ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" лютого 2019 р. справа № 300/164/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу виплатити неотриману пенсію після смерті батька ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача виплатити позивачу неотриману пенсію ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 78 850,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2, а тому має право на успадкування майна у вигляді недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 78 850,56 грн. Позивач зазначив, що відповідач протиправно, всупереч вимогам законодавства України безпідставно листом від 11.12.2018 за №1561/Б-15 відмовив виплатити ОСОБА_1 неотриману пенсію ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.02.2019, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с. 22-24). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно постанови КМУ від 21.02.2018 за №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016. Сума пенсії за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 та неодержаної в зв'язку із смертю ОСОБА_2 складає 75 850,56 грн. Представник відповідача зазначив, що оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, то згідно положень ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивачу чи іншим членам сім'ї ОСОБА_2 слід було звернутись для отримання неодержаної пенсії з відповідною заявою до 10.11.2018. За вказаних обставин представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмітив, що пенсія, яка була недоотримана ОСОБА_2 за життя не відноситься до спадкового майна і після спливу шести місяців з дня його смерті не може бути виплачена членам його сім'ї. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2, виданого виконкомом Тисменичанської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с. 13).
01.06.2018 відповідач прийняв рішення про припинення виплати ОСОБА_2 пенсії в зв'язку з смертю останнього.
ОСОБА_1 згідно копії свідоцтва про народження від 10.08.1967 є сином ОСОБА_2 (а.с. 14).
З метою виплати заборгованості неотриманої пенсії ОСОБА_2, позивач 29.11.2018 звернувся до відповідача із заявою з приводу виплати такої заборгованості за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (а.с. 15).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 11.12.2018 за №1561/Б-15 повідомило позивача, що до спливу шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 із заявою про отримання неодержаної останнім пенсії у встановленому законодавством порядку ніхто з членів сім'ї не звертався, а тому пенсія, яка була недоотримана ОСОБА_2 за життя, не відноситься до спадкового майна і після спливу шести місяців з дня його смерті не може бути виплачена членам його сім'ї (а.с. 12).
Також відповідач надіслав листа аналогічного змісту від 23.11.2018 за №18030/13 приватному нотаріусу Надвірнянського районного нотаріального округу С.М. Шушкевич (а.с. 11).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті недоотриманої пенсії, та вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Порядок виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентовано статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, згідно частин 1-3 вказаної статті суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні тощо, подається пенсіонером, або його законним представником особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання. При цьому в заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, які перебувають на повному державному утриманні, указується адреса одержувачів цієї частини пенсії. Заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, з огляду на зміст наведених положень суми неодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Як встановлено судом, ОСОБА_2, що отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2, виданого виконкомом Тисменичанської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с. 13).
Зважаючи на наведені вище положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для отримання неодержаної ОСОБА_2 пенсії, позивач чи інші члени сім'ї ОСОБА_2 повинні були звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з відповідною заявою про перерахунок та виплату неотриманої ОСОБА_2 пенсії до спливу шести місяців з дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Однак, ні ОСОБА_2, ні інші члени його сім'ї, в зазначений строк до відповідача не звернулись. Будь-яких доказів протилежного суду не надано.
Також, з огляду на зміст частини 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
За вказаних обставин, суд погоджується з відповідачем стосовно того, що в Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні підстави для виплати позивачу недоодержаної пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Щодо посилань позивача на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, суд зазначає, що померлому ОСОБА_2 відповідачем була призначена та виплачувалась пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому такі посилання позивача є помилковими та необґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 даної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.