Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 749/449/17
провадження № 61-15785св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л., від 18 серпня 2017 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він з ОСОБА_5, яка є його сестрою, успадкували після смерті батька житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2016 року визнано мирову угоду про поділ в натурі вказаного житлового будинку з господарськими будівлями, яка укладена між ним та відповідачем.
При цьому електролічильник, який обліковував спожиту електроенергію в будинку, знаходився в частині будинку відповідача.
26 березня 2017 року ОСОБА_5 без попередження позивача відключила частину його будинку і літню кухню від електропостачання, при цьому чоловік відповідача викрав більше 10 метрів кабелю, яким було підключене електропостачання до літньої кухні.
У березні 2017 року він звернувся до ВП Щорський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» з метою окремого під'єднання його частини будинку до електроенергії та за вказане приєднання він сплатив 9 180,00 грн, а також 396,28 грн за послуги ВП Щорський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго».
Вважав, що вказаними діями відповідач завдала йому матеріальних збитків у розмірі 9 576,28 грн (9 180,00 грн + 396,28 грн), а також моральну шкоду, яку він оцінив у 2 000 грн, які просив стягнути з відповідача на його користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області у складі судді Чегвінцева М. С. від 17 липня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 завдані матеріальні збитки в сумі 9 576,28 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3 000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу та 1 408,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, які поніс позивач у зв'язку з приєднанням до електричної мережі його частини будинку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що житловий будинок поділено між сторонами в натурі, спільна часткова власність на домоволодіння припинилась, а тому ОСОБА_4 мав звернутися до електропостачальника для укладення окремого договору про користування електричною енергією. ОСОБА_5, відключаючи частину будинку і літню кухню позивача від електроенергії, не порушила прав ОСОБА_4, оскільки відключила свою частину будинку від електроенергії, вважаючи, що у будинку може статися пожежа.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, що подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що мировою угодою, яка затверджена у судовому порядку, право спільної часткової власності не припинилось, а між сторонами фактично встановлено порядок користування будинком. Відповідач без його попередження одноособово вчинила неправомірні дії стосовно спільного майна, внаслідок яких позивач був позбавлений можливості користуватись електроенергією як співвласник будинку і був змушений нести витрати щодо відновлення порушеного права. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дії відповідача не призвели до порушення прав позивача як співвласника будинку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 подала заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що право спільної часткової власності припинилось внаслідок реального поділу спірного будинку і виділення часток в натурі, а тому позивач мав укласти з електропостачальником договір про користування електричною енергією, а отже витрати, які поніс позивач у зв'язку з окремими під'єднання його частини будинку до електроенергії, не є збитками пов'язаними з відновленням прав позивача, оскільки діями відповідача права позивача не були порушені.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2018 року зупинено виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду у касаційному порядку, справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, що переглядається, установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 по 1/2 частини кожний.
Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2016 року визнано (затверджено) мирову угоду від 14 вересня 2016 року, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в якій зазначено, що сторони за двосторонньою згодою розділили в натурі житловий будинок таким чином: ОСОБА_5 виділено: ганок, сіни - а 1-1 розміром 11 кв. м, комору - а 1-2 розміром 8,0 кв. м, вітальню - А 1-1 розміром 14,2 кв. м, кухню -А 1-2 розміром 5,9 кв. м, частину житлової кімнати -А 1-5 розміром 7,66 кв. м, капітально перегородивши її на відстані 2 м від перегородки кімнати А 1-1, а саме з однієї сторони від початку дверей між кімнатами 1-3 та 1-5 та з другої сторони по кінцю першого вікна кімнати 1-5. ОСОБА_4 виділено: житлову кімнату - А 1-3 розміром 6,5 кв. м, житлову кімнату - А 1-4 розміром 6,0 кв. м та другу частину житлової кімнати А 1-5 розміром 13,94 кв. м.
Також за двосторонньою згодою розділили господарські будівлі і споруди таким чином: ОСОБА_5 виділено: погріб Б-1, навіс б-1, навіс в-1, сарай Г-1, гараж г-1, ворота з хвірткою № 1, огорожу по периметру від умовної перегородки, розділеної кімнати 1-5 будинку, до сараю г 1-1. ОСОБА_4 виділено: літню кухню Д-1, прибудову д-1, сарай Ж-1, навіс ж-1, сарай г 1-1, ворота № 2, огорожу по периметру від сараю Г-1 до умовної перегородки, розділеної кімнати будинку 1-5.
За умовами мирової угоди ОСОБА_5 зобов'язана до 20 жовтня 2016 року установити капітальну перегородку по лінії розділу кімнати 1-5 житлового будинку, під час демонтування споруд опалення в кімнаті 1-2 зобов'язується зберегти перегородку між кімнатами 1-2 та 1-3. ОСОБА_4 зобов'язувався до 20 жовтня 2016 року установити паркан між двома домоволодіннями по прямій лінії від перегородки між кімнатами 1-2 та 1-3 житлового будинку до перегородки між сараями Г-1 та г 1-1, крім цього зобов'язувався зробити та відгородити прохід до колодязя, який за двосторонньою згодою залишається в спільному володінні. Сарай В-1 за взаємною згодою підлягає демонтуванню, і як будматеріал передається в користування ОСОБА_4, який зобов'язувався до 20 жовтня 2016 року перенести його на свою земельну ділянку. За двосторонньою згодою стіни опалювальної печі між кімнатами 1-2 і 1-3 та між кімнатами 1-3 та 1-5, які виконують функцію перегородок між кімнатами, залишаються без змін.
Також установлено, що 27 березня 2017 року ОСОБА_5 направила ОСОБА_4 повідомлення про відключення подачі електроенергії до будинку, оскільки вона в ньому не проживає та не користується електроенергією.
27 березня 2017 року між ВП Щорський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» та ОСОБА_4 був укладений договір про приєднання до електричних мереж.
Згідно з рахунком-фактурою від 27 березня 2017 року ОСОБА_4 у рахунок плати за стандартне приєднання до електричних мереж сплатив ВП Щорський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» 9 180 грн.
Згідно з квитанцією від 03 квітня 2017 року ОСОБА_4 сплатив ВП Щорський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» 396,28 грн за вимірювання згідно з рахунком від 03 квітня 2017 року.
Згідно з актом від 06 червня 2017 року, складеним комісією у складі депутата Сновської міської ради Піскуна В. А., громадянина ОСОБА_7 та власників 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, - ОСОБА_5 та ОСОБА_5, під час обстеження горища будинку на предмет пожежної безпеки виявлено, що горище є спільним на всьому будинку, горище не перегороджене і все покрите кострою (відходи льону). Поверх костри місцями валяється папір, старий одяг та дерев'яні бруски. Коробка з розподілу електропроводів також знаходиться на горищі та в ній наявні сліди розплавлення ізоляції проводів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилався на те, що діями відповідача йому завдані збитки, які він пов'язує з фактом відключення його частини будинку та літньої кухні від електропостачання, внаслідок чого він звернувся до ВП Щорського РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» з питанням окремого під'єднання його частини будинку до електроенергії.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, урахувавши наведені норми матеріального права та обставини справи, дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів, що відповідач порушила його права та спричинила йому матеріальні збитки, оскільки ОСОБА_5, відключаючи частину будинку і літню кухню позивача від електроенергії, не порушила прав ОСОБА_4, оскільки відключила свою частину будинку від електроенергії, вважаючи, що у будинку може статися пожежа, а позивач, у свою чергу, мав звернутися до електропостачальника для укладення договору про користування електричною енергією, незалежно від вказаних дій відповідача, так як будинок між сторонами був поділений.
Доводи ОСОБА_4, викладені у касаційній скарзі про те, що між сторонами не припинено спільну часткову власність на вказаний будинок, є безпідставними з огляду таке.
За змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом.
Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У справі, що переглядається, установлено, що ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2016 року визнано (затверджено) мирову угоду від 14 вересня 2016 року, укладену між сторонами, згідно з якою сторони за двосторонньою згодою розділили в натурі житловий будинок.
Отже, сторонами здійснено поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а тому в силу положень частини другої статті 367 ЦК України право спільної часткової власності припинилось.
Доводи касаційної скарги про те, що відповідач, відключивши будинок від електропостачання, порушила його права, висновків суду не спростовують, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не порушила права позивача відключенням будинку від електропостачання, оскільки діяла в інтересах сторін для запобігання пожежі у будинку, та, відповідно, не завдала позивачу матеріальних збитків.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростували.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 08 травня 2018 року зупинено виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для його скасування відсутні, тому виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2017 року підлягає поновленню.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2017 року залишити без змін.
Поновити виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2017 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк