11.5
Іменем України
19 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4444/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 31 січня 2019 року № 1706/07 (арк. спр. 33-35) просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушки М.В. від 12 грудня 2018 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 57334114.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 жовтня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушкою М.В. відкрито виконавче провадження № 57334114 з примусового виконання виконавчого листа № 812/919/17, виданого Луганським окружним адміністративним судом 17 вересня 2018 року, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 1869-ЛК, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Листами від 17 жовтня 2018 року № 14063/03-01 та від 04 грудня 2018 року № 16785/03-01 позивач повідомив відповідача про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року по справі № 812/919/18 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов'язане провести ОСОБА_2 виплату перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 1869-ЛК, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Зважаючи на те, що в резолютивній частині рішення суду не зазначено порядку і способу виконання, не йдеться про одноразову виплату (стягнення) заборгованості з пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, та з врахуванням чинної постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, тобто чинного підзаконного нормативно-правового акта, не застосувати який орган головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області не вправі, та який визначає порядок виплати перерахованих пенсій, в межах спірних правовідносин відсутні підстави для накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Втім, 12 грудня 2018 року головним державним виконавцем Галушкою М.В. винесено постанову про накладення штрафу, згідно з якою за невиконання рішення суду на позивача на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
З аналізу положень статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Листом від 06 липня 2018 року № 22434/23-21 Пенсійний фонд України довів, що Пенсійний фонд сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), та направив її до Міністерства соціальної політики України, як до головного розпорядника бюджетних коштів.
Крім того, відсутність такого виду фінансування підтверджується також постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", в якій зазначено, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в порядку визначеному цією постановою. Виплата вказаних сум у 2018 році постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" не передбачена.
З посиланням на положення статей 23, 116 Бюджетного кодексу України, статей 63, 75 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження", постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 18 лютого 2019 року за № 985, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю (арк. спр. 97-101). Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 17 вересня 2018 року у справі № 812/919/18, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 1869-ЛК, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
03 жовтня 2018 року державним виконавцем, керуючись вимогами Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
На адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що рішення суду не виконано.
12 грудня 2018 року державним виконавцем відповідно до статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Станом на 18 лютого 2019 року боржником рішення суду не виконано.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону України "Про виконавче провадження", перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Також відповідач зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» встановлює обов'язок здійснення відповідного перерахунку та, як наслідок, порядок її виплати.
У межах виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснило позивачу перерахунок та зобов'язано здійснити виплату за вказаним перерахунком у повному обсязі, оскільки це визначено судовим рішенням, тобто зобов'язання виплати суми перерахунку у повному обсязі здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не у добровільному порядку за приписами постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а у примусовому порядку на виконання судового рішення. За викладених обставин застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» є безпідставним та суперечить вимогам спеціального Закону України «Про виконавче провадження», який регулює порядок примусового виконання судового рішення. Відсутність коштів у позивача не доводить поважність причин невиконання судового рішення.
Відповідач додатково повідомив, що у матеріалах виконавчого провадження згідно з отриманими відповідями від боржника, відсутні відомості про нарахування заборгованості на користь ОСОБА_2, відсутні відомості про запити Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо отримання додаткового фінансування на виплату виниклої заборгованості. Лист від 06 липня 2018 року за № 22434/23-21 також відсутній у матеріалах виконавчого провадження та не може там міститися, оскільки виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року № 812/919/18 надійшов на адресу відділу 02 жовтня 2018 року, рішення суду згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 18 липня 2018 року, тобто після складення листа від 06 липня 2018 року за № 22434/23-21 Пенсійного фонду України і не може свідчити про те, що боржник вжив заходів щодо отримання фінансування на виконання рішення суду. Позивачем не надано належних доказів відсутності достатнього фінансування та доказів своєчасного звернення до компетентних органів в цілях виділення коштів для виконання рішення суду.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позову не існує.
Ухвалою суду від 02 січня 2019 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 19-20).
18 січня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 3201/2019 від позивача надійшла заява від 16 січня 2019 року № 704/07, до якої додано платіжне доручення від 15 січня 2019 року № 148 про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн (арк. спр. 25-26).
Ухвалою від 23 січня 2019 року Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 (три) календарних дні (арк. спр. 28-29).
Ухвалою від 11 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 лютого 2019 року о 14 год. 30 хв. (арк. спр. 1-3).
Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (арк. спр. 49, 50, 121, 122). Позивач в уточненій позовній заяві від 31 січня 2019 року за № 1706/07 просив розглянути справу за відсутності його представника (арк. спр. 33-35), відповідач причини неприбуття представника у судове засідання не повідомив.
Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, судом встановлено таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 812/919/18, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 28 квітня 2017 року № 111-ЛК, починаючи з 01 січня 2016 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 1869-ЛК, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
- стягнуто на користь ОСОБА_2 з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.) (арк. спр. 80-85, 86-89).
17 вересня 2018 року позивачу за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 812/919/18, яке набрало законної сили 18 липня 2018 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", видано виконавчий лист (арк. спр. 90-91, 105-106).
