Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2019 р. Справа №200/2265/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в кому просив:
- визнати неправомірними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, які виразились у відмові позивачу в переведенні на пенсію за віком та зобов'язання відповідача здійснити переведення з пільгової пенсії на пенсію за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2016-2018 року, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 04.01.2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Так, позивач в описовій частині позовної заяви посилається на те що, позивач звернувся до Пенсійного органу з письмовою заявою про перехід з одного виду пенсії на інший та відповідач в порушення законодавства не переводить позивача з одного виду пенсії на пенсію за віком, проте в обґрунтування зазначеного, не вказав чим само відповідач порушив права та інтереси позивача (винесення відповідачем рішення, розпорядження, тощо).
Крім того, позивач зауважує на те, що відповідач не обґрунтовано застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну зараховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017 рік, що призвело до зменшення розміру пенсії, проте з якого саме часу та з врахуванням якого виду пенсії відбулось таке застосування позивачем не зазначено.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом визначення позовних вимог з викладом послідовних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вищезазначеної вимоги, позивачем в позовній заяві не зазначена вказана інформація.
Згідно з ч. 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем пред'явлено дві похідні позовні вимоги немайнового характеру, однак не надано жодних доказів сплати судового збору за пред'явлення цього адміністративного позову, розмір якого складає 768,40 грн.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами, наявними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.
Позивачем до позовної заяви було додане клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що у зв'язку з тим. що позивача не переводять з одного виду пенсії на інший, і на теперішній час існує обмеження його права на отримання як пенсії так і обмеження його права на працю, позивач позбавлений свого конституційного права на соціальний захист та права на труд. Розмір пенсії позивача складає мінімальний - 1433,27 грн.
Суд зазначає, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є знаходження сторони у тяжкому майновому стані, який не дає можливості сплатити судовий збір. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з позовною заявою. Відповідна позовна заява розглядається судом виходячи з наведених у ній обставин, підтверджених належними доказами. Разом з тим, матеріали позовною заяви та додатки не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Позивач зазначаючи про скрутне фінансове становище не надає належного доказу на підтвердження таких обставин.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Доказів на підтвердження відсутності коштів у позивача до позовної заяви не долучено, а саме лише посилання позивача на складне фінансове становище не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження відсутності коштів у позивача чи інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 172, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду належним чином оформлену позовну заяву (у двох екземплярах) з визначенням позовних вимог у відповідності до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України; інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Стойка В.В.