18 лютого 2019 року Справа 160/1386/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
12.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016 року та виплатити суму заборгованості в повному обсязі.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом - 12.02.2019 року про зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії та здійснити нарахування пенсії з 01.03.2016 року.
Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та докази поважності причин такого пропуску в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Також, частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
В позовній заяві позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити виплату пенсії та здійснити нарахування пенсії, при цьому позивачем зазначено, що її місцем перебування є м.Харків. Доказів на підтвердження звернення до Пенсійного фонду з приводу відновлення виплати пенсії або будь-яких доказів, з яких вбачається наявність правових відносин з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивач не надала.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити наявність правових відносин (у тому числі правового спору) між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Також, відповідно до ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, станом на 1 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1921,00 гривні.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже сума судового збору за заявлену вимогу немайнового характеру складає - 768,40 грн.
З позовних матеріалів вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1254674983.1 від 30.01.2019 року, отже сума несплаченого судового збору складає - 63,60 грн.
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача 34316206084014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, всупереч зазначеним вимогам закону, позивачем до позовної заяви не надано всіх додатків для направлення їх відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв