Провадження № 33/803/137/19 Справа № 215/5261/18 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я.А. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
19 лютого 2019 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 04.11.2018 року о 10.25 год. в Дніпропетровській області Павлоградського району с.Вербки на вул. Харківська та вул. Шевченко ОСОБА_1 керував транспортним засобом Чері Елара д.н.НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) і на вимогу працівника поліції в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України.
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 352, 40 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в який просить поновити строк для оскарження цієї постанови, оскільки на теперішній час копія цієї постанови ним не отримана, при цьому з її текстом він ознайомився 02.01.2019 року, коли вона була оприлюднена в ЄДРСР, також просить постанову скасувати, винести нову постанову, якою закрити щодо нього провадження по адміністративній справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, в обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що під час керування ним транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння він не перебував та від медичного огляду для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння не відмовлявся.
Вказує на те, що 04.11.2018 року о 10.25 годин був зупинений поліцейськими, які дізнавшись, що він не місцевий, почали вимагати у нього хабар за не складання щодо нього протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, при цьому він їм повідомив, що алкоголю не вживав, а тому складання протоколу та проведення будь-якого медичного огляду є незаконним.
Також він попросив поліцейських надати йому документи, які підтверджують те, що технічний засіб Drager "Alcotest 6810", за допомогою якого йому було запропоновано провести огляд на стан сп'яніння, дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також інструкцію з експлуатації спеціального технічного засобу, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак вказані документи йому надані не були.
Зазначає, що спеціальний технічний засіб Drager "Alcotest 6810" відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України, а тому він відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою саме цього технічного засобу, проте від медичного огляду у спеціальному медичному закладі він не відмовлявся.
Навпаки, поліцейськими було відмовлено йому у проведенні огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
Вказує на те, що він самостійно звернувся до відділення № 3 у м. Павлоград КП "Дніпропетровський наркологічний диспансер" ДОР" 04.11.2018 року о 12.00 годині, де надано висновок № 522 від 04.11.2018 року про те, що ОСОБА_1 є тверезим, ознак сп'яніння не виявлено.
Звертає увагу на те, що в порушення вимог ст.254 КУпАП, поліцейськими не було надано йому копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, в порушення вимог п.п. 4, 5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, поліцейськими не було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення.
Крім того, поліцейськими не було здійснено відеофіксації адміністративного правопорушення за допомогою нагрудної відеокамери, таким чином, головного доказу адміністративного правопорушення немає.
Зазначає, що в матеріалах справи міститься акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів без часу та дати складання цього акту.
Також, в матеріалах справи наявний рапорт, в якому відсутня інформація про те, хто складав цей рапорт та підпис цієї особи.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягають задоволенню, оскільки рішення суду приймалось за його відсутності, а з текстом постанови він ознайомився тільки 02 січня 2019 року, та апеляційну скаргу подав 08 січня 2019 року, дотримавшись 10-тиденного строку на її оскарження.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення права на захист в ході судового розгляду є слушними, оскільки ОСОБА_1 подав письмову заяву до суду про відкладення розгляду справи у зв"язку із бажанням мати захисника, однак судом відхилено це клопотання з порушенням вимог ст.268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися юридичною допомогою адвоката, та не надано можливості для залучення захисника. Допущене порушення є підставою для скасування постанови суду, що прийнята з порушенням права на захист.
Приймаючи нову постанову, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами провадження.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016171 від 04 листопада 2018 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, відповідно до яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Про те, що відмова від проходження огляду була надана в присутності свідків, свідчить письмова заява ОСОБА_1
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про вилучення посвідчення водія НОМЕР_2 і видачу тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом НОМЕР_3, який ОСОБА_1 відмовився отримати (а. п. 1), що спростовує твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, не узгоджуються з матеріалами провадження, де з пояснень свідків слідує, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу "Драгер" та медичного огляду для визначення стану сп'яніння, тобто взагалі відмовився від проходження будь-яких оглядів (а.п.4,5). Такі ж письмові пояснення надав ОСОБА_1, відповідно до яких він підтвердив, що у нього є запах алкоголю та відмовився від проходження огляду також у медичному закладі. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не оспорював наявність у нього ознак алкогольного сп"яніння він мав виконати вимоги п.2.5. ПДР України.
Посилання ОСОБА_1 на незаконність застосування приладу «ALCOTEST 6810» необґрунтоване, оскільки при оформленні поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульна поліція керується Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію», Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, іншими нормативно правовими актами.
Відповідно до Розділу ІІ вказаної Інструкції поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які надаються на вимогу особи, яка підлягає допиту.
Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 пред'являв таку вимогу та мав використовуватись прилад саме «ALCOTEST 6810», а не будь-який інший, - матеріали провадження не містять.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення поліцейськими вимог чинного законодавства, які не надали йому копію протоколу адміністративного правопорушення, та зовсім не пропонували йому проходити медичний огляд, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються протоколом адміністративного правопорушення, де зазначено про відмову ОСОБА_1 у графі "Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані-правильні)" (а. с. 1), зазначена відмова та відмова від проходження медичного освідування підтверджена письмовими поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_4, які їх підписали, а тому підстави ставити їх під сумнів відсутні.
Отже, в діях ОСОБА_1 у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відсутність в матеріалах провадження повної відеофіксації правопорушення не спростовує доведеність вини ОСОБА_1, що підтверджується іншими наявними доказами. Відповідно до ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" "поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні",отже, законом не передбачено обов"язку здійснювати відеофіксацію. Крім того, відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, зокрема, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями, документами, та іншими доказами.
Щодо повноважень працівника поліції, який здійснював оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, то вони підтверджуються наданою посадовою інструкцією.
Місце вчинення правопорушення та місце його складання зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та не спростовані долученою роздруківкою карти с.Вербки.
Долучений висновок щодо проходження медичного огляду, відповідно до якого ОСОБА_1 був тверезим не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення підтвердив ознаки сп"яніння та відмову від проходження медичного огляду у власноручно написаному поясненні.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом з ознаками сп'яніння не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_1, в яких він власноруч зазначив, що управляв автомобілем із остаточним запахом алкоголю та відмовляється від проходження медичного огляду на виявлення ступеня сп'яніння, а також продуття в алкотестер "Драгер", що спростовує доводи його апеляційної скарги в цій частині.
Будь-яких даних, які б підтверджували фальсифікацію вказаної заяви та протоколу до суду апеляційної інстанції не надано. Відомості щодо внесення до ЄРДР відомостей за заявою про вчинені кримінальні правопорушення відсутні, крім того, в наданій до суду апеляційної інстанції заяві про вчинені кримінальні правопорушення не вказується про фальсифікацію письмового пояснення ОСОБА_1
Пояснення свідка ОСОБА_6 суд також не приймає до уваги, оскільки вони надані на стадії апеляційного розгляду, до суду першої інстанції такі докази не надавались, хоча інші клопотання заявлялись, а тому відповідно до ст.294 КУпАП відсутні підстави стверджувати про обґрунтоване ненадання їх до суду першої інстанції.
Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп"яніння, є доведеною.
Беручи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу у цій частині.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, у зв"язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження слід закрити на підставі п.7 ст 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити строк особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року- задовольнити частково.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі п.7 ст 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв"язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко