про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/557/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Багачанської-Першої сільської ради Полтавської області про визнання протиправним рішення,
13 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Багачанської-Першої сільської ради Полтавської області про визнання незаконним рішення 9 (позачергової) сесії сьомого скликання від 06.09.2016 Багачансько-Першої сільської ради Полтавської області про згоду на добровільне об'єднання територіальних громад сіл Багачка Перша, Пушкарево, Семенівка та Широке, які входять до її складу до смт. Селика Бангачка, сіл Бутова Долина, Байрак, Буряківщина, Затон, Довгалівка, Мала Решетилівка, Пилипенки, Гарно кут, Шепелі Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з адміністративним центром об'єднання територіальної громади в селище Велика Багачка Полтавської області.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу частиною другою статті 160 вказаного Кодексу передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, а пунктом 2 частини 5 цієї статті - що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що вона подана ОСОБА_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1 однак паспорта, що підтверджує особу позивача та місце його проживання до позовної заяви не додано.
При цьому суд звертає увагу позивача, що згідно з частиною другої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 цієї статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством /частина 4/. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення /частина 5/.
Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а тому він мав сплатити судовий збір в сумі 768,40 грн.
До позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому розмірі не надано. Разом з тим позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Надаючи оцінку в вказаному клопотанню суд виходить з наступного.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Системно аналізуючи положення наведеної статті суд приходить до висновку, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору можливо за умов якщо: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або позивач є: військовослужбовцем; батьком, який мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одиноким батьком, який мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивач не є військовослужбовцем, батьком, який мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, одиноким батьком, членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Предметом цього позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров'ю.
З наявної в матеріалах довідки Управління ПФУ Московського району м. Харкова №5606 від 17.09.2018, судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача становлять 1540,55 грн.
Враховуючи викладене та те, що сума судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Як визначено пунктами 4 та 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Судом досліджено позовну заяву та встановлено, що вона не містить обґрунтування того чим саме оскаржуване рішення порушує права позивача.
Крім того, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізнається або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач просить визнати незаконним рішення Багачансько-Першої сільської ради Полтавської області від 06.09.2016.
З матеріалів справи, судом встановлено, що про існування спірного рішення позивач мав дізнатися в жовтні 2016 року після отримання листа Багачанської Першої сільської ради від 29.09.2016 №500/02-19. Згідно якого голові громадської організації "Сільській дозор" ОСОБА_1 направлено витяг з рішення 9 (позачергової) сесії 7 скликання Багачанської Першої сільської ради від 06.09.2016.
Позивачем до суду надано заяву про поновлення строку звернення, яка обґрунтована тим, що в період з 11.01.2017 по 25.11.2017 він перебував на лікуванні в лікарні Харківського обласного клінічного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. Після виписки з лікарні додатково проходив лікування в санаторії "Синяк" Закарпатської області в період з 13.02.2017 по 01.03.2017.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд виходить з наступного: з матеріалів доданих до позовної заяви судом встановлено, що в період з 01.01.2017 по 25.11.2017 позивач перебував на лікуванні в Обласному клінічному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення, а тому не мав можливості звернутися до суду у цей період.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви не додано доказів неможливості звернення до суду в період з 26.11.2017 по 11.02.2019.
Суд звертає увагу на те, що проїзні документи не можуть бути належним доказом на підтвердження поважності пропуску строку звернення, оскільки з їх змісту неможливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 перебував на лікуванні в спеціалізованому санаторії "Синяк" чи їздив в м. Мукачево та м. Чугуїв на відпочинок чи по особистим питанням.
З доданих до позовної заяви матеріалів судом встановлено, що в період з березня 2017 року по серпень 2018 року він звертався до Центральної виборчої комісії України, народного депутата України Іщейкіна К.Є., Багачансько-Першої сільської територіальної громади, Великобагачанської селищної ради, Великобагачанської районної державної адміністрації, Адміністрації Президента України та до суду з різноманітними скаргами, зверненнями та позовами, а отже мав можливість звернутися до суду у вказаний період.
З урахуванням наведеного, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом та не надано суду обґрунтованого клопотання про його поновлення та доказів поважності причин його пропуску у період з грудня 2017 року по лютий 2019 року.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням чим саме спірне рішення порушує права позивача у двох примірниках;
- належним чином завіреної копії паспорта ОСОБА_1 у двох примірниках;
- документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. (за реквізитами: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998, Розрахунковий рахунок: 34319206084011, КЕКД: 22030101, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний);
- клопотання про поновлення строк звернення до суду у період з грудня 2017 року по лютий 2019 року з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Багачанської-Першої сільської ради Полтавської області про визнання протиправним рішення залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Бойко