про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
18 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 260/191/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Стройка"" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Стройка"" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати неправомірними дії головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області щодо притягнення позивача до відповідальності;
2) визнати неправомірною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року;
3) стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору та суму сплачених витрат на правничу допомогу.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу № ЗК 14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31 січня 2019 року до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Заява мотивовано тим, що оскаржувана постанова може бути пред'явлена відповідачем до виконання до органів державної виконавчої служби, що в подальшому може призвести до накладення арешту на банківські рахунки підприємства (позивача) та подальшої зупинки його господарської діяльності, розрахунків із контрагентами та виплати заробітної плати працівникам.
Аргументуючи доводи щодо вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову, позивач відсилається на явну протиправність оскаржуваної постанови, про що свідчить: відсутність встановлених законодавством підстав проведення перевірки позивача; перевищення обсягу, меж та строків проведення інспекційного відвідування; оскаржувана постанова №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року прийнята без достатніх правових підстав; штрафну санкцію до позивача застосовано згідно абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення), проте, позивач вважає, що абзац 4 частини 2 статті 265 КЗпП України визначає відповідальність у разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж зави про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд не може погодитися з підставами та доводами наведеними позивачем в обґрунтування очевидної протиправності оскаржуваної постанови з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Суд критично ставиться до посилання заявника на зупинення дії постанови управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК14/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-21 від 31.01.2019 року у зв'язку з явною протиправністю такої, зокрема, доводи наведені у заяві, жодним чином не свідчать про явну протиправність вказаної постанови.
Суд зазначає, що правову оцінку діям контролюючого органу в частині винесення спірного рішення та його правомірності суд надаватиме під час вирішення спору по суті.
Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправними певних дій та скасування рішення не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Суд вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Стройка"" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Ю.Ю. Дору