Справа № 761/6884/19
Провадження № 1-кс/761/5001/2019
19 лютого 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 08.02.2019, у кримінальному провадженні №22019000000000026 від 02.02.2019 за ч.2 ст.258-5, ч.5 ст.191 КК України,
До Шевченківського районного суду м.Києва 18 лютого 2019 року надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 08.02.2019, у кримінальному провадженні №22019000000000026 від 02.02.2019 за ч.2 ст.258-5, ч.5 ст.191 КК України, на 22 тисячі тонн зернових (пшениця 3 та 6 класу, соняшник некласний).
Клопотання ОСОБА_2 було передано на розгляд слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 19 лютого 2019 року.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до клопотання матеріали, вважає, що його слід повернути ОСОБА_2 виходячи з наступного.
Згідно п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя-суддя першої інстанції до повноважень якого належить здійснення в порядку передбаченому цим Кодексом судового контролю за додержанням прав та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Як убачається з матеріалів клопотання про скасування арешту майна, воно подано ОСОБА_2 .
Разом з тим, в розпорядження слідчого судді не надано допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 є власником або володільцем майна, про скасування арешту якого порушено питання, оскільки в розумінні ст. 99 КПК України до клопотання не долучено відповідних оригіналів документів, або належним чином завірених їх копій.
Так, на підтвердження свого статусу заявник у клопотанні зазначає про те, що в первинних бухгалтерських документах та на електронних носіях під №1840 зерно значилося саме за ОСОБА_2 , при цьому у нього наявні оригінали товарно-транспортних накладних, що також підтверджує факт передачі зерна на збереження саме ним.
Разом з тим, такі відомості не є підтвердженням статусу ОСОБА_2 як власника або володільця майна відповідно до вимог ст.174 КПК України. Крім того, з долучених до клопотання документів також не вбачається статусу ОСОБА_2 як власника або володільця майна.
При цьому, термін власник тлумачиться як фактичний володар речі, який має право власності на неї, а володілець - як фактичний володар речі незалежно від наявності права на неї.
Таким чином, матеріалами клопотання не підтверджено право ОСОБА_2 як власника або володільця майна, звертатися в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.
Отже, в даному випадку не доведено, що клопотання подано особою, яка має право подавати таке клопотання.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу й на те, що копії документів, долучені до клопотання в його обґрунтування, не завірені належним чином, як того вимагає ст.99 КПК України.
Так, відповідно до п.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права.
Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про скасування арешту майна, яке не підлягає розгляду в цьому суді, не врегульовано положеннями КПК України, слідчий суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч.2 ст.304 КПК України.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.
З огляду на наведене, клопотання слід повернути особі, що його подала.
Одночасно з цим слідчий суддя роз'яснює, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, за умови усунення недоліків, що стали підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 22, 26, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 08.02.2019, у кримінальному провадженні №22019000000000026 від 02.02.2019 за ч.2 ст.258-5, ч.5 ст.191 КК України - повернути ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1