Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/7574/18
Провадження № 1-кс/644/15/19
14.02.2019
Справа № 644/7574/18
1-кс/644/15/19
Іменем України
14 лютого 2019 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
заявника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
Заявник ОСОБА_4 05 жовтня 2018 року звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого від 02 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12012220530000219 від 04 грудня 2012 року і просив прийняти справу до перегляду та повторно її відкрити. В обґрунтування скарги ОСОБА_4 посилаючись на те, що слідчий недбало поставився до розслідування справи, оскільки у справі був підозрюваний ОСОБА_5 , якому він задав питання з приводу його дітей, але той все «скомкав».
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2018 року звернення ОСОБА_4 про відкриття повторного провадження було повернуто заявнику.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2018 року скасовано, а матеріали по скарзі ОСОБА_4 повернуті до того ж суду для вирішення питання про можливість розгляду по суті.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав та надав пояснення, згідно з якими 27 червня 2011 року він прямував на тролейбусі 45-го маршруту від зупинки, яка розташована навпроти Харківської міської поліклініки № 9. В салоні тролейбуса між ним та іншим пасажиром виник конфлікт, під час якого невідомий чоловік побив його та заподіяв тілесні ушкодження. Під час досудового розслідування він задав ОСОБА_6 , який його побив, питання: «Чи клянеться він своїми дітьми, що не бив його?», на що ОСОБА_6 клястися дітьми відмовився. На думку заявника така поведінка ОСОБА_6 є безумовним доказом його вини у заподіянні йому тілесних ушкоджень і вчиненні злочину.
Крім того, свідок ОСОБА_7 надала слідчому пояснення, що бачила його з тілесними ушкодженнями та розбитим обличчям.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував посилаючись на те, що досудове розслідування проведено всебічно та об'єктивно, факт заподіяння тілесних ушкоджень заявнику не підтверджений.
Вислухавши заявника, прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…
Судовим розглядом встановлено, що 03 грудня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Індустріально ВП ГУ НП в Харківській області (раніше -Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області) з заявою про вчинення 27 червня 2011 року відносно нього злочину.
04 грудня 2012 року за заявою ОСОБА_4 до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, і розпочато його досудове розслідування.
Постановою слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ГУМВС України в Харківській області від 02 квітня 2015 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12012220530000219 від 04 грудня 2012 року за ч. 1 ст. 122 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. При цьому орган досудового розслідування посилався на наступне…
Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 2038-С від 03 серпня 2011 року переломи ребер ОСОБА_4 при оцінці ступеня тяжкості не ураховувалися, оскільки вони не підтверджені об'єктивними рентгенологічними знімками, а інші тілесні ушкодження ОСОБА_4 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 2660-С від 29 жовтня 2012 року, враховуючи репаративні якості кісткової тканини, зображені на рентген знімках, дані консультативних висновків спеціалістів - рентгенологів, сказати про конкретний строк завдання травми не представляється можливим.
Судова - медична експертиза № 3762-С від 21 січня 2013 року взагалі суперечить двом висновкам зазначених судово - медичних експертиз, у зв'язку з чим виникла потреба у призначенні та проведенні комплексної судово - медичної експертизи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 ухилявся від надання слідчому своїх рентгенівських знімків та проведення комплексної судово - медичної експертизи для уточнення характеру, строку та ступеня тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень, що і зумовило неможливість її проведення.
Таким чином, суд погоджується з висновком органу досудового розслідування про неможливість об'єктивного встановлення характеру, строку та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, можливо отриманих ОСОБА_4 27 червня 2011 року.
Також суд вважає не доведеною зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження належними і допустимими доказами причетність до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 особи, на яку він вказує, а саме ОСОБА_6 , і вважає, що усі процесуальні можливості для перевірки показів заявника органом досудового розслідування вже вичерпані, але його покази про обставини кримінального правопорушення та його наслідки свого об'єктивного підтвердження не знайшли.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд також виходить з того, що обставини, на які вказує заявник, відбулися 27 червня 2011 року, і на теперішній час, передбачені ст. 49 КК України, строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 122 і ст. 125 КК України, вже минули.
На підставі викладеного і керуючись ст. 303 КПК України, ст. 49 КК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Індустріального (Орджонікідзевського) ВП ГУ НП в Харківській області від 02 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляцію до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом семи діб з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1