпечення комплектів № 1-3. Ще у квітні місяці між фахівцями були узгоджені додаткові угоди № 15 до договору комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011 та № 8 до контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011, які так і не були підписані. Листом від 16.07.2014 № 191/75 було запропоновано та узгоджено для забезпечення монтажних комплектів 6УФ52 двома клістронами КИУ-115 позивач згоден укласти додаткову угоду до договору комісії на зменшення ціни комплекту на вартість 2 клістронів. Та запропоновано проект додаткової угоди № 16 до договору комісії стосовно п. 2 виконання гарантійних зобов'язань по клістронах КИУ-115. Долучений до листа проект додаткової угоди № 16 містить положення про самостійну купівлю покупцем у підприємства виробника приладів, що підлягають заміні за рекламаціями з подальшим підтвердженням витрат комісіонеру.
НВ ТОВ "ОКБ ТСП" звернулось до ДГЗП "Спецтехноекспорт" та КП "Науково-виробничий комплекс "Іскра" з листом від 07.10.2014 № 02-15/2203. В листі зазначено, що сторонами було погоджено самостійну закупівлю у підприємства-виробника клістронів, що і було зроблено покупцем, проте додаткова угода про зменшення ціни контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 так і не була підписана. Оскільки, позивач відмовляється відшкодувати покупцю затрати на купівлю у підприємства виробника (РФ) справних клістронів (приладів, що вийшли з ладу і по яким були направлені рекламації позивачу), то воно призупиняє свої зобов'язання по контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011.
НВ ТОВ "ОКБ ТСП" звернулось до ДГЗП "Спецтехноекспорт" та КП "Науково-виробничий комплекс "Іскра" з листом від 10.10.2014 № 02-15/2256, в якому висловили занепокоєння невиконанням українською стороною гарантійних зобов'язань за контрактом № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 (відшкодування затрат НВ ТОВ "ОКБ ТСП" понесених при купівлі клістронів), що може призвести до порушення строків за міжнародним контрактом.
Згідно додаткової угоди № 9 від 24.12.2015, укладеної Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "ОКБ ТСП" (покупець) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство Державної компанії "Спецтехноекспорт" (постачальник) за згодою сторін для своєчасного відновлення кінцевих виробів, до складу яких входить монтажні комплекти 6УФ52, покупець виконав ремонт, закупку нових приладів КИУ-115 на заводі-виробнику для заміни несправних за рахунок коштів покупця; постачальник не несе гарантійних зобов'язань щодо закуплених покупцем приладів КИУ-115 для відновлення монтажних комплектів 6УФ52 в рамках виконання гарантійних зобов'язань по відновленню робото здатності монтажних комплектів 6УФ52 в гарантійний період по відношенню до вищезазначених приладів КИУ-115. Відшкодування витрат, понесених покупцем при виконанні умов зазначених у п. 5.17 здійснено за рахунок зменшення платежу на суму документально підтверджених покупцем затрат по відновленню робото здатності монтажних комплектів 6УФ52 в гарантійний період. Сума платежу покупця за монтажний комплект 6УФ52 № 3 зменшена на суму документально підтверджених витрат, які поніс покупець в зв'язку з невиконанням постачальником гарантійних зобов'язань по відновленню робото здатності монтажних комплектів 6УФ52 в гарантійний період (на підставі п. 5.17 контракту) у сумі 129000,00 доларів США станом на 10.12.2014 (п. 5.17, 5.18, 5.19, 2.5 контракту в редакції додаткової угоди № 9 від 24.12.2015).
Відповідач звернувся до позивача з листом № 31/3/34/522 від 26.01.2016, в якому просив підписати додаткову угоду до договору комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011 з урахуванням положень додаткової угоди № 9 від 24.12.2015 до контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 щодо зменшення платежу по договору комісії на суму документально підтверджених витрат покупця. (лист отриманий позивачем 28.01.2016).
Відповідач повторно звернувся до позивача з листом від 26.06.2017 № 31.9/117/5320-17 з проханням підписати додаткову угоду про зменшення платежу за договором комісії на 129000,00 доларів США. (лист отриманий позивачем 27.06.2017).
06.11.2017 позивач звернувся до відповідача з листом № 169/16, в якому зазначив, що в зв'язку зі спливом строку позовної давності за договором комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011 (за відвантажену продукцію), комісією з невиробничих витрат, діючою на підприємстві прийнято рішення списати заборгованість комісіонера за вищезгаданим договором комісії у сумі 129000,00 доларів США за рахунок нарахованого резерву та сумнівних боргів. Операцію проведено в бухгалтерському обліку на підставі протоколу від 22.09.2017.
До справи долучено відповідь на претензію (без дати та номера та доказів направлення позивачу), в якій зазначено, що в зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин (підтверджується сертифікатом ТПП України № 5972 від 03.03.2016) саме комітентом запропоновано вирішення питання щодо закриття рекламацій за контрактом № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 шляхом безпосередньої закупівлі приладів у підприємства-виробника (РФ) покупцем, з подальшим зменшенням вартості контракту на суму вартості закуплених покупцем приладів. В зв'язку з вищезазначеним відповідач вважає претензію необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем було завдано збитки у розмірі 129000,00 доларів США, оскільки, не було погоджено підписання додаткової угоди за контрактом № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 щодо зменшення суми оплати на суму клістронів у розмірі 129000,00 доларів США, оскільки, проект додаткової угоди до договору комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011 з умовами про зменшення ціни був наданий позивачу відповідачем уже після підписання додаткової угоди до контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011.
З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що покупцем за контрактом № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 (НВ ТОВ "ОКБ ТСП"), який був укладений на виконання зобов'язань за договором комісії № STE-4-55- D/K-11 від 09.02.2011, в зв'язку з неможливістю для позивача через форс-мажорні обставини задовольнити рекламації щодо несправності приладів (клістронів), було понесено витрати у розмірі 129000,00 доларів США на закупівлю у підприємства-виробника клістронів.
Обставини, щодо самостійного понесення покупцем витрат на закупівлю клістронів у розмірі 129000,00 грн підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Відповідно до ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
Відповідно до ст. 1016, 1017 ЦК України комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.
Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки. Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю. Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом. Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.
З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що позивач повідомлений та навіть самостійно пропонував покупцю самостійно закрити рекламації з подальшим відшкодуванням покупцю понесених ним витрат. Крім того, суд вбачає, що позивач самостійно не міг закрити рекламації, і підписавши додаткову угоду до контракту комісіонер діяв за погодженням з позивачем і убезпечив позивача від розірвання контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 та стягнення саме з позивача збитків, завданих покупцю неналежним невиконанням умов контракту.
Відповідно до ч.1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Аналогічне положення закріплено і в статті 226 ГК України.
Разом з тим, статтями 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).
Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому згідно частини 2 ст.22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 226 ГК України Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
До вказаних правовідносин застосовуються загальні норми щодо відшкодування шкоди та збитків.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
За зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 1166 ЦК України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Відсутній і причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною позивачу шкодою. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Позивач вважає, що вартість клістронів, на яку було зменшено суму контракту № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011 у розмірі 129000,00 доларів США є його упущеною вигодою, і що збитки були завдані відповідачем. З огляду на позицію позивача ним не доведено, що відповідач порушив умови договору комісії та не діяв з метою зменшити негативні наслідки, в зв'язку з неможливістю позивача через форс-мажорні обставини належним чином виконати свої гарантійні зобов'язання за контрактом № STE-4-43-K\KE-11 від 24.06.2011. Позивач не довів, що він би отримав кошти у сумі 129000,00 доларів США, і що саме в зв'язку з винними діями відповідача вказані кошти ним не були отримані. Крім того, суду надані докази, що кошти у розмірі 129000,00 доларів США, які позивач вважає упущеною вигодою були списані позивачем за рахунок нарахованого резерву та сумнівних боргів. Отже позивачем не доведено, що збитки були йому завдані, що завдані вони внаслідок винних дій відповідача і що існує причинно-наслідковий зв'язок між збитками та винними діями відповідача. Отже відсутні елементи правопорушення, які є обов'язковими для стягнення з винної особи збитків у вигляді упущеної вигоди.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відсутня встановлена належним чином вини відповідача в заподіянні позивачу збитків та не встановлено складу господарського правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (69071, Запорізька область, м. Запоріжжя. вул. Магістральна, 84, ідентифікаційний код 14313866) про стягнення з Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 7, ідентифікаційний код 30019335) збитків у розмірі 3631350,00 грн - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 20.02.2019
Суддя І.В.Усатенко