Справа № 542/1797/17 Номер провадження 22-ц/814/120/19Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
07 лютого 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Філоненко О.В.
представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Стрельченко Т.Г., за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області про припинення права спільної часткової власності, виділення майна, що є у спільній частковій власності в окрему одиницю, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області та з урахуванням поданих уточнень просила припинити її право спільної часткової власності на 27/100 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, виділити в самостійний об'єкт, нерухомості, що складає одиницю, та визнати за нею право власності на об'єкт нерухомості: житловий будинок згідно техпаспорту як квартиру № 1, що складається з приміщень: веранди 1-1, площею 6,3 кв.м., кухні 1-2 площею 11.2 кв.м., кімнати 1-3 площею 13,3 кв.м., що знаходиться за вищевказаною адресою, та визначити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за цією ж адресою, виділивши їй у користування земельну ділянку площею 213 кв.м. із загальної площі земельної ділянки 789 кв.м.. позначену червоним кольором у додатку № 2 до висновку № 08-18 експертизи від 12.02.2018 р., складеної судовим експертом Авдєєвим А.К.
Позов обґрунтовувала тим, що має у приватній власності квартиру № 1 за вказаною вище адресою, а відповідачі є власниками інших двох квартир. Між ними склався певний порядок користування зазначеним будинком та земельною ділянкою, частину якої вона має намір приватизувати, тоді як відповідачі ухиляються від добровільного вирішення питання встановлення порядку користування земельною ділянкою та не бажають укладати нотаріально-посвідчений договір про виділ часток.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області про виділення майна, що є у спільній частковій власності в окрему одиницю, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 27/100 частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Виділено їй в самостійний об'єкт нерухомості, що складає одиницю, та визнано за нею право власності на об'єкт нерухомості: житловий будинок, який значиться в технічному паспорті як квартира № 1, та складається з приміщень: веранди 1-1, площею 6,3 кв.м., кухні 1-2 площею 11.2 кв.м., кімнати 1-3 площею 13,3 кв.м., загальною площею 30,8 кв.м., в тому числі житловою площею 13,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за цією ж адресою, та виділено їй у користування земельну ділянку площею 213 кв.м. із загальної площі земельної ділянки 789 кв.м., позначену у додатку № 2 до висновку № 08-18 будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, виконаної 12.02.2018 р. судовим експертом Авдєєвим А.К., червоним кольором.
З рішенням суду першої інстанції не погодилася відповідачка ОСОБА_3, оскарживши його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, прохає скасувати рішення суду в повному обсязі та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивачка не повністю сплатила судовий збір за подання позову, а суд першої інстанції не врахував доводи і заперечення відповідачів проти позову, не зазначив їх у рішенні та вийшов за межі позовних вимог, оскільки визначив за позивачкою право власності на господарські споруди та плодові дерева, які їй не належать. Тоді як згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.06.2008 року ВКК 992726 спадкове майно позивачки складається лише з квартири АДРЕСА_1, до складу якої входить веранда 1-1, площею 6,3 кв.м., кухня 1-2 площею 11,2 кв.м., кімната 1-3 площею 13,3 кв.м., загальною площею 30,8 кв.м., в тому числі житловою 13,3 кв.м., власником якого є позивачка на праві спільної сумісної власності.
Земельна ділянка за цією ж адресою перебуває у комунальній власності Новосанжарської селищної ради, тоді як виділивши позивачці в самостійний об'єкт нерухомості земельної ділянки суд не врахував та не навів у рішенні наявні на земельній ділянці належні відповідачам господарські споруди, чим позбавлено їх права користування ними та плодовими деревами, що розташовані на земельній ділянці.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_4 прохала залишити рішення без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідачку ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор», номер витягу 20171328 від 09.09.2008 року, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину ВКК 992726, посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 7-945 (а.с. 7, 8).
За технічним паспортом, квартира АДРЕСА_1 складається з веранди 1-1 площею 6,3 кв.м, кухні 1-2 площею 11,2 кв.м, кімнати 1-3 площею 13,3 кв.м, загальною площею 30,8 кв.м, в тому числі житловою 13,3 кв.м. Вказана квартира має окремий вхід (а.с. 9, 10).
Квартира № 2 за тією ж адресою належить на праві приватної спільної часткової власності по Ѕ частині ОСОБА_3 та ОСОБА_10
Власником квартири № 3 за цією ж адресою є ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
За повідомленням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області від 09.10.2018 р. за № 1567/102-14, земельна ділянка в АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на даний час знаходиться в комунальній власності Новосанжарської селищної ради (а.с. 204).
Згідно висновку № 08-18 будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, виконаної 12.02.2018 року на підставі ухвали суду від 11.01.2018 р. судовим експертом Авдєєвим А.К., частка квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, складає 27/100 частин житлового будинку, а саме веранду 1-1 площею 6,3 кв.м, кухню 1-2 площею 11,2 кв.м, кімнату 1-3 площею 13,3 кв.м, загальною площею 30,8 кв.м, в тому числі житловою 13,3 кв.м, можливо виділити в самостійний об'єкт нерухомого майна. Ринкова вартість квартири № 1 складає 77341 грн. (а.с. 48-61).
Крім цього, в дослідній частині висновку вказаної судової експертизи запропонований варіант порядку користування земельною ділянкою з виділом 27/100 частин для ОСОБА_4
На час проведення дослідження у фактичне користування ОСОБА_4 пропонується виділити земельну ділянку площею 213 кв.м (на плані червоного кольору), що відповідає 27/100 загальної площі (789 кв.м х 27/100). Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земельної ділянки селищної ради (АДРЕСА_1) довжина межової лінії складає: 12,3 м, 1,39 м, 6,06 м; з боку земельної ділянки приватної забудови довжина межової лінії складає: 20,2 м, 6,99 м, 4,97 м, 3,86 м; з боку земельної ділянки, що залишається, довжина межової лінії складає: 6,03 м, 3,58 м, 2,1 м, 8,31 м, 4,43 м, 1,5 м, 2,2 м, 0,75 м, 4,96 м, 1,5 м, 4,33 м, 4,45 м, 0,2 м.
Площа земельної ділянки, що залишається, складає 576 кв.м (на плані не зафарбована). Земельна ділянка описується наступними межам: з боку земель селищної ради (АДРЕСА_1) довжина межової лінії складає: 3,91 м, 3,82 м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_4, довжина межової лінії складає: 0,2 м, 4,45 м, 4,33 м, 1,5 м, 4,96 м, 0,75 м, 2,2 м, 1,5 м, 7,43 м, 8,31 м, 2,1 м, 3,58 м, 6,03 м; з боку земельної ділянки приватної забудови довжина межової лінії складає: 13,42 м; з боку земельної ділянки селищної ради (проїзд) довжина межової лінії складає: 5,65 м, 4,74 м, 17,95 м, 9,42 м (а.с. 48-61).
Встановивши зазначені обставини та проаналізувавши правові норми, що регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності на 27/100 частин домоволодіння за вказаною адресою, виділення їй в самостійний об'єкт нерухомості, що складає одиницю та визнання за нею права власності на об'єкт нерухомості, а саме житловий будинок, який значиться в технічному паспорті як квартира № 1 та складається з приміщень: веранди 1-1, площею 6,3 кв.м., кухні 1-2 площею 11.2 кв.м., кімнати 1-3 площею 13,3 кв.м., загальною площею 30,8 кв.м., в тому числі житловою площею 13,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У цій частині рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, не порушує прав інших власників квартир у вказаному будинку чи інших осіб і фактично відповідачкою ОСОБА_3 не оскаржується.
Разом з тим, при вирішенні позову ОСОБА_4 в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, яка розташована за цією ж адресою, суд першої інстанції не врахував наступне.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України право спільної часткової власності - це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
У ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Частини 1 та 2 статті 367 Цивільного кодексу України передбачають, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком та здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо.
При встановленні порядку користування ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, суд на підставі будівельно-технічної експертизи забезпечує кожному зі співвласників вільне користування належним йому майном. Таку позицію Верховний Суд України виклав у постанові від 15.05.2017 року у справі № 6-841цс16.
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.
При задоволенні позову ОСОБА_4 в частині визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, та виділивши їй у користування земельну ділянку площею 213 кв.м. із загальної площі земельної ділянки 789 кв.м., позначену червоним кольором згідно додатку № 2 до висновку № 08-18 будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 12.02.2018 р., виконаної судовим експертом Авдєєвим А.К., суд першої інстанції залишив поза увагою те, що вказана земельна ділянка, за повідомленням органу місцевого самоврядування (а.с. 204), знаходиться в комунальній власності Новосанжарської селищної ради, що також підтверджується матеріалами інвентарної справи № 93 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, які були досліджені судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.
Крім цього, місцевий суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є власниками квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_1, а не співвласниками цього житлового будинку чи всього домоволодіння. При цьому, земельна ділянка їм відповідними органами у встановленому законом порядку за вказаною адресою не виділялася.
Ні в місцевому, ні в апеляційному судах сторонами не було надано жодних доказів на підтвердження того, хто є власниками чи користувачами господарчих будівель та споруд, розташованих за цією адресою, та на якій правовій підставі.
У зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про задоволення позову про виділення ОСОБА_4 частини земельної ділянки, яка їй не належить, та перебуває у комунальній власності.
Таким чином, апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню в частині визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч. ч. 1 , 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як убачається з матеріалів справи, за подання позивачкою до суду першої інстанції вказаної позовної заяви до сплати підлягало 1479,11 грн. судового збору (774,31 грн. за майнову вимогу про припинення права спільної часткової власності, виділення майна, що є у спільній частковій власності в окрему одиницю, визнання права власності та 704,80 грн. за вимогу немайнового характеру про визначення порядку користування земельною ділянкою).
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_3 задовольняється частково, а у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині визначення порядку користування земельною ділянкою відмовлено, тоді як в іншій частині рішення залишено без змін, то з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з позивачки ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 1057,20 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. п 1 - 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.
В іншій частині рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1057,20 грн. (одна тисяча п'ятдесят сім гривень 20 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: /підпис/ Чумак О.В.
Судді: /підпис/ Дряниця Ю.В.
/підпис/ Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.В.Чумак