ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.02.2019Справа № 910/4278/18
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Осокорки»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Алтана»
простягнення 515 356,54 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Шевчук А.С.
від відповідача:Богуш М.К.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич-Осокорки» (надалі - ТОВ «Славутич-Осокорки») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Алтана» (надалі - ТОВ «БК «Алтана») про стягнення збитків у розмірі 515 356,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконані відповідачем підрядні роботи згідно договору підряду №04/04 від 04.04.2017 містили недоліки, виправлення яких спричинило позивачу збитки на загальну суму 515 356,54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
07.05.2018 представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю з огляду на те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність недоліків у роботах, виконаних відповідачем за договором №04/04 від 04.04.2017. Крім того, відповідач вказував на недоведеність позивачем наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для стягнення з нього збитків на заявлену суму.
Також 07.05.2018 представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі Господарського суду міста Києва №910/21263/17, в задоволенні якого судом відмовлено з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як встановлено судом, предметом даного спору є наявність, на думку позивача, підстав для стягнення з відповідача збитків за неналежне виконання підрядних робіт за договором підряду №04/04 від 04.04.2017.
В той же час, предметом спору у справі Господарського суду міста Києва №910/212963/17 є стягнення з ТОВ «Славутич-Осокорки» на користь ТОВ «БК «Алтана» заборгованості за виконані роботи на підставі договору підряду № Р-05-17/1 від 17.05.2017.
Тобто, підстави та предмет позову у даній справі та у справі Господарського суду міста Києва №910/21263/17 є різними, позовні вимоги в таких справах ґрунтуються на різних правових підставах.
Враховуючи нетотожність зазначених спорів, а також не доведення відповідачем неможливості самостійно в рамках даної справи встановити обставини, що входять до предмета доказування, суд приходить до висновку про відсутність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №910/21263/17, що виключає можливість зупинення провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
04.06.2018 представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про виклик свідків, в задоволенні яких судом було відмовлено з огляду на недоведеність необхідності вчинення такої процесуальної дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 призначено у справі №910/4278/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.
14.12.2018 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №17971/18-43 від 29.11.2018 разом з матеріалами справи №910/4278/18, в якому зазначено про те, що у зв'язку із несплатою вартості експертизи ухвала Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 залишена без виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2019.
Представник позивача в судове засідання заявився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві та додаткових поясненнях обставини.
В судовому засіданні 11.02.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.04.2017 між ТОВ «СЛАВУТИЧ-ОСОКОРКИ» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «АЛТАНА» (підрядник) був укладений договір підряду №04/04 (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого (п. 1.1) замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, будівельних матеріалів, обладнання та будівельної машинної техніки та підіймальних механізмів, у відповідності до договору, дроектної документації та державних будівельних норм і правил виконати при будівництві об'єкту «Будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу по проспекту Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва» комплекс будівельно-монтажних робіт згідно з додатком № 1 до договору «Договірна ціна» (надалі - «Роботи»).
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що роботи виконуються в обсягах, визначених проектною документацією, остаточний обсяг робіт визначається згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі КБ-3.
Відповідно до п. 5.2 Договору сторони погодили, що приймання замовником виконаних робіт в цілому за договором здійснюється шляхом складання та підписання кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт. В тексті договору під «Кінцевим актом приймання-передачі виконаних робіт» розуміється акт, підписаний уповноваженими представниками сторін, який посвідчує реальне виконання робіт за договором. Підрядник надає кінцевий акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 робочих днів з моменту фактичного виконання робіт за договором, а замовник зобов'язується протягом 10 робочих днів з моменту його отримання підписати цей акт та надати його оригінал підряднику (п. 5.3 Договору).
Згідно з п. 5.4 Договору у випадку виявлення Замовником недоліків у виконаних роботах, з вини Підрядника, він має право відмовитися від підписання актів №КБ-2в та довідок №КБ-3 та/або кінцевого акту приймання передачі виконаних робіт. При цьому, сторони складають та підписують акт, що фіксує такі недоліки та терміни їх усунення. Підрядник зобов'язаний направити своїх представників для складання відповідного дефектного акту протягом 2 (двох) днів з моменту отримання відповідного повідомлення Замовника. Зазначені недоліки мають бути усунені Підрядником за рахунок власних коштів в терміни, що зазначені в акті, а якщо такі строки не визначено - протягом 10 календарних днів з моменту отримання від замовника претензій до якості виконаних робіт.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з виконання підрядних робіт за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок позивача відшкодувати завдані збитки на суму 515 356,64 грн.
Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України є його невиконання чи виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої та другої ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору підрядником було проведено ряд робіт (акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2017 по формі №КБ-2в, акт №2 за липень 2017 по формі №КБ-2в, акт №3 за липень 2017 по формі №КБ-2в, акт №4 за липень 2017 по формі №КБ-2в, акт №5 за липень 2017 по формі №КБ-2в, акт №6 за липень 2017 по формі №КБ-2в, акт №7 за липень 2017 по формі №КБ-2в, акт №9 за вересень 2017 по формі №КБ-2в) на загальну вартість 1 226 906,98 грн.
