12 лютого 2019 року
м. Рівне
Справа № 570/4933/16-ц
Провадження № 22-ц/4815/148/19
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів: Бондаренко Н. В., Хилевич С. В.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луцик Катерини Василівни на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2018 року у складі судді Остапчук Л.В., ухвалене в м. Рівне о 17 год. 24 хв., повний текст рішення складено 16 листопада 2019 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення дії, яка порушує право. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на подвір'ї, яке знаходиться з нею по сусідству, всупереч діючому законодавству України, без необхідних дозволів та документів, відповідачем здійснюється зберігання та ремонт вантажної сільськогосподарської техніки, під час здійснення його діяльності, вона змушена терпіти гуркіт та скрегіт металу, що унеможливлює відпочинок та спокійне перебування її вдома. Пояснювала, що на неодноразові зауваження відповідач не реагує; неодноразові її звернення до контролюючих органів зі скаргами на незаконну діяльність відповідача результату не дали. Просила суд зобов'язати відповідача припинити зберігання, ремонт, обслуговування та експлуатацію сільськогосподарської техніки та іншої автомобільної техніки на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2018 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано відсутністю належних та достовірних доказів того, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, його діяльність створює небезпеку життю чи здоров'ю позивачки, також не надано доказів (медичних висновків) того, що робота трактору чи комбайна носить причинно-наслідковий зв'язок з інвалідністю позивачки чи сприяє погіршенню стану її здоров'я.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Луцик Катерина Василівна оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі, що факт знаходження на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_2 сільськогосподарської техніки підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - начальник відділу Держпродспоживслужби. Додає, що факт дій відповідача, пов'язаних із зберіганням, і ремонтом вантажної сільськогосподарської техніки підтверджений протоколом засідання адміністративної комісії Обарівської сільської ради від 21.06.2016р. № 8. Покликається на положення Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який встановлює медичні вимоги щодо безпеки середовища життєдіяльності людини і які не дотримуються відповідачем, що в свою чергу порушує гарантоване Конституцією України право позивачки на належні, безпечні і здорові умови проживання. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що між жителями села Обарів Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 та ОСОБА_5 існує тривалий конфлікт з приводу розміщення останнім на земельній ділянці по АДРЕСА_1 сільськогосподарської техніки, що в свою чергу, на думку позивачки, порушує її право на безпечне довкілля та заважає відпочинку дома.
Статтею 293 ЦК України гарантується право фізичної особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на належні, безпечні і здорові умови проживання. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду. Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови проживання.
Окрім того, при здійсненні права власності власник зобов'язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. (ст. 319 ЦК України).
Проте стороною позивача не надано, а судом не здобуто належних та достовірних доказів на підтвердження того, що саме позивач є власником земельної ділянки, на якій зберігається і використовується спеціальна сільськогосподарська техніка та здійснюється її ремонт, чим, власне і створюються такі умови, що порушують спокій позивачки, та що саме відповідач є власником зазначеної сільськогосподарської техніки.
Відповідач заперечує про наявність у нього важкої сільськогосподарської техніки і про те, що він проводить ремонти такої техніки.
Покликання апеляційної скарги на те, що протоколом засідання адміністративної комісії Обарівської сільської ради № 8 від 21.07.2016р. встановлено факт наявності дій ОСОБА_2, пов'язаних із зберіганням та ремонтом вантажної техніки, апеляційним судом відхиляються як такі, що не є належними доказами, оскільки в ньому йдеться про розгляд звернення позивачки щодо порушення відповідачем тиші в нічний час.
Окрім того, актом засідання адміністративної комісії Обарівської сільської ради від 17.01.2017р. підтверджено, що позивачка не дозволила провести заміри шуму на її подвір'ї, який створював працюючий трактор на території, прилеглій до будинку ОСОБА_6 (а.с. 80).
Протоколом № 1/17.01.17 від 17.01.2017 року Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр» встановлено, що рівень шуму в денний час на території житлової забудови ОСОБА_1 не перевищує допустимий рівень відповідно до вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» (а.с.82).
Доводи апеляційної скарги про те, що факт знаходження на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_2 сільськогосподарської техніки підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - начальник відділу Держпродспоживслужби, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ці покази підтверджують виключно факт наявності на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_2 сільськогосподарської техніки, проте жодним чином не вказують ні на власника земельної ділянки, ні на власника цієї техніки.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луцик Катерини Василівни залишити без задоволення.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2018 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 лютого 2019 року.
Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.
Судді: підпис Бондаренко Н.В.
підпис Хилевич С.В.
Копія вірна: суддя-доповідач Ковальчук Н.М.