Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2019 р. Справа№200/10595/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасенка І.М.,
при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Голуба М.І.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення реєстрації платника єдиного податку 3 групи з моменту її незаконного анулювання рішенням № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27.06.2018 року,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення реєстрації платника єдиного податку 3 групи з моменту її незаконного анулювання рішенням № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27.06.2018 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 отримала лист ГУ ДФС у Донецькій області від 10.10.2018 року № 45039/1005-99-45-12 зі змісту якого вбачається, що згідно наявних в базі даних ГУ ДФС у Донецькій області інформації у ОСОБА_3 обліковується податковий борг (з єдиного податку у період з 01.12.2017 року по 30.06.2018 року) у зв'язку з чим реєстрацію ОСОБА_3 платника єдиного податку було анульовано за рішенням контролюючого органу. Додатком було надано копію рішення № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку».
З таким рішенням відповідача ОСОБА_3 не згодна, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Донецькій області та відновити реєстрацію платника єдиного податку 3 групи ФОП ОСОБА_3 з моменту її анулювання рішенням ГУ ДФС у Донецькій області № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, вирішено питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у задоволені позовних вимог, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, крім іншого, що посадові особи ГУ ДФС у Донецькій області діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа - підприємець 12.03.1998 року, № запису 22730170000003208, основний вид діяльності - діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (КВЕД 46.18). Перебуває на обліку в Покровський об'єднаній Державній податковій інспекції головного управління ДФС у Донецькій області.
Відповідач - є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.
З 01 липня 2017 року ОСОБА_3 було обрано спрощену систему оподаткування 3 групи платника єдиного податку, що підтверджується витягом з реєстру платника єдиного податку від 08.06.2017 року № 1705913400007.
31 жовтня 2017 року ОСОБА_3 було подано декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за три квартали 2017 року. У декларації було зазначено наступні показники: «Обсяг доходу за звітній (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5% - 22803,00 грн.»; «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12- рядок 13) - 29249,00 грн.».
В судовому засіданні було встановлено, що під час заповнення цієї декларації позивачем було допущено технічну помилку, саме в рядку 14 було зазначено суму 29249,00 грн., замість вірної - 292,49 грн. Після подання декларації, сума зобов'язання у розмірі 292,49 грн. була сплачена позивачем на користь ДФС.
Декларація була прийнята податковим органом без зауважень, але, в подальшому ОСОБА_3 самостійно було виявлено та усунуто зазначену вище помилку, шляхом заповнення та подання виправленої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за три квартали 2017 року. Уточнююча декларація була прийнята податковим органом 07.08.2018 року (квитанція № 230).
21 січня 2018 року ОСОБА_3 було подано річну податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2017 рік, якою було враховано попередні помилки та виправлення. Так, рядок 14 «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13) містить суму - 415,85 грн.»
Річна декларація за 2017 рік була прийнята податковим органом 21.09.2018 року (квитанція № 260)
Дані обставини сторонами під час розгляду справи не заперечувались.
З метою перевірки правильного обрахування даних, що були визначені позивачем у податкових деклараціях, ОСОБА_3 звернулась до податкового органу, де дізналась про факт перевірки щодо неї, висновки якої були зафіксовані податковим органом в спірному рішенні № 864/05-9945-12/НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року.
Як зазнає позивач у своєму позові, в усній формі посадові особи податкового органу повідомили, що реєстрація платника єдиного податку анульована на підставі відповідного рішення, у зв'язку з податковою заборгованістю, що рахується за платником податків.
ОСОБА_3 звернулась до податкового органу письмово, де зазначила, що не має боргу, та зауважила, що при заповненні податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за три квартали 2017 року, не навмисно допустила помилку, яку виправлено поданням уточнюючої декларації. Просила відновити спрощений режим оподаткування (лист - звірення від 21.09.2018 року).
У відповідь на своє звернення ОСОБА_3 отримала лист ГУ ДФС у Донецькій області від 10.10.2018 року № 45039/1005-99-45-12 зі змісту якого вбачається, що «Згідно наявних в базі даних ГУ ДФС у Донецькій області інформації у ОСОБА_3 обліковується податковий борг (з єдиного податку у період з 01.12.2017 року по 30.06.2018 року) у зв'язку з чим реєстрацію позивача, як платника єдиного податку було анульовано за рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 27 червня 2018 року № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття відповідачем рішення «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3» № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, Що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.
За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 291.2. статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадку передбаченому пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу тобто, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 ПК України платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Положеннями п. 299.11. ст. 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права висловив Верховний Суд в постанові від 15.05.2018 у справі № 813/676/17.
Проте, судом встановлено, що жодної перевірки ФОП ОСОБА_3 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Спірне рішення від 27.06.2018 року № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийняте контролюючим органом на підставі інформації, що міститься в інтегрованій картці платника податку позивача, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в п. 299.11 ст. 299 ПК України.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, вказаними нормами визначено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 300.1 ст. 300 податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Таким чином, якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.
Крім того, суд зазначає, що специфіка нарахування штрафної санкції, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як її (штрафної санкції) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а отже, існує безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 самостійно виявлено помилку в поданій нею податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, а отже рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, але без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку, а тому позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення реєстрації платника єдиного податку 3 групи з моменту її незаконного анулювання рішенням № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27.06.2018 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення реєстрації платника єдиного податку 3 групи з моменту її незаконного анулювання рішенням № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27.06.2018 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку» ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1).
Зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області відновити реєстрацію платника єдиного податку 3 групи ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з моменту її незаконного анулювання рішенням ГУ ДФС у Донецькій області № 80/05-99-45-12/НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.
Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 04 лютого 2019 року.
Повний текст рішення виготовлений 13 лютого 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тарасенко І.М.