ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" лютого 2019 р. справа № 0940/2363/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лучко О.О.
за участю секретаря Королевич О.В.
за участю сторін:
представників позивача: Федорців О.О., Архитка Д.І.,
представника відповідача: Тепак Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервістрейд"
про стягнення заборгованості,-
12.12.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервістрейд" (далі ТзОВ "Газсервістрейд" ) про стягнення заборгованості у розмірі 145 590 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Газсервістрейд" за період з 01.08.2015 по 31.07.2018 та встановлено порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 (зі змінами та доповненнями) та п.7 Постанови Правління НБУ №281 від 10.08.2005. Внаслідок допущених відповідачем порушень до Державного бюджету України не було перераховано позитивну курсову різницю в розмірі 145 590 грн. Перевіркою встановлено, що за період з 01.08.2015 по 31.07.2018 ТзОВ "Газсервістрейд" здійснювало зовнішньоекономічні операції щодо імпорту газу на територію України від нерезидентів Австрії, Угорщини, Швейцарії на загальну суму 4 892 353,77 євро та було перераховано постачальникам 5203051,55 євро через рахунки резидента, відкриті в АТ «Таскомбанк». Від уповноваженого банку АТ «Таскомбанк» до податкового органу надійшло повідомлення № 5369/47 від 09.07.2018 про порушення ТзОВ "Газсервістрейд" законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно контракту № WPGT-GST-2017 купівлі-продажу природного газу від 24.10.2017. Заборгованість відповідача в вигляді позитивної курсової різниці в розмірі 145 590 грн. до Державного бюджету України не було перераховано, на підставі чого позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та витребувано від позивача ряд доказів (а.с.1-2).
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 27.12.2018 (а.с.31-34), в якому просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що спірна сума не була визначена податковим органом податковим повідомленням-рішенням, винесеним за результатами приведеної перевірки, таким чином у податкового органу відсутні підстави для звернення з позовом про стягнення коштів. Крім того, у письмових поясненнях вказав, що позитивна курсова різниця, яка утворилась внаслідок обміну грошових коштів (передплати), повернутих відповідачу підприємством-нерезидентом за контрактом № WPGT-GST-2017 купівлі-продажу природного газу від 24.10.2017, була включена до складу валових доходів підприємства за відповідний період, яку було враховано при визначенні бази оподаткування податком на прибуток та при нарахуванні податкових зобов'язань з цього податку. Наведене підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств від 08.05.2018 та 17.09.2018 (а.с.47-52), платіжними дорученнями №813 від 17.05.2018 та №1052 від 18.09.2018 про сплату податку на прибуток за І квартал 2018 року (а.с.53-54). Іноземна валюта, яка надійшла в сумі 52750 євро внаслідок повернення передплати компанією «World Petroleum Group Traiding» через невиконання умов контракту №WPGT-GST-2017 від 24.10.2017 року була продана банком на міжбанківському валютному ринку України та зарахована на рахунок отримувача в сумі 1841634,37 грн, згідно платіжного доручення №208014346 від 16.01.2018 з призначенням платежу «Зарахування гривні від обов'язкового продажу 52750 євро по курсу 3500/100 євро згідно заявки N9553172777 від 15.01.2018 (комісія 4615.63 грн)» (а.с.55).
В судовому засіданні, призначеному на 17.01.2019, судом задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості скористатися правом на правову допомогу.
28.01.2019 та 29.01.2019 відповідач через канцелярію суду подав письмові пояснення та додаткові докази на підтвердження своїх доводів (а.с.42-67).
У судовому засіданні, призначеному на 31.01.2019, задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з ознайомленням з поданими відповідачем письмовими доказами.
На адресу суду 07.02.2019 позивач надіслав відповідь на відзив (а.с.83-85).
В судовому засіданні, призначеному на 07.02.2019, оголошено перерву до 11.02.2019 у зв'язку з вивченням матеріалів справи.
Розглянувши відповідно до вимог ст.ст.260-262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТзОВ "Газсервістрейд" перебуває на обліку в Калуській ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.
На підставі отриманого 09.07.2018 від уповноваженого банку АТ «Таскомбанк» повідомлення № 5369/47 відповідно до п.5.91 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ № 136 від 24.03.1999, про факти порушення ТзОВ "Газсервістрейд" законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно контракту № WPGT-GST-2017 купівлі-продажу природного газу від 24.10.2017 (а.с.23-25), ГУ ДФС в Івано-Франківській області провело позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Газсервістрейд" за період з 01.08.2015 по 31.07.2018.
Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Газсервістрейд" було укладено контракт купівлі-продажу природного газу №WPGT-GST-2017 від 24.10.2017 з нерезидентом LLC «World Petroleum Group Trading» (Угорщина), Рамковий контракт №WPGT-GST-2017 від 24.10.2017 про купівлю-продажу природного газу. Протягом строку дії Рамкового контракту сторонами було укладено 4 Окремі контракти, на основі яких відбувалися поставки газу.
Так, ТзОВ "Газсервістрейд" відповідно до контракту купівлі-продажу природного газу №WPGT-GST-2017 від 24.10.2017 перерахувало всього коштів у розмірі 2 739 202,51 євро, а нерезидентом LLC «World Petroleum Group Trading» здійснено поставку газу на суму 1 289 105,01 євро (по Окремій Угоді №1), 452 463,34 євро (по Окремій Угоді №2), 253 674,48 євро (по Окремій Угоді №3), 380 511,9 євро (по Окремій Угоді №4), а всього на суму 2 375 754,73 євро.
Відповідачу не було нараховано пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки він звернувся до суду з позовом про стягнення з нерезидента LLC «World Petroleum Group Trading» заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання останнім строків, передбачених зовнішньоекономічним контрактом. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 по справі № 910/6816/18 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «World Petroleum Group Trading» (Угорщина, 2161, Чомад, вул. Кошут Л'айош 89; реєстраційний номер 13-09-172463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервістрейд» суму попередньої оплати у розмірі 310 647 (триста десять тисяч шістсот сорок сім) євро 78 євроцентів, що еквівалентно 9 483 921 (дев'ять мільйонів чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн 39 коп, 3% річних у розмірі 3 852 (три тисячі вісімсот п'ятдесят дві) євро 11 євроцентів, що еквівалентно 117 603 (сто сімнадцять тисяч шістсот три) грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 144 022 (сто сорок чотири тисячі двадцять дві) грн 87 коп. Рішення набрало законної сили 03.01.2019.
Перевіркою також встановлено, що нерезидентом LLC «World Petroleum Group Trading» 15.01.2018 було повернуто резиденту ТзОВ "Газсервістрейд" кошти в розмірі 52750 євро у зв'язку з тим, що зобов'язання частково або повністю не виконані, а тому валюта в розмірі 52750 євро була продана банком на міжбанківському валютному ринку України по курсу 34,63 грн. та зарахована на поточний рахунок відповідача, відкритий у АТ «Таскомбанк». При цьому утворилась позитивна курсова різниця, що виникла за даною операцією у розмірі 145 590 грн. (52 750 євро х (34,63 грн./євро - 31,87 грн./євро).
Відтак, податковий орган дійшов висновку про порушення відповідачем ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 та п.7 Постанови Правління НБУ №281 від 10.08.2005, внаслідок чого до Державного бюджету України не було перераховано позитивну курсову різницю в сумі 145 590 грн.
За результатами перевірки позивачем складено акт №767/09-19-14-05/39890232 від 12.09.2018 про результат позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Газсервістрейд" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснення зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.08.2015 по 31.07.2018 (а.с.12-22) та зроблено висновок про те, що відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 та п.7 Постанови Правління НБУ №281 від 10.08.2005 підлягає перерахуванню ТзОВ "Газсервістрейд" до Державного бюджету України позитивна курсова різниця в сумі 145 590 грн.
Несплата відповідачем позитивної курсової різниці у розмірі 145 590 грн. до Державного бюджету України слугувала підставою для звернення податкового органу з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання.
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N185/94-ВР від 23.09.1994 (далі Закон N185/94-ВР) регулює відносини, що виникають у сфері здійснення розрахунків в іноземній валюті.
Так, відповідно до статті 3 Закону N185/94-ВР Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента (стаття 5 Закону N185/94-ВР).
Постановою Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» N 281 від 10.08.2005 затверджено Положення про порядок та умови торгівлі з іноземною валютою, яке встановлює порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.
В пункті 7 розділі III данного Положення зазначено, що суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
При цьому, суб'єктами ринку відповідно до вказаного Положення є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи (пункт 4 розділу 1).
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу V вказаного Положення суб'єкти ринку несуть відповідальність згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за порушення вимог, установлених пунктами 7 та 8 розділу III цього Положення в частині обов'язку суб'єкта ринку здійснювати продаж повернених на адресу резидента коштів в іноземній валюті виключно з розподільчого рахунку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що саме на банки та фінансові установи покладено обов'язок продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента.
В той же час, обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету позитивної курсової різниці Законом N185/94-ВР чітко не визначено та відповідальності за таке неперерахування позитивної курсової різниці від продажу іноземної валюти чинним законодавством не передбачено, що виключає можливість застосування до відповідача будь-яких санкцій.
При цьому суд враховує такий принцип податкового законодавства України як презумпція правомірності рішення платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пункт 4.1.4 статті 4 ПК України).
Також, враховуючи ст.4 Закону N185/94-ВР, якою, зокрема, передбачено нарахування пені за порушення резидентами строків, визначених ст.ст.1, 2 Закону, або встановлених Національним банком України, загальний розмір якого не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням, штрафною санкцією або пенею. Отже, є необґрунтованими доводи позивача про те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства».
Таким чином, вимоги податкового органу щодо перерахування відповідачем до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці внаслідок порушення останнім вимог ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», є необґрунтованими.
Крім того, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.05.2014 р. по справі № К/800/6191/14 висловив свою позицію, що резидент не є суб'єктом ринку в розумінні п.7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до Державного бюджету України, що узгоджується, також, з положеннями ст.3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо продажу валюти виключно уповноваженим банком.
Вказана позиція суду касаційної інстанції врахована судом при розгляді справи, що розглядається.
За наведених обставин, сума позитивної курсової різниці в розмірі 145 590 грн. не є зобов'язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, а тому статтею 20 ПК України не передбачено право контролюючого органу звертатися до суду з позовом про стягнення позитивної курсової різниці за порушення вимог Закону N185/94-ВР.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газсервістрейд" (код ЄДРПОУ 39890232, вул Галицька, буд.119, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 ).
Суддя Лучко О.О.
Рішення в повному обсязі складене 18 лютого 2019 р.