Провадження № 22-ц/803/3644/19 Справа № 201/6871/18 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
19 лютого 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.
при секретарі - Порубай М.Л.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровьска від 20 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Жилсервіс 2" Дніпровської міської ради про визнання незаконним не надання своєчасної відповіді на звернення, визнання претензії, визнання факту, зобов'язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди, -
В червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що КП "Жилсервіс" належним чином не виконує свої обов'язки по прибиранню прибудинкової території місця мешкання позивача, а саме будинку АДРЕСА_1. З метою усунення вказаних проблем по обслуговуванню прибудинкової території та покращення якості її прибирання, ОСОБА_2 звернувся до відповідача з актом-претензією і вимогою про виконання умов договору і Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Акт-претензію КП "Жилсервіс 2" було отримано 12 березня 2018 року, проте і передбачений законом термін вказана претензія мешканців будинку і позивача розглянута не була, відповідь не надана, а прибирання прибудинкової території не покращилось. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними і порушуючими його права, як споживача послуг КП "Жилсервіс 2" по обслуговуванню будинку, в якому він проживає. Іншими мешканцями даного будинку також неодноразово подавались скарги керівництву КП "Жилсервіс 2", складався акт-претензія, яка впродовж трьох робочих днів розглянута не була і обґрунтовану письмову відмову про задоволення претензій не видано. Вказаними діями і бездіяльністю відповідача, окрім порушення прав на належне обслуговування прибудинкової території будинку та належне надання послу з прибирання, ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, яку він оцінює в 10000,00 грн.
У зв'язку з чим, ОСОБА_2 просив суд визнати відсутність своєчасної відповіді на своє звернення, акт-претензію до КП "Жилсервіс 2" Дніпровської міської ради порушенням вимог ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", договору і ст. 4, 10, 27 Закону України "Про захист прав споживачів" та визнати відсутність на протязі трьох днів відповіді на акт-претензію позивача фактом визнання відповідачем неякісного надання послуг і стягнути моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., задовольнивши позов у повному обсязі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 рудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково:
- визнано протиправним відсутність своєчасної відповіді на звернення та порушення відповідачем права позивача на розгляд акту-претензії ОСОБА_2 протягом трьох днів, передбаченого ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 6.3.4 договору №8 "Про надання послуг по управлінню багатоквартирними будинками, що входять в об'єкт №8 (Соборний район)" від 29 грудня 2017 року між КП Жилсервіс-2 і виконкомом Дніпровської міської ради і ст. 4, 10, 27 Закону України "Про захист прав споживачів";
- визнано відсутність відповіді на акт-претензію порушенням права позивача на отримання інформації, передбаченого ст. 700 ЦК України, ст. 5, 10, 14 Закону України "Про інформацію" та ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та договором сторін;
- стягнуто з КП "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради на користь позивача ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000,00 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
В задоволенні позовних вимог про те, щоб вважати визнанням відповідачем факту неякісного надання послуг в період з 01 січня 2018 року по 01 березня 2018 року, внаслідок відсутності в трьох денний строк відповіді на акт-претензію та проведення перерахунку оплати послуг з прибирання прибудинкової території за вказаний період, а також, іншій частині щодо стягнення 9000,00 грн. моральної шкоди - ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови та постановити нове, яким:
- вважати визнанням відповідачем факту неякісного надання послуг в період з 01 січня 2018 року по 01 березня 2018 року, внаслідок відсутності в трьох денний строк відповіді на акт-претензію, а також провести перерахунок оплати послуг з прибирання прибудинкової території за вказаний період.
В своїй апеляційній скарзі, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
КП "Жилсервіс 2" своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін, з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1.
Обов'язок щодо належного прибирання прибудинкової територій будинку АДРЕСА_1 покладено на КП "Жилсервіс 2".
КП "Жилсервіс 2" надає послуги стосовно цього будинку на підставі договору №8 "Про надання послуг по управлінню багатоквартирними будинками, що входять в об'єкт №8 (Жовтневий /Соборний/ район" від 29 грудня 2017 року), укладеному між КП "Жилсервіс 2" Дніпровської міської ради та виконкомом Дніпровської міської ради.
Відповідач належним чином прибирання прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 не забезпечує, у зв'язку з чим, позивачем разом з іншими мешканцями будинку було складено акт-претензію та направлено її відповідачу, який останній отримав 12 березня 2018 року.
Проте, в передбачений законом термін вказана претензія мешканців будинку і позивача розглянуті не були, відповідь не надана, прибирання прибудинкової території не стало кращим чи хоча б частішим.
Будучи не згодним з вказаним, ОСОБА_2 звернувся до КП "Жилсервіс 2" з питанням добровільного врегулювання спору, але отримав відмову, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Відповідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Стаття 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо того, щоб внаслідок відсутності в трьох денний строк відповіді на акт-претензію вважати визнанням відповідачем факту неякісного надання послуг та проведення перерахунку оплати послуг з прибирання прибудинкової території за період з 01 січня 2018 року по 01 березня 2018 року, суд першої інстанції виходив із того, що належних доказів в обґрунтування вказаних вимог у відповідності до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України позивачем надано не було.
В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_2 посилається на те, що судом було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що акт-претензію отримано відповідачем 12 березня 2018 року, відповідь на протязі 3-х днів надана не була, лише була надана відповідь загалом суміщена з іншим його зверненням і не по суті звернення та без виконання обов'язку по усуненню вказаного в зверненні, тобто не в строк передбачений договором, Законом України "Про захист прав споживача", а тому позивач вважає необґрунтованою та незаконною відмову суду першої інстанції в цій частині позову.
Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зокрема із відповіді КП "Жилсервіс 2" вих.№82 від 14 березня 2018 року Про розгляд акту-претензії, вказаний документ було оформлено та складено позивачем разом із іншими мешканцями будинку з порушенням вимог до складання таких документів, а тому вказаний акт-претензія була розцінена як звичайне звернення та надано на нього відповідь згідно вимог Закону України " Про звернення громадян".
Доказів в спростування того факту, що акт-претензію було складено позивачем неналежним чином ОСОБА_2 надано не було ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної.
Відповідно до діючого цивільного процесуального законодавства України, суд не збирає докази самостійно.
А так як позовні вимоги щодо здійснення перерахунку за послуги прибирання прибудинкової території будинку є похідними та взаємопов'язаними із вимогами щодо акту-претензії, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав і для їх задоволення.
А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Тож, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова