Справа № 161/1833/19 Провадження №11-сс/802/93/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
18 лютого 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 (ЄРДР №42018030000000022),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2019 року в задоволенні клопотання про застосування підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовлено та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашнього арешту, а саме - особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не прийнято до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який, підтримав апеляцію з викладених в ній підстав, захисника та підозрюваного, які, кожен зокрема, заперечили скаргу прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та про те, що прокурор не довів що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, не може запобігти вказаним ризикам, а тому відмовив в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосував більш м'який запобіжний захід.
При цьому слідчим суддею вірно встановлено та взято до уваги те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких, однак, раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, провадження розслідується з січня 2018 року.
Інші доводи апеляції прокурора фактично буди взяті до уваги при розгляді справи в суді першої інстанції та їм надана належна правова оцінка.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрав запобіжний захід - особисте зобов'язання, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді