Справа №500/71/19
19 лютого 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 січня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у поверненні сплаченого збору в розмірі 6388,37 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна (квартири), за адресою АДРЕСА_1, зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого у розмірі 1% від вартості нерухомого майна у сумі 6388,37 грн. з операції купівлі - продажу квартири згідно квитанції №П26033 від 20.07.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.07.2018 позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 і при укладенні договору купівлі-продажу вказаної квартири сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6388,37 грн. Оскільки, придбавав житло вперше, вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. У зв'язку з цим звертався до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору в сумі 6388,37 грн., проте отримав відмову. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 подану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк і спосіб встановлений судом і 22.01.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25.01.2019 відповідач через відділ документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву №1187/10, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Також зазначено, що позивач добровільно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 6388,37 грн., і Пенсійний фонд не вчиняв дій та не приймав рішень щодо зобов'язання позивача сплачувати зазначений збір.
У встановлений судом строк третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подала клопотання №06-12/124 від 28.01.2019, в якому просить долучити до матеріалів справи довідку про зарахування коштів до державного бюджету №24 від 28.01.2019. При вирішенні даної справи покладається на рішення суду.
15.02.2019 через відділ документального забезпечення суду надійшла заява позивача, на виконання ухвали про відкриття провадження по справі про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як слідує з матеріалів справи, що 20.07.2018 між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Козар В.І. та зареєстрований в реєстрі за №2838. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 638837,00 грн.(арк.спр.31-32).
При укладенні зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 6388,37 грн. відповідно до квитанції №П26033 від 20.07.2018.(арк.спр.34). Кошти у розмірі 6388,37 грн. зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою УДКСУ у місті Тернополі Тернопільської області №24 від 28.01.2019.(арк.спр.50)
Надалі, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив про придбання ним вперше у липні 2018 року квартири і сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6388,37 грн. та просив повернути йому зазначену суму відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду заяви відповідач листом від 19.12.2018 №18282/07 повідомив позивача про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6388,37 грн. немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.(арк.спр.37).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як видно із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2018, що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Козар В.І. та зареєстрований в реєстрі за №2538.(арк.спр.33,36).
Таким чином, будь-якого житлового нерухомого майна за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, крім як права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу, вжиття заходів до повернення якого є предметом даної позовної заяви.
Водночас, довідкою від 30.11.2018 №3484 виданою ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" підтверджується, що станом на 29.12.2012 ОСОБА_1 згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.(арк.спр.35)
Відповідно до довідки вих. №7 від 15.02.2019 виданої ТВБВ №10019/019 філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", позивач ОСОБА_1 в списках для приватизації житла за адресою: АДРЕСА_2 - не включений.(арк.спр.57).
Також, позивач надав до матеріалів справи рішення Арбітражного суду Тернопільської області від 16.02.1999 в резолютивній частині якого вказано, що право власності на гуртожиток по АДРЕСА_2 визнано за ТзОВ "Лантана ЛТД", отже, як слідує з аналізу вказаного рішення, ОСОБА_1 не є власником кімнати у гуртожитку за його місцем реєстрації.(арк.спр.58-60).
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, суд не здобув.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав зазначене житло та при укладенні договору купівлі-продажу безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, з змінами і доповненнями (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124.
У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів у готівковій формі фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив повернути йому безпідставно сплачений збір у сумі 6388,37 грн., яка відповідачем залишена без задоволення, кошти не повернуті.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено безпідставно, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 6388,37 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
При цьому протиправною є відмова відповідача щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6388,37 грн., оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Водночас, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в адміністративній справі №819/1730/17 (№72365003 в ЄДРСР), у якій враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до положень статті 139 КАС України слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 37977726) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) щодо відмови ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) в поверненні сплаченого збору в розмірі 6388,37 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири за адресою АДРЕСА_1.
Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (код ЄДРПОУ 37977726, вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл.) подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6388 (шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 37 коп. відповідно до квитанції №П26033 від 20.07.2018
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. згідно квитанції №0.0.1226230297.1 від 28.12.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2019 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.