23.01.2018 відповідачем було отримано письмове повідомлення №17/01/2018-1 від 17.01.2018 про відмову у прийнятті робіт та підписанні актів, яким позивач відмовився від прийняття робіт за проміжними актами №6, 8, 9 (зазначеним проміжним актам відповідають акти по формі КБ-2в № 6 за липень 2017 на суму 162330,41 грн. з ПДВ та №9 за вересень 2017 по формі №КБ-2в на суму 155760,00 грн. з ПДВ).
Надавши правову оцінку наданому позивачем повідомленню №17/01/2018-1 від 17.01.2018, яким він вказав на відмову прийняти роботи та підписати акти за Договором, суд відзначає, що таке повідомлення не містить мотивованої відмови замовника від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, та здійснено з порушенням погодженого сторонами способу та порядку прийняття виконаного за зобов'язанням, більше того акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в № 8 відповідачем не направлявся взагалі.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Позивачем до матеріалів справи подано повідомлення від 03.01.2018 № 03/01-18-2 про розірвання договору підряду №04/04 від 04.04.2017, направлене відповідачу 05.01.2018, в якому замовник, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України та приписи ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України повідомляє підрядника про односторонню відмову від Договору.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Вказані норми містять відповідальність підрядника та права замовника у двох різних випадках: під час виконання роботи та за неналежну якість роботи. Однак, замовник не визначився, приписи якої саме норми Цивільного кодексу України порушено позивачем та не довів наявності визначених вказаними статтями обставин, а тому суд приходить до висновку, що договір розірвано в односторонньому порядку не було, і такий договір є чинним.
Акт про обсяги додаткових робіт по приведенню конструкцій Жб №5 на відм.5450-0,100, на який посилається позивач на підтвердження своїх вимог щодо неякісного виконання робіт відповідачем, суд не приймає до уваги в якості належного доказу, оскільки з останнього вбачається, що ним встановлено обсяги додаткових робіт, необхідних для приведення конструкцій житлового будинку №005 у відповідність до будівельних норм, а не фіксація недоліків.
При цьому, такий акт підписаний у присутності представників замовника, генерального підрядника - ТОВ «АльфаБудКомплект», представника ТОВ «БК «Алтана», та ТОВ «Мейк Поінт Інжиніринг», однак, зі змісту вказаного акту не вбачається вини підрядника чи іншого його зв'язку із встановленою таким актом необхідністю провести додаткові обсяги робіт. В змісті акту не зазначена дата його складення, будь які інші реквізити цього документу не вказують на його відношення до підрядних робіт, виконуваних за Договором відповідачем, а тому суд не приймає до уваги такий документ в якості належного доказу, яким можуть підтверджуватися недоліки робіт.
Суд також не приймає у якості належного доказу протокол наради від 22.08.2017, оскільки позивач не надав суду для огляду оригінал вказаного протоколу у зв'язку з його відсутністю. Більше того, позивачем долучена копія протоколу наради від 22.08.2017 із порушенням встановленого законодавством строку для подання доказів.
Суд критично оцінює додані до відповіді на відзив позивачем заяви свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та додані відповідачем до відзиву заяви свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зважаючи на наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються у відповідних документах.
Положеннями ст. 88 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
До предмету доказування в даній справі відноситься факт заподіяння збитків, розмір заподіяних збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Оскільки факти невиконання/неналежного виконання стороною договору підряду своїх зобов'язань можуть встановлюватись виключно відповідними первинними документами, іншими письмовими доказами, форма та зміст яких погоджена сторонами чи визначена законодавством, - такі обставини не можуть встановлюватися на підставі показань свідків, не підтверджених первинними документами, з огляду на що, в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України судом вказані докази (заяви свідків) відхиляються.
Судом також встановлено, що сторонами у Договорі було погоджено спеціальний порядок усунення сторонами недоліків, у разі їх виявлення та фіксації замовником при умові, якщо підрядник відмовився від підписання акту про виявлені недоліки.
Так, відповідно до п. 5.5 Договору, якщо підрядник відмовляється від підписання акту про виявлені недоліки та, відповідно, відмовляється їх усунути, то замовник має право в порядку, визначеному п.6.6 Договору, здійснити їх усунення силами третіх осіб, а підрядник зобов'язаний відшкодувати витрати замовника, що пов'язані з усуненням недоліків власними силами замовника чи силами третіх осіб.
Згідно п. 6.6 Договору усунення виявлених недоліків та дефектів в роботах, виконаних підрядником, в процесі виконання робіт, та в межах гарантійного строку силами замовника, з подальшою компенсацією таких затрат замовника підрядником, здійснюється за погодженням з підрядником. У такому разі замовник з метою погодження із підрядником вартості робіт по усуненню виявлених недоліків направляє підряднику відповідний розрахунок. підрядник зобов'язаний погодити таку вартість протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання розрахунку замовника. Якщо протягом вказаного строку замовник не отримає від підрядника такого погодження або аргументованого корегування їх вартості, розрахована Замовником вартість вважається погодженою підрядником. Підрядник зобов'язується компенсувати понесені витрати замовника на усунення вказаних недоліків та/або дефектів в межах вартості, визначеної розрахунком замовника у повному обсязі, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Замовника.
Позивачем до суду не надано жодних належних доказів, які б підтверджували направлення претензій щодо якості виконання робіт відповідачу, погодження з останнім розрахунку вартості робіт по усуненню недоліків, отримання згоди на усунення виявлених розбіжностей третіми особами в порядку, передбаченому Договором.
Судом враховано, що Журнал авторського нагляду, копія якого долучена позивачем, містить ряд записів щодо секції № 005. Зазначені записи (№№ 1, 4, 6-8, 11, 13, 14) не фіксують недоліки у виконаних роботах, а стосуються виключно інформування відповідача як підрядника щодо змін у робочому проекті. Окрім того, представниками технічного нагляду та авторського нагляду замовника було підписано акти на закриття прихованих робіт.
Стосовно наданих сторонами до матеріалів справи висновків експерта №01-2018/1 від 05.01.2018 та № 03-05 від 18.06.2018 суд відзначає наступне.
За приписами ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Надавши правову оцінку вказаним висновкам суд їх відхиляє з підстав невідповідності предмету спору в даній справі, та оскільки такі висновки викликають сумніви у їх об'єктивності, з підстав того, що висновок, виконаний на замовлення позивача підтримує доводи ТОВ «Славутич-Осокорки», а висновок, виконаний на замовлення відповідача підтримує доводи ТОВ «Будівельна компанія «Алтана».
Щодо Графіку виконання робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку №5 по пр-ту Бажана, 151-Б за червень 2017, доданого позивачем до позову на підтвердження строків виконання робіт, суд встановив наступне.
За Договором роботи виконуються в обсягах, визначених проектною документацією. Остаточний обсяг робіт визначається згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт по формі № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі № КБ-3 (п. 1.2 Договору).
Сторони погодили у розділі «Визначення термінів» Договору, що термін «Проектна документація» слід розуміти та тлумачити як затверджену в установленому законом порядку документацію для будівництва об'єкту, що складається із креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних розрахунків, робочої документації, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 2.3.5 Договору на підрядника покладений обов'язок виконувати роботи якісно, в повному обсязі, та у відповідності з умовами Договору, проектної документації, державних будівельних норм та правил і в строки, що передбачені Договором.
Згідно з та п. 3.1 Договору підрядник зобов'язується завершити повне виконання робіт у строки, встановлені графіком виконання робіт, що є додатком до цього Договору.
Строки виконання робіт можуть бути змінені виключно за взаємною згодою сторін, про що сторонами укладається додаткова угода до Договору. Будь-які зміни строків виконання робіт вступають в силу тільки після їх погодження та затвердження сторонами, про що сторони укладають додаткові угоди до Договору (п. 3.3 Договору).
Водночас відповідно до п. 2.4.1 Договору підряднику надано право самостійно планувати свою діяльність за Договором в рамках строків, що передбачені останнім для виконання робіт.
З огляду на зміст Договору та положення ч.2 та ч.4 ст.202, 203, 207 та 208 Цивільного кодексу України, суд погоджується із доводами відповідача про те, що наданий позивачем графік не є додатковою угодою чи іншим двостороннім правочином, який в належній формі встановлює обов'язкові для відповідача строки виконання робіт, а є документом, розробленим відповідачем в рамках планування ним виконання робіт в якості підрядника за Договором, Більше того, вказаний Графік підписаний виключно відповідачем та не містить строків виконання всього обсягу робіт по Договору.
Суд, зважаючи на вказані вище пункти Договору, Додатку №1 до Договору та Додаткової угоди №1 до Договору, відзначає, що строки виконання конкретних видів робіт сторонами встановлені не були. Договором на підрядника покладено обов'язок на виконання комплексу будівельних робіт щодо об'єкту «Будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу по проспекту Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва», в обсязі, визначеному проектною документацією за видами робіт, розцінки на які погоджені у Додатку №1 до Договору «Договірна ціна», - протягом строку дії договору, тобто, з моменту його підписання і до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.12.1 Договору).
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
За змістом ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
З огляду на викладене вище суд приходить до висновку, що позивачем жодним належним, достатнім, достовірним та допустимим доказом не доведено обґрунтованості заявлених позовних вимог про відшкодування відповідачем збитків, а відтак в задоволенні позову ТОВ «Славутич-Осокорки» необхідно відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Осокорки» відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.02.2019.
Суддя В.П. Босий