На підставі заяви ОСОБА_2 від 26 вересня 2018 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 03 жовтня 2018 року ВП № 57334114 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 17 вересня 2018 року у справі № 812/919/18, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 1869-ЛК, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (арк. спр. 37, 104, 108).
На виконання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 03 жовтня 2018 року ВП № 57334114 про відкриття виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 17 жовтня 2018 року за № 14063/03-01 повідомило, що пенсія ОСОБА_2 нараховується та виплачується відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2292-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З посиланням на положення статті 8 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2292-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», частин першої, другої статті 23, підпунктів 20, 29 частини першої 116 Бюджетного кодексу України боржник зазначив, що він не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Доплата по проведеному перерахунку за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року буде виплачена в строк, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» починаючи з 01 січня 2019 року в такому порядку: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Таким чином строк для сплати даних сум за 2016-2017 роки на сьогодні ще не настав (арк. спр. 38, 109-110).
Вимогою від 20 листопада 2018 року за № 6919 державний виконавець зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області негайно з моменту отримання вимоги надати до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суду з одночасним роз'ясненням про накладення штрафу на боржника у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 111-112).
Листом від 04 грудня 2018 року за № 16785/03-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило, що відповідно до положень статті 8 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2292-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», частин першої, другої статті 23, підпунктів 20, 29 частини першої 116 Бюджетного кодексу України позивач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Доплата по проведеному перерахунку за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року буде виплачена в строк, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» починаючи з 01 січня 2019 року в такому порядку: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Таким чином строк для сплати даних сум за 2016-2017 роки на сьогодні ще не настав. Також боржник зазначив, що оскільки в резолютивній частині рішення суду не зазначено порядку і способу виконання, не йдеться про одноразову виплату (стягнення) заборгованості з пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, та з врахуванням чинної постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, тобто чинного підзаконного нормативно-правового акта, не застосувати який орган головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області не вправі, та який визначає порядок виплати перерахованих пенсій, в межах спірних правовідносин відсутні підстави для накладення штрафу за невиконання судового рішення, оскільки воно виконується позивачем у відповідності з вимогами чинного на теперішній час законодавства (арк. спр. 39-40, 113-116).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 12 грудня 2018 року ВП № 57334114 за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" накладено штраф у розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 41 зв., 118).
Вимогою від 18 лютого 2018 року за № 984 державний виконавець зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області негайно з моменту отримання вимоги надати до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суду (арк. спр. 119-120).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404, у відповідній редакції).
За визначенням статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу викладеної норми слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Відповідно до статті 8 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2292-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України (пункти 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485).
У спірному виконавчому листі, виданому Луганським окружним адміністративним судом 17 вересня 2018 року у справі № 812/919/18, міститься зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 1869-ЛК, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Як зазначалось судом раніше, позивач листами від 17 жовтня 2018 року № 14063/03-01 та від 04 грудня 2018 року № 16785/03-01 повідомив відповідача про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2, починаючи з 01 січня 2016 року, згідно з нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які діяли на час виникнення спірних правовідносин та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) встановлено порядок перерахування та виплати раніше призначених пенсій працівникам міліції та внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Пунктом 3 Постанови № 103 визначено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Крім того, листом Пенсійного фонду України від 16 липня 2018 року № 22434/23-21, який міститься в матеріалах справи, повідомлено Головні управління Пенсійного фонду України в областях та місті Києві про те, що Пенсійний фонд України сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та направив її до Міністерства соціальної політики України як до головного розпорядника бюджетних коштів, вчинивши всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій.
В ухвалі від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 за наслідками розгляду подання Кіровоградського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, а також матеріалів типових справ, Верховний Суд зазначив, що, зокрема, у цій справі право на перерахунок пенсії ОСОБА_2 виникло на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова КМУ № 988). При цьому, постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. […] Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (№ рішення в ЄДРСР 75368902).
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що в резолютивній частині рішення зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № 1869-ЛК, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, не зазначено про одноразову виплату (стягнення) заборгованості з пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та з врахуванням чинної Постанови № 103, тобто чинного підзаконного нормативно-правового акта, суд дійшов висновку про наявність поважних причин невиконання позивачем судового рішення, а тому в межах спірних правовідносин відсутні підстави для накладення штрафу. Накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Застосовуючи до боржника заходи відповідальності, державний виконавець в постанові про накладення штрафу не зазначив обставини, про які повідомив йому боржник, як про такі, що перешкоджають виконанню, і, відповідно, не надав їм жодної оцінки.
Сукупність зібраних у справі доказів доводить, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 12 грудня 2018 року ВП № 57334114 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фону України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, у зв'язку з чим оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області є обґрунтованими та їх слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1762,00 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19 лютого 2019 року за № 1005021180 Головне територіальне управління юстиції у Луганській області (ідентифікаційний код 34941884) зареєстровано юридичною особою (арк. спр. 94-96).
Враховуючи те, що Управління державної виконавчої служби є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Луганській області, яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1762,00 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 12 грудня 2018 року ВП № 57334114 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області (ідентифікаційний код 34941884, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.І. Чернявська