Апеляційне провадження № 11сс/818/219/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа №219/15272/17 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
11 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 , поданої в порядку ст. 206 КПК України, -
26 грудня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області зі скаргою, яка надійшла до суду 28.12.2017, в порядку ст. 206 КПК України. В обґрунтування скарги вказував, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2017 року його було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених п.п.1,9,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України та було призначене остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була судом залишена до набуття вироком законної сили. На вказаний вирок міськрайсуду 06.03.2017 року була подана апеляційна скарга, яка містила клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. 17.03.2017 року було відкрито апеляційне провадження. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25.10.2017 року в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу було відмовлено та продовжено строк тримання його під вартою до 23.12.2017 року. Враховуючи викладене, вважав, що тримається під вартою незаконно та просив звільнити його з-під варти негайно.
Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 ОСОБА_6 року відмовлено у задоволенні скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважав вказану ухвалу незаконною, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою його скаргу в порядку ст. 206 КПК України задовольнити.
Постановоюколегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Ухвалу судді Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
19 грудня 2018 року кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 поданого в порядку ст. 206 КПК України, надійшло в провадження Донецького апеляційного суду.
В ході розгляду даного кримінального провадження суддями судової палати з кримінальних справ Донецького апеляційного суду були заявлені самовідводи. У зв'язку з тим, що в Донецькому апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду вказаного кримінального провадження, матеріали за поданням голови Донецького апеляційного суду ОСОБА_7 були направлені до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для вирішення питання щодо направлення матеріалів за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року до іншого суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
15 січня 2019 року ОСОБА_6 подав до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду клопотання про направлення для розгляду судового провадження за його клопотанням, поданим в порядку ст. 206 КПК України, з Донецького апеляційного суду до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати касаційного кримінального суду від 23 січня 2019 року подання голови Донецького апеляційного суду задоволено в повному обсязі, а клопотання засудженого ОСОБА_6 задоволено частково.
Матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року передано на розгляд до Харківського апеляційного суду.
04.02.2019 року матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року надійшли до Харківського апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2017 року вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_6 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених п.п.1,9,12 ч.2 ст. 115 , ч.4 ст. 187 КК України та було призначене остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була залишена судом до набуття вироком законної сили.
На вказаний вирок 06.03.2017 року була подана апеляційна скарга, яка містила клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25.10.2017 року в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 було відмовлено та продовжено строк тримання його під вартою до 23.12.2017 року.
Згідно ухвали Вищого Спеціалізованого суду України від 12.12.2017 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за п.п.1,9,12 ч.2 ст. 115 , ч.4 ст. 187 КК України за апеляційними скаргами прокурора, захисників на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.02.2017 року, направлене до апеляційного суду Запорізької області.
Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді від 26.12.2017 р., ОСОБА_6 посилався на порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначив, що право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, постановленої в порядку ст.206 КПК України, забезпечене вимогами ч.ч.1, 3 ст. 21 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 7, 9 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
На час подання ОСОБА_6 скарги 26.12.2017 р. до слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 115 ч.2 п. 1,9,12 КК України знаходилось на стадії апеляційного розгляду в Апеляційному суді Запорізької області.
На даній стадії діючий кримінальний процесуальний Кодекс взагалі не передбачає будь-якого порядку звернення та розгляду клопотань за ст. 206 КПК України, хоч і не забороняє таке звернення, як вбачається з зазначеної статті. Отже, державою не встановлено будь-якого механізму захисту основних прав та свобод осіб при розгляді клопотань в порядку ст. 206 КПК України на стадії судового провадження, окрім підготовчого судового засідання, разом з тим, заперечення проти судових рішень можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК України).
Таким чином, повноваження слідчого судді щодо розгляду скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України припинились після закінчення досудового розслідування та направлення кримінального провадження до суду для розгляду по суті. За таких обставин слідчому судді необхідно було відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 від 26.12.2017 р.
Тому, ухвала слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали про відмову ОСОБА_6 у відкритті провадження за його скаргою від 26.12.2017 р. поданої в порядку ст. 206 КПК України. Відповідно, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню в частині скасування ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року.
Керуючись ст.ст. 304, 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2017 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_6 у відкритті провадження за скаргою від 26.12.2017 р. поданою в порядку ст. 206 КПК України.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий
Судді