19 лютого 2019 р. № 400/2559/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2018 № 000166 і № 000167,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати прийняте 20.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 000166;
визнати протиправним та скасувати прийняте 20.08.2018 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 000167.
В обґрунтування вимог позивач вказав на недоліки оформлення відповідачем результатів перевірки; на недоведеність факту збереження позивачем пачки тютюну для кальяну без акцизного збору; на те, що Управління безпідставно визначило суму, що є вартістю товарних запасів.
У відзиві (арк. спр. 36-40) Управління вказало на доведеність фактів порушення позивачем вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон № 265) та Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв а тютюнових виробів» (надалі - Закон № 481) та, відповідно, на наявність законних підстав для застосування відповідних штрафних санкцій.
Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.
В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В період з 27.07.2018 по 03.08.2018 посадові особи Управління провели фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснював підприємницьку діяльність позивач.
Перевірку, як вказано в «Акті (довідці) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» від 03.08.2018 № 159/14-29-40-01/НОМЕР_1 (надалі - Акт, арк. спр. 44-59) було проведено у присутності ФОП ОСОБА_3
Відповідно до викладеного в Акті, позивач порушив:
статтю 11 Закону № 481, що виразилося у зберіганні 1 пачки тютюну без марок акцизного податку;
пункти 1, 2 статті 3 Закону № 265, що виразилося у непроведенні розрахункової операції через РРО на суму 180 грн., нероздрукуванні та невидачі розрахункового документа встановленого зразка;
пункт 12 статті 3 Закону № 265, що виразилося у відсутності ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем реалізації.
Податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2018 № 000167 (надалі - Рішення № 1, арк. спр. 62-63) Управління, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу шістнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481, застосувало до позивача штраф в сумі 17 000 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2018 № 000166 (надалі - Рішення № 2, арк. спр. 60-61) Управління, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 17, статті 20 Закону № 265, застосувало до позивача штраф в сумі 13 201 грн. (1 грн. та 13 200 грн. відповідно).
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Доводи позивача про те, що Акт не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, суд відхилив, оскільки зазначеним наказом був затверджений «Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», а в даному випадку було проведено фактичну перевірку.
Частиною другою статті 17 Закону № 481 встановлено, що до суб'єктів господарювання, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 грн.
Позивач факт зберігання 1 пачки тютюну для кальяну без марки акцизного податку заперечив, посилаючись на те, що цю обставину посадові особи Управління виявили за відсутності позивача, а сам тютюн належав володільцю приміщення кафе, який не мав відношення до перевірки ФОП ОСОБА_3
На думку суду, доводи позивача не спростовують того факту, що за місцем здійснення його діяльності була виявлена пачка тютюну без марки акцизного податку. Згідно з ліцензією на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 30.05.2018 № 2018/14/03/66/02496 (арк. спр. 17), місцем торгівлі позивача є вказане вище кафе. За таких обставин, саме позивач несе відповідальність за те, що у відповідному приміщенні зберігався тютюновий виріб без марки акцизного податку.
З урахуванням цього, суд визнав правомірним застосування до позивача штрафу в сумі 17 000 грн.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 встановлений обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за порушення вказаних вимог передбачена пунктом 1 статті 17 Закону № 265, при цьому за перше порушення застосовується штраф в сумі 1 грн.
Особа, що фактично здійснювала розрахункові операції (ОСОБА_2, як вказано у направленні на перевірку від 26.07.2018 № 2180/14-29-03-01-28), видала посадовим особам Управління не фіскальний чек, а рахунок на суму 180 грн. (арк. спр. 50), що свідчить про недотримання пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265 та, відповідно, про обґрунтованість притягнення позивача до відповідальності, що передбачена пунктом 1 статті 17 Закону № 265.
Згідно з абзацом першим пункту 12 статті 3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Статтею 20 Закону № 265 встановлена відповідальність за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, - фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевіркою був встановлений факт відсутності в обліку позивача товару (тютюну) на загальну суму 6 600 грн. (арк. спр. 48). Позивач підтвердив інформацію щодо фактичних та облікових залишків, чим визнав реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
За таких обставин, на думку суду, у відповідача були законні підстави для застосування до позивача фінансової санкції в сумі 13 200 грн. (подвійна вартість товарів).
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна