Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 лютого 2019 р. Справа№200/10593/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". У 2018 році відбувся перерахунок розміру пенсії у зв'язку зі зміною посадових окладів поліцейських. Позивач вважає вказаний перерахунок протиправним. На думку ОСОБА_1, перерахунок та виплата пенсії повинні бути здійсненні виходячи з наступного: посадовий оклад - 2700,00 грн ; оклад за військовим (спеціальним) званням - 2000,00грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2350,00 грн.; надбавка за оперативно-розшукову (9%) - 243,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (44%) - 3208,92 грн., премія (15%) - 1575,29 грн.; розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - 12077,21 грн. Відповідно, розмір його пенсії 79 % грошового забезпечення (вислуга років-28) з 01.01.2016 року повинен становити 9540,99 грн, що є значно більше від тої, що перерахована та виплачується позивачу зараз. На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області щодо не зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії надбавки за оперативно-розшукову діяльність, надбавки за виконання особливо важливих завдань, та премії в розмірі 15 %, та зобов'язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Донецькій області виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових виді грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2700,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням - 2000,00 грн., надбавка за стаж служби (50%) - 2650,00 грн., набавка за оперативно-розшукову діяльність - 9 %, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 44 %, премія - 100 %; розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - 12077,21 грн.; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині здійснення перерахунку пенсії в розмірі 70 % від розміру грошового забезпечення та не виплати в повному обсязі пенсії за період з 01.012016 року по 31.12.2017 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії 79 % грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року, а також здійснити виплату донарахованої, але не отриманої позивачем внаслідок протиправних дій та бездіяльності цього відповідача пенсії, починаючи з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, виплатити недоотриману пенсію внаслідок неврахування відповідних надбавок та виплат з 01.01.2016 року по дату прийняття рішення судом за цим позовом, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату нарахованої та неотриманої позивачем з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на позовну заяву, відповідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначивши, що рішенням Верховного Суду від 12.03.2018 року по справі Пз/9901/1/18 (№ 802/2196/17а) встановлено, що до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії входять лише ті складові і в тому розмірі, які встановлені для поліцейських на момент перерахунку пенсії. Стосовно позовних вимог щодо призначення позивачу пенсійного забезпечення з 01.01.2016 року у розмірі 79 % від грошового утримання відповідачем зазначено, що у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення змінився процент відповідних сум грошового забезпечення та складає 70 % від грошового забезпечення.
Головним управлінням МВС України в Донецькій області також подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Так, відповідач зазначив, що на підставі п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, для перерахунку пенсій враховуються, зокрема, інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Отже, довідка про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, виготовлена ГУ МВС України в Донецькій області у відповідності до вимог законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Крім цього, відповідачем зазначено, що вказані відповідачем відомості про основні та додаткові види грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії в оспорюваній довідці не призвели до зменшення розміру пенсії, який він отримував до цього, а навпаки при проведеному перерахунку збільшили його.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.
Ухвалою суду від 12.11.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/10593/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/10593/18-а за правилами загального позовного провадження на 14 годину 30 хвилин 05.12.2018 року. Ухвалою суду від 05.12.2018 року клопотання представника Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у зразковій справі № 802/2196/17-а, - задоволено. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).
Ухвалами суду від 08.01.2019 року поновлено судовий розгляд по справі № 200/10593/18-а. Закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд по суті на 14 годину 30 хвилин 05 лютого 2019 року
Позивач та представники відповідачів, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Про вказане свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.13).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Відповідно до матеріалів справи з 01 жовтня 2013 року позивачу призначено пенсію за вислугу років. При обчисленні пенсії станом на 22.12.2016 року враховано грошове забезпечення: посадовий оклад - 1050,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 125,00 грн.; надбавка за стаж служби (40%) - 470,00 грн.; надбавка за оперативно-розшукову (9%) - 94,50 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (44%) - 723,80 грн., премія (15%) - 365,50 грн.; розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - 2832,80 грн. Відповідно, розмір його пенсії 79 % грошового забезпечення (вислуга років - 28). Вказане відображено у довідці № 6062/02 від 22.12.2016 року (а.с.14, 39).
22.03.2018 року № 142лк ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Донецькій області направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку від 13.03.2018 року №5057лк про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ОСОБА_1 (а.с.15).
Пенсія позивачу перерахована з 01.05.2018 року з урахуванням посадового окладу -2700 грн., оклад за військове спеціальне звання -2000 грн., надбавка за вислугу років 50%-2350 грн, премія- 0,47% -33,14 грн. Основний розмір пенсії становить 70 % грошового забезпечення (а.с.38).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно зі статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 (набрала чинності 02 грудня 2015 року), у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Згідно з даними, що надані Головним управлінням Національної поліції у Донецькій області, виплата надбавки за стаж служби (50%) - 2650,00 грн, набавка за оперативно-розшукову діяльність - 9%, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 44% в поліції у грудні 2015 року жодному поліцейському Головного управління Національної поліції у Донецькій області не здійснювалась.
З урахуванням абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45, суд зазначає, що оскільки надбавка за особливі умови проходження служби, підвищення посадового окладу, надбавка за оперативно-розшукову діяльність та надбавка за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, яку отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не виплачувалась, тому, ця надбавка правомірно не вказана у довідці про розмір грошового забезпечення.
Також, суд не може погодитись із доводами позивача про неправомірність зазначення МВС премії у меншому, ніж він отримував розмірі, а саме 0,47 % замість 100 %.
Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Суд встановив, що Міністерство внутрішніх справ України листом від 12 березня 2018 року № 3261/05/22-2018 «Про окремі питання підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій» головам ліквідаційних комісій ГУМВС, УМВС України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі доведено до відома інформацію про середні розміри надбавок та премії, що фактично сплачені за грудень 2015 року, зокрема середній розмір премії начальника відділення становить 0,47 % (а.с.52-54).
Отже, вказаний відповідачем розмір премії 0,47 % є середнім розміром, що фактично виплачено за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, що узгоджується зі змістом абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, у зв'язку з чим підстав для врахування премії у розмірі 100 %, як отримував позивач, немає.
Суд зазначає, що 12.03.2018 року Верховним Судом прийнято рішення у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) щодо не складання Ліквідаційною комісією МВС довідки для перерахунку пенсій пенсіонерам МВC. Справа № 0540/6298/18-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відповідає ознакам типової справи.
Висновки Верховного Суду в зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення пенсіонерів органів внутрішніх справ, яким призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», до суду з адміністративними позовами щодо виготовлення та направлення до органів Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
У відповідності до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, оскільки дана адміністративна справа є типовою, суд, при ухваленні рішення враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаному рішенні за результатами розгляду зазначеної зразкової справи.
Відповідно позовних вимог позивача про необхідність визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії починаючи з 01.10.2016 року, суд зазначає наступне.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII, в редакції, що діяла на час призначення пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(в редакції Закону що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Отже, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри " 90" замінено цифрами " 80", а цифри " 80" замінено цифрами " 70" відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, внесені Законами № 3668-17 та № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії з 79 % до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року.
А тому суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії виходячи із розміру 79 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року.
Поряд з цим, щодо позовної вимоги про виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 року з урахуванням компенсації втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-III (далі-Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації зазначеного Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі-Порядок №159).
Відповідно до статті 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як виплати грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Статті 2, 3 Закону № 2050 встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, та визначає поняття "доходи" - доходи громадян, які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Частиною 2 статті Закону № 2050 визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відтак, у розумінні Закону № 2050 пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого роду проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2050 компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Згідно ст. 7 Закону № 2050 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відтак суд зазначає, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
В свою чергу, основною умовою для відповідної виплати громадянину є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
У даному випадку, порушення строків виплати пенсії не відбулось, а тому підстав для задоволення вказаної вимоги ОСОБА_1 суд не вбачає.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов'язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріли справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.
Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, а тому у цій частині вимог належить відмовити.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Тому, суд приходить до висновку, щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми пенсійних виплат за один місяць.
Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн та 704,80 грн згідно квитанцій № 4117077 від 12.10.2018 року (а.с.3) та № 4162095 від 31.10.2018 року (а.с.20).
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зобов'язання здійснення перерахунку пенсії виходячи із розміру 79 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року, суд вважає, що стягненню з вказаного відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 469,87 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 08592158, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 32) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ:13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, б. 3) про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотків розміру грошового забезпечення з 79 % до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії виходячи із розміру 79 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року.
В решті позовних вимог,- відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суми пенсійних виплат за один місяць.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судового збору у розмірі 469,87 грн. (чотириста шістдесят дев'ять гривень вісімдесят сім копійок) на користь ОСОБА_1.
Повний текст рішення складено 15 лютого 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Голуб В.А.