19 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/66/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулася з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФУ Волинської області) про визнання протиправними дії щодо не зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення та отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи вихователем дитячого садка колгоспу «Прогрес» з 23.01.1979 по 31.01.1980 та зобов'язання зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення та отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи вихователем дитячого садка колгоспу «Прогрес» з 23.01.1979 по 31.01.1980.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Луцькому ОУПФУ Волинської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Звернувшись із заявою про призначення пенсії за віком, позивачем також було подано заяву про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV. Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 призначена та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 20 460 грн. 80 коп.
В грудні 2018 року згідно отриманого листа від 05.12.2018 №13147/02-10-15 позивачу стало відомо, що період роботи з 23.01.1979 по 31.01.1980 у колгоспі «Прогрес» на посаді вихователя дитячого садка-ясел не враховується до спеціального стажу на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» колгосп - це кооперативна організація селян, які добровільно об'єднались для спільного ведення сільськогосподарського виробництва і не належить до закладів та установ державної або комунальної форми власності, тому відсутні підстави для зарахування періоду роботи у колгоспі до спеціального стажу, що дає право на призначення грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону №1058-IV. Отже, у зв'язку з наведеним виникла переплата пенсії по одноразовій грошовій допомозі на загальну суму 20 460 грн. 80 коп. та зобов'язано позивача повернути кошти на розрахунковий рахунок відповідача. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 06.02.2019 року за №1940/06-14 відповідач позов заперечив, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з 03.08.2016. Загальний страховий стаж позивача становить 39 років 11 місяців 27 днів, в тому числі стаж працівника освіти - 29 років 09 місяців 04 дні, який зараховується до вислуги років: з 10.08.1978 по 22.01.1979 на посаді вихователя Ратнівського дитячого садка Луцького району (5 місяців 13 днів); з 23.04.1987 по 14.11.1991 (4 роки 6 місяців 22 дні), з 30.11.1991 - 28.08.1994 (2 роки, 08 місяців 29 днів), з 10.09.1994 - 09.09.1998 (4 роки 00 місяців 00 днів), з 01.10.1998 - 30.06.2000 (1 рік 09 місяців 00 днів), з 01.07.2000 - 31.12.2003 (3 роки 06 місяців 00 днів), з 01.01.2004 - 30.09.2016 (12 років 09 місяців 00 днів) на посаді вихователя Гіркополонківського дитячого садка; з 23.08.1994 на посаді завідувача Гіркополонківського дитячого садка.
Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» - «ж» статі 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (Для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь - яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Право на пенсію вихователів, що працюють в закладах освіти визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №1436 від 26.09.2002, №1567 від 17.11.2004, №1181 від 17.12.2012, №529 від 29.07.2015, №1031 від 09.12.2015, №79 від 20.01.2016, №192 від 02.03.2016, №265 від 06.04.2016, №954 від 14.12.2016).
Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що період роботи з 23.01.1979 по 31.01.1980 у колгоспі «Прогрес» на посаді вихователя дитячого садка-ясел не враховується до спеціального стажу на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» колгосп - це кооперативна організація селян, які добровільно об'єднались для спільного ведення сільськогосподарського виробництва, тому не належать до закладів і установ державної або комунальної форми власності, а отже у зв'язку з відсутністю в ОСОБА_1 необхідного спеціального стажу, підстав для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком немає.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Луцькому ОУПФУ Волинської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Одночасно із заявою про призначення пенсії за віком позивачем було подано заяву про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV.
ОСОБА_1 призначена та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 20 460 грн. 80 коп.
Листом від 05.12.2018 №13147/02-10-15 Луцьким ОУПФУ Волинської області позивача повідомлено, про те що виникла переплата пенсії по одноразовій грошовій допомозі на загальну суму 20 460 грн. 80 коп. посилаючись на те, що відповідно до Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» колгосп - це кооперативна організація селян, які добровільно об'єднались для спільного ведення сільськогосподарського виробництва і не належить до закладів і установ державної або комунальної форми власності, тому період роботи з 23.01.1979 по 31.01.1980 у колгоспі «Прогрес» на посаді вихователя дитячого садка-ясел не враховується до спеціального стажу на виплату одноразової грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
До вказаного Порядку №909 входять посади вчителів, вихователів загальноосвітніх навчальних закладів та вихователі дошкільних навчальних закладів всіх типів.
Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
В силу пункту 1 статті 39 Закону України «Про позашкільну освіту» зазначено перелік позашкільних закладів, на які поширюється дія даного Закону.
Статтею 29 Закону України «Про освіту» передбачено, що в структуру освіти входить дошкільна освіта.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про дошкільну освіту» систему дошкільної освіти становлять дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працювала з 23.01.1979 по 31.01.1980 вихователем дитячого садка колгоспу «Прогрес».
Як встановлено судом, підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV є не зарахування Луцьким ОУПФУ Волинської області періоду роботи з 23.01.1979 по 31.01.1980 вихователем дитячого садка колгоспу «Прогрес», оскільки в оспорюваний період колгоспи мали колективну форму власності і не належали до закладів і установ державної або комунальної форми власності.
Відповідно до статей 16, 18 Закону Української PCP «Про народну освіту» від 28.06.1974, що діяв на час роботи позивача у вказаний період, з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім'ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади. Влаштування дітей у дитячі дошкільні заклади провадиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.
Дитячі дошкільні заклади організовувались виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, кооперативними та іншими громадськими організаціями.
У відповідності до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978 основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Статтею 13 Конституції УРСР було передбачено особисту власність громадян.
Таким чином, в період роботи позивача з 23.01.1979 по 31.01.1980 в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста.
Зважаючи на те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної власності, а не до особистої, вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним відмову відповідача у зарахуванні спеціального стажу ОСОБА_1 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Прогрес» з 23.01.1979 по 31.01.1980, що дає право на призначення та отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 у справі №466/2943/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений відповідно до квитанції від 11.01.2019 №31817.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення та отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи вихователем дитячого садка колгоспу «Прогрес» з 23.01.1979 по 31.01.1980.
Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення та отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи вихователем дитячого садка колгоспу «Прогрес» з 23.01.1979 по 31.01.1980.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Грушевського, будинок 1, код ЄДРПОУ 40370530) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук