Житомирський апеляційний суд
Справа №280/1072/18 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 22 Доповідач Павицька Т. М.
19 лютого 2019 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С.,
секретаря Ковальської Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу № 280/1072/18-ц за позовом підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та неустойки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Василенка Р.О. в м. Коростишеві,
У липні 2018 року підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств «Кооперативний ринок» (далі-ПР «Кооперативний ринок») звернулось з позовом до суду, в якому після збільшення позовних вимог просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 неустойку у розмірі подвійної плати за невиконання обов'язку щодо повернення майна (торгівельного майданчику) у розмірі 4 673 грн 64 коп., а також стягнути заборгованість з орендної плати за в розмірі 9 347 грн 28 коп. В обґрунтування позову посилалось на те, що між сторонами був укладений договір оренди на №405 строком з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. Відповідно до умов вказаного договору, предметом договору є торговий майданчик № 115 площею по 6,75 кв.м. кожний. Договір було укладено строком на 1 рік. Додатковою угодою від 17.12.2014 сторони пролонгували договір з 01.01. по 31.12.2015 року. В наступному договір був пролонгований з 01.01. по 31.12.2016 та з 01.01.по 31.12.2017 на підставі ст.764 ЦК України. Згідно п.3.1. договору, сторони погодили, що орендна плата складає 389,47 грн за торговий майданчик та вноситься на розрахунковий рахунок до 10 числа місяця. Позивач 09 січня 2018 року направив відповідачу претензію про наявність у останнього заборгованості з орендної плати в сумі 9 347 грн 28 коп. та повідомив про те, що ПР «Кооперативний ринок» відмовляється від договору оренди №405 від 31.12.2013 року. Враховуючи, що відповідач не виконав вимоги п.4.3.8. Договору, не звільнив торгівельний майданчик та продовжує користуватись ним на даний час, позивач вважає, що у нього виникло право на стягнення неустойки за час прострочення користування даним майном та стягнення заборгованості по орендній платі.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2018 року позов підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» 9 347 грн 28 коп. - заборгованості з орендної плати, 4 673 грн 64 коп. неустойки та 1762 грн судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ПР «Кооперативний ринок», суд першої інстанції, виходив з доведеності позовних вимог.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають вимогам матеріального і процесуального права та зроблені при повному з'ясуванні всіх обставин справи.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За правилами ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст.762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.12.2013 між підприємством Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем (на час укладення договору) ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди № 405.
31 січня 2017 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Згідно п.1.1 вказаного договору оренди, предметом договору був торгівельний майданчик №115, загальною площею 6,75 кв.м.
Відповідно до п.2.1 орендар набуває права користування об'єктом оренди з дати початку дії договору відповідно до п.6. Сторони приступили до виконання зобов'язань.
Орендна плата, згідно п.3.1 договору № 405 складає 389 грн 47 коп. на місяць та вноситься на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата.
Відповідно п. 4.3.3 договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно розрахунку за ОСОБА_1 станом на 01.07.2018 рахується заборгованість по орендній платі в сумі 9 347 грн. 28 коп. та неустойка - 4 673 грн 64 коп.
Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на те, що строк дії договору оренди №405 закінчився 31.12.2015, позивачем на надано доказів про направлення на її адресу рекомендованих листів з пропозицією продовжити дію договору на 2016 та 2017 роки.
Пунктом 6.1 договору визначено, що договір укладено на один рік, і діє з 01.01.2014 по 31.12.2014 включно.
Згідно п. 6.3 договору, якщо орендар має намір укласти договір на наступний рік, він зобов'язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору подати орендодавцю письмову заяву з додаванням копій правовстановлюючих документів. За умови відсутності в орендодавця заперечень договір може бути пролонгований на такий же термін. В іншому випадку договір припиняє дію відповідно до п. 6.1.
17 грудня 2014 року сторони уклали додаткову угоду, за якою пролонгували договір оренди №405 на термін з 01.01.2015 по 31.12.2015 включно.
Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Разом з тим відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Матеріали справи не містять доказів стосовно того, що позивач в січні 2016 року та в січні 2017 року направляв ОСОБА_1 претензію про відмову від договору оренди №405.
З огляду на наведені вимоги закону та обставини справи договір оренди №405 був продовжений на 2016-2017 року відповідно до вимог ст.764 ЦК України.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплачувала орендну плату за 2016, 2017 роки, на пропозицію укласти договір на 2018 рік відповіді не надала, по закінченню строку дії договору торговий майданчик №115 не звільнила, тому орендодавець направив претензію орендарю №10 від 09.01.2018, в якій повідомив останнього, що договір №405 на 2018 рік не буде пролонгований, оскільки станом на 01.01.2018 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість по орендній платі за 2016 рік - 4 673 грн 64 коп., за 2017 рік - 4 673 грн 64 коп., а всього 9 347 грн 28 коп. та роз'яснив право підприємства, окрім орендної плати нараховувати неустойку за користування торговим майданчиком у розмірі подвійної плати за час прострочення.
Таким чином, направивши претензію відповідачу, позивач заперечував проти дій відповідача щодо користування спірним об'єктом оренди з січня 2018 року.
Факт отримання ОСОБА_1 претензії від 09 січня 2018 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач отримала поштове відправлення 11 січня 2018 року.
Згідно п.4.3.8 договору у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний у 7-денний термін звільнити об'єкт оренди та повернути його орендодавцеві.
Відповідач після припинення дії договору не звільнила торговий майданчик №115 та продовжувала його використовувати у своїй господарській діяльності, а тому орендодавцем була нарахована неустойка.
За правилами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
При цьому, згідно з частиною другою цієї ж статті якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до п.5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції належним чином з'ясував фактичні обставини по справі та дійшов правильного висновку, що договір оренди №405 від 31.12.2013 припинив дію з 01 січня 2018 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не сплатила орендну плату за 2016, 2017 роки, після припинення договору оренди не виконала вимоги п. 4.3.8 договору, а позивач заперечував проти дій відповідача щодо користування спірним об'єктом після припинення договору оренди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 4 673 грн 64 коп. за період з 01.01.2018 по 01.07.2018 та заборгованості по орендній платі в сумі 4 673 грн 28 коп.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
За таких обставин, відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 19 лютого 2019 року.
Головуючий
Судді